Тема 1. Господарський облік, його суть, предмет і метод.

Вивчення цієї теми доцільно здійснювати за таким планом:

1.Поняття про облік, вимоги до господарського обліку та види господарського обліку.

2.Вимірники бухгалтерського обліку.

3.Завдання і функції бухгалтерського обліку.

4.Предмет, об’єкти та метод бухгалтерського обліку.

1.Поняття про облік, вимоги до господарського обліку та види господарського обліку.

Поняття «облік» у широкому тлумаченні слова означає за­свідчення наявності, встановлення кількості чого-небудь шляхом спостережень, вимірювання, підрахунків Поняття «господарський облік» стосується лише господарсь­кої діяльності, під якою слід розуміти доцільну діяльність людей, спрямовану на задоволення потреб суспільства. Господарський облік є головним джерелом економічної інфор­мації, необхідної для управління процесами розширеного відтво­рення на різних рівнях - від конкретного підприємства і його структурних підрозділів до управління галузями, регіонами і країною в цілому.

Для успішного виконання господарським обліком покладених на нього функцій він повинен відповідати певним вимогам, а саме:

1 об'єктивності й точності;

2 своєчасності;

3 порівнюваності показників обліку з показниками планів;

4 повноті охоплення господарських явищ і процесів;

5 доцільності та раціональності;

6 чіткості та ясності;

7 економічності (окупності). Господарський облік виник у процесі становлення матеріаль­ного виробництва і довгий час існував як просте вимірювання та фіксування господарських явищ і фактів. Але згодом, з усклад­ненням виробничих зв'язків, із розвитком торгівлі створюються об'єктивні передумови для виникнення більш досконалого облі­ку — бухгалтерського, який на основі суцільного і безперервно­го спостереження за станом і рухом капіталу давав необхідну і достатню інформацію для управління економічними процесами у сфері виробництва, торгівлі та банківській справі.

Види бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік — найдавніший з усіх видів госпо­дарського обліку. Він сформувався як специфічний вид людсь­кої діяльності у ХІІІ—XIV ст. в Італії. Родоначальником іта­лійської школи був Бенедетто Котрульї, а його послідовни­ком— видатний математик Лука Пачолі (1445—1515), автор першої книги з бухгалтерського обліку «Трактат про рахунки та записи». На той час бухгалтерський облік використовувався як засіб контролю за діяльністю торгових компаній та банків у приморсь­ких містах Італії (Венеція, Генуя). Він забезпечував суцільне й безперервне спостереження за наявністю і рухом капіталу і задо­вольняв потреби управління цими процесами. З часом потреби управління і його вимоги до бухгалтерського обліку змінювались, ускладнювались, і в зв'язку з цим — посту­пово трансформувалась система обліку. Функціонування різних форм власності, впровадження ринко­вих механізмів, турбота про збереження комерційної таємниці та низка інших факторів змушують вести два види бухгалтерського обліку - фінансовий та управлінський. Фінансовий облік - це відкрита комплексна інформаційна система, в якій відображаються засоби підприємства (акти­ви), джерела їх формування (пасиви), господарські процеси та операції, що відбуваються протягом звітного періоду, доходи підприємства та витрати за економічними елементами, фі­нансові результати діяльності та їх розподіл. Фінансовий об­лік забезпечує інформаційні потреби як внутрішніх, так і зов­нішніх користувачів. Управлінський облік є закритим для зовнішнього світу. Він існує з метою своєчасного одержання докладної достовірної ін­формації про витрати на виробництво, собівартість продукції, робіт і послуг та прибутки як підприємства в цілому, так і його підрозділів. Управлінський облік забезпечує всі ланки і рівні управління підприємством інформацією, необхідною для прий­няття рішень, прогнозування, коригування інвестиційної політи­ки, для оцінки ризику тощо.

У XVIII ст. в результаті формування великих держав і центра­лізації управління ними виникає потреба у вивченні загальносус­пільних, масових явищ, — з'являється статистичний облік. Він вивчає у масштабах держави не лише явища і процеси господар­ської діяльності, але й суспільні явища (здійснює перепис насе­лення, вивчає динаміку основних економічних показників за до­сить тривалий період і т. ін.).

Подальший розвиток і концентрація виробництва, створення трестів, концернів та інших господарських об'єднань викликали потребу збору додаткової оперативної інформації по підрозділах та окремих ділянках великих господарських комплексів — з'явився оперативно-технічний облік.

Наприкінці 90-х років XX ст. виник новий вид господарського обліку — подат­ковий. Необхідність виникнення цього виду обліку викликана докорінними змінами у системі оподаткування прибутку підпри­ємств, а саме-особливостями методики розрахунку оподатковуваного прибутку як різниці між валовими доходами і валовими витратами. Отже, в наш час існують чотири види господарського обліку: бухгалтерський, статистичний, оперативно-технічний та по­датковий. Відрізняючись між собою завданнями, методами, сферами за­стосування, масштабами спостережень та об'єктами обліку, вони всі разом охоплюють увесь складний і багатогранний процес від­творення суспільного продукту.

Бухгалтерський облік тісно пов'язаний з усіма видами облі­ку. Він уточнює, вбирає в себе, поглинає інформацію оператив­но-технічного обліку і є джерелом для статистичного та подат­кового обліку. Основною ланкою застосування системи бухгалтерського обліку є підприємство. Таким чином, бухгалтерський облік є основним видом господарського обліку, який забезпечує суцільне, безперервне, взаємоув'язане та взаємообумовлене спостереження у вартісному виразі за всіма сферами діяльності підприємства та його струк­турних підрозділів і є джерелом для складання статистичної і фі­нансової звітності підприємств різних форм власності.