Книга Цивільний захист

землею на глибині 0,6-1,7 м. На газовііі мережі у визначених місцях повинні бути встановлені автоматичні відключаючі пристрої, які спрацьовують від надлишкового тиску ударної хвилі.

Крім того, на газопроводах слід встановлювати відключаючу арматуру з дистанційним управлінням і крани, які автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключити газові мережі певних ділянок і районів міста.

Виконання вимог, норм проектування, інженерно-технічних заходів цивільного захисту сприяє нормальному функціонуванню промислових підприємств і забезпеченню робітників, службовців в надзвичайних умовах .

71

Л.5. СПЕЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ(будівництва)

1.Загальні положення норм проектування інженерно-технічних заходів у частині захисних споруд (ЗС) ЦЗ.

При проектуванні ЗС ЦЗ крім вимог БНіП необхідно врахувати вимоги діючого законодавства по проектуванню бдівль і споруд в приміщеннях яких розміщуються ЗС ,а також вимоги інших нормативних документів з урахуванням специфічних умов будівництва ЗС , викладених у БНіП .

При проектуванні приміщень , пристосованих під ЗС необхідно передбачати економічні об’ємно-планувальні і конструктивні рішення.

ВЗС на кожні 500 людей необхідно передбачати один санітарний піст площею 2 м.кв., але не менше одного поста на споруду .

У сховищах місткістю 900-1200 чол. крім санітарних необхідно передбачити медичний пункт площею 9 м.кв. ,при цьому на кожні 100 людей зверх 1200чол. Площа медпункту повинна бути збільшена на 1 м .кв.

Місткість ЗС визначається сумою місць для сидіння (на першому ярусі) і лежання (на другому і третьому ярусах ) і приймається ,як правило ,

для сховищ не менше 150 чол.

Місткість протирадіаційних укриттів (ПРУ) слід передбачати 5 чол. і більше в існуючих будинках і спорудах , а на 50 чол. і більше у нових будинках і спорудах.

Конструкції приміщень , пристосованих під сховища ,повинні забезпечити захист від ударної хвилі ,іонізуючих випромінювань, світлового випромінювання і теплової дії при пожежах .Приміщення під сховища повинні бути герметичними .Як конструктивну схему вбудованих сховищ рекомендується застосовувати каркасну схему . Покриття необхідно проектувати, як правило ,збірним та збірно-монолітним , забезпечующим надійний зв'язок покриття зі стінами виконаними із збірних залізобетонних елементів ,шляхом зварювання .

Стіни необхідно проектувати із збірних залізобетонних панелей ,бетонних блоків та монолітного залізобетону .

ВПРУ огороджуючи конструкції повинні забезпечити людей від вражаючої дії іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості та від ударної хвилі .

ВПРУ отвори в огороджуючих конструкціях (вікна) необхідно закладати під час прстсування приміщень на режим укриття.

72

Для захисту входів в ПРУ на 1 поверсі слід передбачати стіни-екрани не менше 1,7м. від підлоги .Вага 1м.куб. екрана повинна бути не менше 1м.куб

.зовнішньої стіни укриття .

Вбудоване сховище:

1 —захисно-герметичні двері; 2—шлюзові камери; З — санітарний вузол; 4 — основні приміщення для людей; 5 — аварійний вихід;

б — фільтровентиляційна камера; 7 — медичний пункт; 8-кладоа для продуктів.

Окремо розташоване сховище

73

1. СХОВИЩА. ВИМОГИ ДО НИХ, ЇХ ПОБУДВА І ОБЛАДНАННЯ.

Захисні споруди ЦЗ призначені для захисту населенння, складу органів управління, а також вузлів зв’язку ЦЗ у надзвичайних ситуаціях.

В залежності від захисних властивостей вони поділяються на сховища, протирадіаційні укриття ПРУ, прості укриття.

Сховищами називаються захисні споруди герметичного типу, які забезпечубть захист людей від усіх уражуючих факторів ядерногот вибуху, а також від отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, уламків частин будівель.

Сховища, як правило, будуються завчасно, переважно у містах. Сховища будуються подвійного призначення і крім захисту людей

використовуються для господарських потреб.

Сховища в залежності від захисних властивостей поділяються на 4 класи.

Вимоги до захисних властивостей сховищ:

-забеспечити захсист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, бактеріальних засобів і продуктів горіння;

-забезпечити підтримання допустимих факторів мешкання

(температура 0-30 оС, концентрація СО2 – до 3%, О2 – не меньше 17%, СО до

30 мг/м3 );

- мати вхід і вихід з тим же ступенем захисту, що й основні приміщення.

Переведення приміщень, які використовуються під сховища на режим надзвичайних ситуацій повинно відбуватися в найкоротші строки.

Схровища потрібно розміщувати в місцях найбільшого накопичення персоналу, який потребує захисту у сховищах і на мінімально можливій відстані (не більше 500 м) так званому радіусу збору.

Сховища при можливості необхідно розміщувати:

1. вбудовані – під будинками малої поверховості на даній ділянці.

2. окремо побудовані – на відстані від будинків і споруд, яка дорівнює їх висоті.

Сховища належить проектувати заглибленим в грунт. Низ покриття належить розміщувати, як правило, не вище рівня планувальної відмвтки землі.Рівень підлоги сховища повинен бути вище найвищого рівня грунтових вод, не мееьше ніж на 0,5м.

При високому рівні грунтових вод, допускається рівень підлоги сховища приймати нижче рівня грунтових вод і низ покриття розміщувати вище планувальної відмітки землі з обвалюванням виступаючих стін і покриття грунтом. При цьому заглиблення сховища (рівень підлоги) належить передбачати не меньше 1,5м від планувальної відмітки землі.

Заглиблення у грунт сховища забеспечує надійний захист від усіх уражаючих факторів. При розміщенні покриття сховища вище рівня поверхні землі зростає навантаження від дії ударної хвилі на виступаючі над землею стіни і знижуються їх захисні властивості від проникаючого випромінювання і

74

теплової дії, тому необхідно приймати заходи для збільшення їх захисних властивостей шляхом обваловування.

Всі приміщення сховища поділяються на осноіні та допоміжні. До основних приміщень відносяться:

-приміщення для розміщення людей;

-пункти управління (ПУ);

-медичні пункти (МП);

До допоміжних приміщень відносяться:

-фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

-санітарні вузли;

-приміщення для дизельелектростанцій (ДЕС) та електрощитової;

-приміщенняя для збереження продуктів харчування;

-станція перекачки;

-тамбур-шлюзи:

Норму площі пілоги основних приміщень на одну людину приймають рівною:

-0,8 м2 при двоярусному розміщенні нар;

-0,6 м2 при триярусному розміщенні нар.

Норма внутрішнього обсягу приміщень у зоні герматизації, за

виключенням дизельної і тамбур-щлюзів, на одну людину визначають як 1,5 м3.

Норма висоти основнних приміщень повинна бути:

-2,15 - 2,9 при двоярусному розміщенні нар;

-2,9 - 3,5 м при триярусному розміщенні нар.

Місткість сховища ПУ необхідно передбачати при кількості працюючих в найбільшій працюючій зміні 600 осіб і більше. При меньшій кількості працюючих в цій зміні замість ПУ розміщується телефон і радіотрансляційна точка для зв’язку зі штабом ЦЗ.

Кількість працюючих у ПУ належить приймати до 10 осіб, а норма площі на 1 особу – 2м2.

Системи життєзабезпечення

До цих систем відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, каналізація і енергозабезпечення.

Вентиляція- Система вентилячії сховищ, як правило, має два режими: 1- й режим - чистої вентиляції; 2-й режим – фільтровентиляції.

Призначення першого режиму очищення повітря, яке подається в сховище від пилу в тому числі і радіаційного та виведення з приміщення тепловиделень та вологи. Для очищення повітря від пилу радіоактивних речовин застосовують протипилові фільтри (ППФ). У цьому режимі на одну особу потрібно подавати залежно від кліматичної зони, повітря від 8 до 13м3/год. Тривалість безперервної роботи електровентиляторів – 48 годин.

Призначення другого режиму додатково очищати повітря від отруйних речовин і бактеріальних аерозолів. Для цього застосовують фільтри-поглиначі

75

марки ФПУ-200, ФП-300, пропускна властивість яких становить 100 і 200 м3 за годину. В цьому рішенні на 1 особу, необхідно подавати 2м3 повітря за годину. При 2-му режимі, з метою герметизації сховища у приміщенні необхідно утворювати надлишок повітря (підпір) – 5-10 мм ртутного стовпчика.

Для захисту повітропроводу від надмірного тиску ударної хвилі на них встановлюються противибухові пристрої та герметичні клапани.

На об’єктах , які розміщуються в зонах пожеж, в завалах або суцільних пожеж, катострофічного затоплення, зараження СДОР, у захисних спорудах передбачається 3-й режим, який називають режимом регенерації або повної ізоляції. У цьому режимі відбувається рециркуляція повітря в середині сховища з очищення його від вуглекислого газу і вологи за допомогою регенеративних патронів РП-100. У випадках коли невистачає кисню, він надходить із кисневих балонів, які встановлюються додатково в приміщенні.

Опалення сховища передбачається від загальної теплової мережі і

водопровідної мережі. Також можливий запас питної води у ємкостях із розрохунку 3л на добу на 1 особу і 4л води для технічних потреб на 1особу на добу.

Каналізація передбачає використання загальноміської мережі стічних вод. Але можливе застосування аварійного резервуара для збору відходів.

Електрозабезпечення і зв'язок . Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої мережі, а коли необхідно від захищеної дизельної електростанції. При порушенні електрозабезпечення вживається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо). В захисних спорудах використовуються телефони і радіотрансляційні точки.

Пункти управління (ПУ) підприємства слід обладнати засобами зв’язку, які забезпечують:

-управління засобами оповіщення ЦЗ об’єкту ;

-телефонний зв’язок керівництва з підрозділами ЦЗ підприємства і керівництва штабу ЦЗ;

-радіозв’язок з місцевим штабом ЦЗ.

Будівництво і облоштування сховищ, як правило, здійснюється завчасно у процесі капітального будівництва і реконструкції об”єкту. Організація будівництва сховищ і накопичення фонду захисних споруд здійснюється інженерною службою.

Загальна місткість на об”єкті сховищ, які продовжують виробничу діяльність в НС, повинна забезпечувати укриття найбільшої робітничої зміни.

У випадку, коли з винекненням загрози НС загальна місткість сховища на об”єкті не зебезпечує укриття найбільшої робітничої зміни (НРЗ), то на території об”єкту будуються швидкозхбудовані сховища на ту частину робітників, який не вистачає місць у сховищах. Їх будувництво ведеться за типовим проектом з застосуванням спрощеного устаткування, з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Штаб ЦЗ району і

76

об”єктів, сумісно з відповідними інженерними службами при розробці плану будівництва швидкобудуючих сховищ, визначає основні організаційнотехнічні заходи для забезпечення їхного будівництва у стислі строки, відповідальних за їх будівництво, сили та засоби виділені для будівництва сховищ та термін подання конструкцій та інших будівельних матеріалів.

Підготовка до будівництва швидкобудующихся сховищ проводиться завчасно. З цією метою проводиться наступні заходи:

-проводиться вибір типу сховища з урахуванням можливостей виробництва будівельними підприємствами виду конструкцій;

-проводиться посадка і прив”язка сховищ;

-проводиться накопичення особливо дефіцитних матеріалів;

-проводиться підготовка до виготовлення своїми силами окремих

деталей (дверей, вікон, ФПУ)

Будівництво швидкобудуючих сховищ здійснюється силами будівельних організвцій і силами робочого об”єкту.

На будівництво швидкобудуючих сховищ, в середньому потрібно до 24 годин. Це підтвердженно досвідом будівництва їх в період навчань з ЦЗ.

Вбудоване протирадіаційне укриття

77

Окремо розташоване ПРУ

3.ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ . ВИМИОГИ ДО НИХ, ЇХ ПОБУДОВА І ОБЛАДНАННЯ.

Протирадіаційні укриття – це споруди, які забезпечують захист людей від радіаційного і світлового випромінювання, а також від отруйних речовин (ОР) у краплинорідинному стані.

ПРУ в основному будуються в невеличких містах, селищах міського типу і в сільській місцевості. Під ПРУ широко використовуються підземні і частково заглиблені приміщення, а також перші поверхи цегляних будинків. Якщо не вистачає таких приміщень, то будуються спеціально розроблені ПРУ з залученням місцевих будівельних матеріалів.

ПРУ в залежнрості від ступеня послаблення ними випромінювання поділяються на п”ять груп: з коефіцієнтом захисту 50-200раз і більше.

Вимоги до захисних можливостей ПРУ:

-послабляти радіаційне випромінювання не меньше 50 разів;

-захищати від попадання радіаційного пилу в середину укриття;

-забезпечити умови безперервного перебування в укритті не меньше двох діб (фактори мешкання для ПРУ такіж, як для сховищ).

Спеціально збудовані ПРУ, як правило, мають вищі захисні властивості. Їх розраховують на коефіцієнт захисту 200 і надмірний тиск до 20 кПа, тому вони можуть надійно захищати від радіаційного опромінювання і частково від ударної хвилі. Цей тип укриття може використовуватися для розміщення медичних пунктів, вузлів зв”язку, допоміжних органів управління в заміській зоні.

78

Конструкційна схема приміщень, які пристосовуються під ПРУ повинна відповідати вимогам з використання приміщень до НС для цілей господарської діяльності, а у НС – для укриття людей. Коли вибирають конструктивну схему укриття, за основу повинні приймати конструктивну схему будинка в якому розміщується укриття.

ПРУ потрібно розміщувати в підвальних, цокольних і перших поверхах виробничих і допоміжних будинків підприємств, лікувальних закладах, громадських і житлових будинків. Насампере, належить використовувати підвальні і цокольні поверхи зовнішні стіни яких забезпечують найбільш ефективний захист від іонізуючих випромінювань і є більш стійкими до навантаження від ударної хвилі.

Коли ПРУ розміщується на перших поверхах багатоповерхових будинків, в першу чергу належить використовувати внутрішні приміщення. (коридори, холи, кладові і теке інше). Краще використовувати під укриття перші поверхи багатоповерхових будинків, ніж приміщення одноповерхові, які не мають грунтової обсипки тому, що вони мають більші коефіцієнти захисту від іонізуючих випромінювань.

Поза зонами впливу ударної хвилі під укриття використовуються приміщення, які розміщені в підвальних, цокольних і перших поверхах будівель, а в зонах впливу – тільки в підвальних і цокольних поверхах.

В ПРУ плануються основні приміщення, які обладнуються нарами з місцями для сидіння (нижня позиція) і відпочинку (верхня позиція), а також допоміжні: санітарний вузол, приміщення для зараженого одягу і вентиляційна камера. ПРУ обладнуються природною вентиляцією, яка забезпечується за рахунок різниці темперптур зовнішнього і внутрішнього повітря, воно повинно проходити крізь спеціальні отвори (короби).

Норму площі основних приміщень і внутрішній обсяг приміщень ПРУ на одну людину розраховується також як у сховищі.

Норму висоти основних приміщень ПРУ приймають рівною:

-2,2 - 2,4м при двуярусному розміщені нар;

-2,8 - 3м при триярусному розміщенні нар.

Рівень підлоги ПРУ повинен бути вище найвищого рівня грунтових вод не меньше ніж на 0,2м.

Підвищення захисних властивостей ПРУ розміщених у підвалах, підпіллях житлових, громадських і інших будинків належить впроваджувати наступним шляхлм6

-установи пристінних екранів з каменю чи цегли, укладання мішків з грунтом і таке інше; у зовнішніх стін надземних приміщень на висоту 1,7м від відмітки підлоги;

-обвалювання виступаючих стін підвалів на повну висоту;

-укладання шару грунту на перекриття установлення підтримуючих прогонів і підпорів;

-закладання зайвих пройомів у стінах.

Всі ці заходи проводяться в період переводу приміщень на режим укриття.

79

Посилення захисних властивостей стін робиться грунтом або мішками з грунтом, а закладка віконних пройомів – теж грунтом чи цегляною закладкою насухо.

ПРУ повинні мати не меньше ніж два входи з шириною дверей не менше 0,8м і висотою не менше 1,8м.

В приміщеннях пристосованих під ПРУ, слід передбачити інженернотехнічне обладнання (вентиляцію, опалення, водопостачання, каналізацію, електропостачання і зв”язок), яке за своїм складом є більш прстим ніж у сховищі.

Вентиляція ПРУ. Крім природної вентиляції може передбачатися вентиляція чиста (режим 1).

Природна вентиляція ПРУ розміщених на перших поверхах будинків, повинна запроваджуватись через проєми у верхній частині вікон чи стін,

Опалення ПРУ повинно проектуватися сумісно з опаленням будівлі і мати пристрої для виключення.

Водопосточання ПРУ належить передбачити від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі.

Каналізація ПРУ є частиною каналізації будинку і на випадок коли вона не працює. Слід передбачити пристрої для промивання туалетів з відводом відходів в зовнішню каналізаційну мернжу.

Електропостачання ПРУ. Освітлення ПРУ передбачається від зовнішнбої електромережі. Крім того, належить передбачити аварійні джерела освітлення: акумуляторні свтильники, переносні електричні ліхтарі тощо.

Зв'язок. Для зв”язку використовуються телефонний і радіотрансляційний зв”язок.

Населення не забезпечене захисними спорудами з виникненням загрози НС під керівництвом органів ЦЗ району мешкання, починає пристосовувати під ПРУ підвали, шахти та інші заглиблені споруди.

З цією метою, штаб ЦЗ, завчасно виявляють і беруть на облік всі горні виробки, метро, підвали, погреби, тунелі, підземні переходи та інші заглиблені споруди. За зонами можливих руйнувань, крім цього приміщення цокольних і перших поверхів будинків і споруд. Визначає захисні властивості, необхідний обсяг робіт з пристосуванням їх під укриття. Ви-значають якими силами і з звстосуванням яких засобів і матеріалів будуть вестись роботи.

Крім сховищ і ПРУ для захисту населення будуються прості укриття.

80