- •1. Вступ
- •2. Причини дитячої нервовості
- •3. Темперамент як основа характеру що формується
- •4. Типи неправильного виховання
- •5. Дитячі страхи
- •7. ВалеолоГенНе значення батьківського авторитету
- •8. Висновок
- •9. Додаток
- •Типи неправильного виховання
- •I тип. Неприйняття
- •II тип.Гіперсоціальневиховання
- •III тип. Тривожно-недовірливе виховання
- •IV тип. Егоцентричне виховання
8. Висновок
Валеологічні завдання кожному з вас доведеться вирішувати самим. Готових рецептів тут немає і не може бути!
Якщо хочете бачити свою (майбутню) дитину здоровою, самостійною і щасливою – будьте здорові, самостійні і щасливі самі! Довіряйте собі і своїм дітям, щоб у будь-який момент вони могли розраховувати на ваше розуміння, допомогу і підтримку. Дитина повинна твердо знати, що може довірити батькам свої самі таємні почуття, що ви для неї – самий надійний друг!
9. Додаток
Таблиця 1
|
Тип темпераменту |
Якості характеру, що природно випливають із темпераменту (розкриваємо і закріплюємо позитивне) |
Якості характеру, яких не вистачає для цілісності дитини як особистості (формуємо в процесі виховання) |
|
Холеричний («дитина-танк»)
Сангвінічний («дитина-живчик»)
|
1. При зіткненні з труднощами проявляється схильність йти напролом, без компромісів. 2. Безстрашність. 3. Цілеспрямованість. 4. Наполегливість. 5. Схильність до нестриманості.
1. При зіткненні з труднощами проявляється схильність проявляти гнучкість, шукати компроміси. 2. Хуткість. 3. Спритність. 4. Жвавість. 5. Дотепність. 6. Схильність до відволікання.
|
1. Витримка. 2. Розсудливість. 3. Гнучкість. Рекомендація. При формуванні врівноважуючих якостей потрібно дотримуватися принципу поступовості, інакше виявиться негативна якість (передумова нервовості) – нестриманість.
1. Зосередженість. 2. Посидючість. 3. Цілеспрямованість. Рекомендація. При формуванні врівноважуючих якостей потрібно дотримуватися принципу різноманітності занять, інакше виявиться негативна якість (передумова нервовості) – відволікання. |
|
Флегматичний («дитина-орач»)
|
1. При зіткненні з труднощами, якщо є можливість, проявляється схильність відходити в бік, якщо нема такої можливості – проявляється схильність до боротьби, хоча за своєю природою флегматик є миролюбною людиною. 2. Цілеспрямованість. 3. Наполегливість. 4. Повільність. 5. Схильність до загальмованості і замкнутості. |
1. Активність. 2. Гнучкість. Рекомендація. При формуванні врівноважуючих якостей потрібно дотримуватися принципу – не дорікати за повільність, інакше виявляться негативні якості (передумови нервовості ) – загальмованість і замкненість. |
Типи неправильного виховання
I тип. Неприйняття
Неприйняття кваліфікується як неправильне виховання, коли дитина сама відчуває, що її не люблять.
Суть: відсутність батьківської (материнської) любові.
Батьківська (материнська) любов означає для малюка:
а) надпотрібність;
б) головну умову психічного і фізичного розвитку;
в) головну умову безпеки і стабільності.
Стрижневе прагнення батьків (примітивних, егоїстичних) – відсторонитися від дитини, яку не люблять.
Методи виховання:
а) жорсткий контроль;
б) нескінченні «чіпляння»;
в) байдужа бездоглядність.
Характерні переживання дитини:
а) фіксація на своїх уявних і реальних невдачах, глибоке незадоволення собою;
б) страх стати «мішенню» для образ і насмішок з боку однолітків.
Особливості поведінки:
а) несамостійність, нерішучість, пасивність або
б) самовпевненість, розгальмованість, нестійкість, балакучість, упертість, агресивність, підвищена переконливість, істеричність і т.д.