5.5.5. Метання і ловіння

Кидок –термін, який визначає кидання предмета.

Ловіння –прийом (в обхват або в кисті) предмета, підкинутого вгору або кинутого партнером.

Підкидання –кидок вгору. (обов’язково треба вказувати, якою рукою робиться кидок, а якщо кидок робиться ногами, слід вказувати особливо).

Перекидання–кидки, які виконуються від одного партнера до іншого.

Передача –предмет передається з рук в руки.

5.6. Вправи на приладах

5.6.1. Основні терміни вправ на приладах

Основні положення учнів на приладі чи біля нього прийнято визначати так:

Повздовж –плечова ось гімнаста паралельна осі приладу.

Поперек –плечова ось гімнаста перпендикулярна осі приладу, допускаються відхилення на півповороту направо чи наліво.

Перед приладом –обличчям до нього.

Спиною до приладу –учень повернений спиною до приладу.

З стрибка –перехід в упор або вис стрибком із стійки перед приладом.

З розбігу –перехід у вис, який виконується після попереднього розбігу.

Хват–термін для визначення способу утримання учня на приладі у висах або упорах.

При виконанні вправ на гімнастичних приладах використовуються такі види хватів:

1. Звичайний хват (зверху)– хват при якому великий палець в висі звернений всередину, а в упорі – вперед. Під час запису чи пояснення вправ таке положення великого пальця опускається.

2. Х

   Мал. 40. Види хватів. 1). хват зверху; 2). хват знизу; 3). різний хват.

   ват знизу – хват, коли напрямок захвату кисті протилежний звичайному хвату.

3. Різний хват –хват, при якому одна кисть виконує захват зверху, а друга – знизу.

4. Зворотній хват –хват, при якому великі пальці звернені назовні після повороту рук всередину.

5. Зімкнутий хват –хват, при якому кисті рук зімкнуті.

6. Широкий хват – хват, ширше за ширину плечей.

7. Вузький хват –хват, вужчий за ширину плечей.

Положення учня по відношенню до приладу або підлоги визначається такими термінами:

Спереду –положення учня біля приладу або на ньому, де він звернений обличчям до приладу.

Ззаду–теж, але спиною до приладу.

Боком–положення учня біля приладу лівим чи правим боком.

Вис –положення тіла, коли плечова вісь знаходиться нижче точок хвату за прилад.

Простий вис –положення тіла учня, коли є одна точка хвату. (Дивись додаток, мал. 14 (80-87 б)).

Вис кутом –простий вис, коли підняті прямі ноги створюють з тулубом прямий кут.

Вис зігнувши руки –простий вис, коли учень утримується на перекладині зігнутими руками.

Вис на підколінках –простий вис, коли учень утримується на приладі на зігнутих ногах (захват перекладини під колінами), руки в сторони чи направлені в іншому напрямі.

Вис зігнувшись –простий вис, коли тіло зігнуте у кульшових суглобах так, щоб підняті ноги знаходились над тулубом.

Вис прогинаючись –простий вис, коли учень висить вниз головою, тіло ледь прогнуте, голова відведена назад.

Вис ноги нарізно –простий вис, коли ноги розведені нарізно.

Вис ззаду –простий вис, коли тіло учня звернено до приладу спиною і вільно висить, ноги прямі, голова припіднята.

Горизонтальний вис –простий вис, коли тіло знаходиться в горизонтальному положенні, спиною до підлоги.

Горизонтальний вис ззаду –простий вис, коли тіло знаходиться у горизонтальному положенні, але животом до підлоги.

Змішаний вис –це таке положення, коли є додаткова опора ногами об підлогу або прилад. (Дивись додаток, мал. 14 (88-95)).

Вис присівши –змішаний вис, коли учень знаходиться у присіді, обличчям до приладу.

Вис присівши ззаду –змішаний вис, коли учень знаходиться у присіді, спиною до приладу (руки назад-догори).

Вис стоячи –положення учня, коли він стоїть і тримається за прилад, відхилення від вертикалі не більше 45˚. Слово„спереду”опускається.

Вис стоячи ззаду –теж саме положення, що і попереднє але учень повернений до приладу спиною.

Вис стоячи зігнувшись –положення учня, коли він стоїть і тримається за прилад, зігнувшись у кульшових суглобах.

Вис лежачи –вис, коли учень тримаючись руками за прилад (або верхню жердину) і спирається стегнами (на нижній жердині) різновисоких брусів чи стопами об підлогу.

Вис лежачи ззаду –таке саме положення, як попереднє, тільки учень звернений до підлоги животом.

Вис прогинаючись з опорою –вис на нижній жердині, з додатковою опорою стопами о високу жердину.

Вис зігнувшись з опорою –теж саме, але тіло зігнуте у кульшових суглобах. При виконанні у висі на високій жердині з опорою на низьку жердину, опору обов’язково вказувати.

Вис на лівій (правій) –вис на високій жердині з додатковою опорою зігнутою в коліні лівою ногою о нижню жердину. Такий вис можна виконувати і на одній жердині, або на перекладині.

Упор –статичне положення учня, при якому його плечі знаходяться вище точок опори.

Упори виконуються однією і двома руками, ногами і руками разом. По способам виконання упори різняться на:

Упор (простий упор)–положення учня на приладі, в якому він спирається одними руками, без допоміжної опори іншими частинами тіла. (Дивись додаток, мал. 14 (96-105)).

Упор на передпліччях–положення учня, коли він спирається передпліччями на прилад (бруси).

Упор на руках–положення учня, коли він спирається на прилад всією поверхнею руки.

Упор на руках зігнувшись–положення учня зігнувшись у кульшових суглобах та спираючись руками на прилад.

Упор кутом–положення учня, коли він спирається руками на прилад і утримує ноги під кутом 90˚.

Змішаний упор–положення учня, при якому він крім рук, спирається ногами або другою частиною тіла о підлогу чи прилад. (Дивись додаток, мал. 14 (106-107)).

Упор ноги нарізно–положення учня, при якому він утримується на руках, одна нога попереду, а друга – позаду.

Упор сидячи ззаду–положення учня, коли він сидить на приладі, утримуючись руками за прилад, а ноги направлені вперед.

Упор сидячи ззадуноги нарізно–положення учня, коли він спирається о прилад задньою поверхнею ніг (середина стегна) і руками позаду себе, ноги розведені в сторони.

Упор сидячи ноги нарізно–теж саме положення, але руки спираються об прилад на рівні тазу.

Підйом–рух, при якому учень переходить з вису в упор чи більш нижчого упору у більш високий. (Дивись додаток, мал. 14 (111-116)).

Підйом силою–перехід з вису в упор, який виконується повільно, без допомоги маху, за рахунок м’язових зусиль.

П

Мал. 41. Підйом переворотом махом однією і поштовхом іншою.

ідйом махом–перехід, який виконується за рахунок інерційного руху (маху) з використанням м’язових зусиль.

Спад–рух, протилежний підйому, тобто швидкий перехід з упору в вис або з більш високого упору в нижчий.

Опускання–спад, який виконується повільно за допомогою м’язових зусиль (силою).

Розмахування–маятникоподібний рух одних частин тіла відносно інших (в упорі) або всім тілом (у висі).

Мах–однократний рух ногами в одному напрямку. Наприклад: мах вперед (назад).

Взмах –швидкий рух ногою (ногами) в одному (любому) напрямку з поверненням її (їх) у вихідне положення.

Перемах–рух ногою (ногами) над приладом в упорі або під ним у висі.

Коло –цілісний коловий рух над приладом або його частиною по замкнутій кривій.

Поворот–рух тіла учня навколо його повздовжньої осі або рух окремими частинами тіла навколо їх повздовжніх осей. Наприклад: поворот руки (ноги).

Оберт–коловий обертальний рух учня навколо осі приладу (перекладина, жердина) або біля лінії, яка проходить через точки хвату (кільця, бруси і т. д.)

Н

Мал. 42. Оберт назад в упорі.

аскок–стрибок на прилад. Необхідно вказувати положення, в яке він виконується. Наприклад: наскок в упор присівши, або в упор стоячи на коліні, другу назад і т. д.

Зіскок–зістрибування учня з приладу на підлогу різними способами із висів, упорів, статичних положень.

Стрибок–подолання перешкод або простору (висоти, довжини) у вільному польоті.

Опорний стрибок–стрибок, який виконується з допоміжною опорою (поштовхом) руками або рукою під час польоту над приладом.