Міністерство освіти та науки України

Національний транспортний університет

Кафедра аеропортів курсова робота

з дисципліни «Експлуатація аеродромів»

на тему :

« Зимове утримання аеродромів »

Виконав: ст. Гр. Ба-IV-1

Маковський А.Ю.

Перевірив: викладач

Каськів С. В.

Київ – 2011

Завдання

	ВСТУП	5
1	РОЗРАХУНОК ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗИМОВОГО УТРИМАННЯ АЕРОДРОМІВ	6
2	РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ХІМІЧНИХ РЕАГЕНТІВ І АБРАЗИВНИХ МАТЕРІАЛІВ	17
3	РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ НА СНІГО- ТА ЛЬОДООЧИСНІ РОБОТИ	19
3.1	Очищення ТЗПС від снігу	22
3.2	Видалення льодоутворень	24
4	РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАХИСТУ АЕРОДРОМУ ВІД ЗАНЕСЕННЯ СНІГОМ	28
4.1	Загальні положення	28
4.2	Снігозахист із переносних решітчастих щитів	29
5	РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАХИСТУ АЕРОДРОМУ ВІД ЗАНЕСЕННЯ СНІГОМ	31
6	ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ	34
	Список використаної літератури	41

ВСТУП

Експлуатація аеропортів та аеродромів включає в себе такий важливий елемент обслуговування як зимове утримання аеродромів без якого практично неможлива його експлуатація, тобто нормальне функціонування, зліт та посадка повітряних суден. Існує багато різновидів опадів, від яких необхідно захищати покриття або ж як найшвидше видаляти їх. В даній курсовій роботі ми робимо розрахунки по визначенню необхідної кількості сніго- та льодоочисної техніки, яка включає універсальні аеродромні прибиральні машини плужно-щіткові снігоочищувачі типу КО-002, роторні снігоочищувачі типу ДЄ-211, автогрейдери типу ДЗ-99, трактори типу Т-150, вітрові машини типу ВМ-Д20П, теплові машини типу ТМ-59, розподілювачі протиожеледних хімічних реагентів типу ІРМГ, металеві гладилки. Визначаємо робочі курси та встановлюємо черговість очищення ШЗПС. Знаходимо об’єми хімічних реагентів та абразивних матеріалів. Розробляємо технології очищення ШЗПС від снігу і льоду, з відповідними технологічними картами на виконання робіт (зокрема, схеми руху машин), і заходи щодо захисту аеродрому від занесення снігом (щити, траншеї).

1. Розрахунок засобів механізації для зимового утримання аеродромів

Потреба в сніго- і льодоочисній техніці визначається розрахунком, виходячи з обсягів робіт першої черги, продуктивності засобів механізаціі і директивного часу, відведеного на виконання цих робіт.

Виконання робіт ІІ та ІІІ черги забезпечується тією ж кількістю машин і механізмів, що і при роботах першої черги.

Необхідна для утримання аеродромів кількість плужно-щіткових снігоочищувачів визначається за умови, визначається за умови, що покриття основної ТЗПС, ПКСГ та основних РД і перону повинні бути повністю очищені протягом директивного часу після закінчення снігопаду. При цьому з початку снігопаду необхідно передбачати патрульне снігоочищення названих елементів АД у вікна між польотами. Відповідно до названої умови необхідна кількість автомобільних плужно-щіткових снігоочищувачів типу КО-002, для виконання робіт на ТЗПС, ПКСГ, РД і пероні :

, (1.1)

, – відповідно площа ТЗПС, ПКСГ, РД і перону, які очищують від снігу в першу чергу, ;

– розрахункова робоча швидкість машини, ;

– директивний час, який відводить на снігоочищенні роботи першої черги, , ;

– коефіцієнт використання машин в часі, =0.95 ;

– коефіцієнт технічної готовності машин (для всіх видів АД сніго- і льодоприбиральної техніки );

– розрахункова ширина захвату машини, .

.

Розрахунок площі елементів АД ( ТЗПС, ПКСГ, РД) і перону

;

;

;

;

;

Кількість роторних снігоочищувачів типу ДЭ-221 знаходимо з врахуванням умов роботи частково під час патрульного снігоочищення і під час всього директивного часу після закінчення снігопаду :

(1.2)

– середня щільність свіжевипавшого снігу, ;

– розрахункова висота сухого снігу, що випав за один снігопад, 0,09м;

– ширина узбіччя ШЗПС, які потрібно очищувати в першу чергу, ;

– коефіцієнт повторного перекидання снігу роторним снігоочищувачем при очищенні перону, 1,5;

– технічна продуктивність роторного снігоочищувача,1200 ;

– коефіцієнт використання машин в часі, =0,7;

– розрахунковий час роботи роторних снігоочищувачів в період патрульного снігоочищення, .

.

Кількість автогрейдерів визначається за умови використання їх для очищення від снігу узбочин основної ТЗПС, зон ГРМ та КРМ.

При цьому в розрахунок вводяться площі одного робочого курсу ТЗПС з урахуванням розширення меж відповідних зон на 10 м з усіх зовнішніх сторін.

Необхідність очищення від снігу тієї чи іншої зони КРМ і ГРМ відпадає, якщо виконується умова :

, (1.3)

де – максимальна багаторічна кількість снігових опадів, що випадає в даній місцевості за зимовий період (приведена до товщини шару води в міліметрах),

– максимальна допустима висота снігу в зоні, [мм], =20 см=200 мм для ГРМ та КРМ І класу.

Тобто маємо :

,

Тобто умова не виконується, отже необхідну кількість автогрейдерів типу ДЗ-98 визначаємо за формулою :

, (1.4)

– для легких автогрейдерів, ;

– розрахункова робоча швидкість машини,10000 ;

- директивний час, який відводить на снігоочищенні роботи першої черги, , ;

- коефіцієнт технічної готовності машин (для всіх видів АД сніго- і льодоприбиральної техніки );

– коефіцієнт використання машин в часі, =0,95;

– величини площі ГРМ, КРМ визначають з урахуванням розширення меж відповідних зон на 10м з усіх зовнішніх сторін.

Площі зон ГРМ та КРМ для Курсу 1:

+ =185815 м².

Площі зон ГРМ та КРМ для Курсу 2 :

+ =119747 м². Отже, робочим є Курс 1, тобто в розрахунок приймаємо та .

.

Кількість гладилок необхідних в зонах КРМ, ГРМ знаходимо з урахуванням наступної особливості.

В розрахунок вводимо площу ГРМ та КРМ одного робочого курсу ТЗПС з урахуванням розширення меж відповідних зон на 10м з усіх зовнішніх сторін.

В розрахунок вводиться площа тільки тієї частини, яка знаходиться з а межами ТЗПС та її узбочин, а так як в цих межах сніг, що випав не ущільнюється, а підлягає видаленню. Необхідність видалення снігу в тій чи іншій зоні ГРМ або КРМ практично відпадає, якщо виконується виконується умова :

, (1.5)

• для КРМ : ,

• для ГРМ .

– максимальна багаторічна висота снігового покриву в даній місцевості, ;

– максимальна допустима висота снігу в зоні, .

Оскільки умова для ГРМ не виконується,тому робимо розрахунок за формулою:

, (1.6)

,

– розрахункова ширина захвату зчепів гладилок ( для металевих гладилок шириною 6м при кількості гладилок в зчепі 2 шт, =11,7м );

– розрахункова робоча швидкість трактора тягача , для тракторів типу Т-150 ;

– коефіцієнт використання машин в часі, .

Визначивши необхідну кількість зчепів гладилок, знаходимо загальну кількість гладилок шляхом множення кількості зчепів на кількість гладилок в зчепі (2 гладилки), а кількість тракторів-тягачів – відповідно кількості зчепів.

Загальна кількість гладилок складатиме 10 штук, а кількість тракторів-тягачів 5 штук.

Необхідна кількість вітрових машин типу ВМ-63 визначається за умови використання їх для очищення ТЗПС, ПКСГ та РД :

, (1.7)

де П_т – середня технічна продуктивність вітрових машин при видаленні мокрого снігу, П_т = 240000 м²/год;

– коефіцієнт використання машин в часі, =0,95.

.

Необхідну кількість теплових машин типу ТМ –61 знаходимо за умови, що роботи по видаленню льодоутворень на основній ТЗПС починаються з моменту закінчення формування льодоутворень і повинні бути закінчені протягом директивного часу Т₂ :

, (1.8)

,

де П_т приймається для товщини шару льоду і t⁰ , які найбільш часто спостерігаються за зимовий період (для ТМ-61 П_т=9000 м²/год);

Т₂ – при температурі повітря -6⁰ С 3 год;

– коефіцієнт використання машин в часі, =0,95.

Необхідну кількість розподілювачів типу РУМ знаходимо за умови ведення робіт із видалення льоду згідно з якою очищення основної ТЗПС повинно бути закінчено за директивний час Т₃ = 1.5 год після початку льодоприбиральних робіт (при t°= -3 °С) формулою :

, (1.9)

де – експлуатаційна продуктивність розподілювача, [м /год];

– час підготовчих робіт (завантаження реагенту на складі з урахуванням маневрування), [год];

t_p1 – час руху завантаженого розподілювача від складу на базі аеродромної служби до місця роботи на ТЗПС, [год];

t_p2 – час руху пустого розподілювача від місця роботи до складу, [год];

t_пл– час плавлення льоду (в середньому 0,3год). Експлуатаційна продуктивність розподілювача:

, (1.10)

,

де 10⁶ – коефіцієнт переходу від розмірності г/м² до розмірності т/м²;

V_куз – місткість кузова розподілювача, м³ , приймаємо 10м³;

– об'ємна маса реагенту, (приймаємо 0,7 т/м );

q_x - середня норма витрати реагенту для усунення льоду товщиною 1 мм, г/м²

( при t° повітря -3 °С q_x - 50 г/м²;

при -З °С > t° -6 °С q_x = 75 г/м²;

при -6°С> t° -8 °С q_x = 100 г/м²;

при -8 °С > t° -10 °С q_x = 125 г/м² ), якщо товщина льоду більша 1 мм, то норму витрати потрібно збільшити на 50 % на кожен додатковий міліметр товщини.

Т_ц – тривалість одного циклу роботи розподілювача, год.

, (1.11)

,

, (1.12)

,

де – технічна продуктивність піскорозподільника,

приймаємо 10т/год для КДМ –130;

– час маневрування розподілювачів на складі

(в середньому 0,2 год);

– коефіцієнт використання машин у часі (0,95).

, (1.13)

,

де L – середня відстань від складу реагенту до місця роботи на ТЗПС (м);

– розрахункова транспортна швидкість розподілювача з вантажем, =20000 м/год.

Для визначення L необхідно розділити ТЗПС в плані на 4-5 ділянок, приблизно однакової довжини, знайти площу F₁, F₂,…, F_n від складу реагенту на базі аеродромної служби до середини кожної ділянки ШЗПС.

Після цього обчислюємо L.

,

, (1.14)

де t_роб – час роботи розподільника при розподілі реагенту по ТЗПС :

,

де b – розрахункова ширина розсипу реагенту, 10 м;

V – розрахункова робоча швидкість розподілювача при розсипанні хімічного реагенту 10000 м/год;

– коефіцієнт використання машин у часі (0,95).

, (1.15)

,

– розрахункова транспортна швидкість пустого розподілювача, 20000 м/год;

L – середня відстань від складу реагенту до місця роботи на ШЗПС (м), L=1625 м.

де – коефіцієнт використання машин у часі (0.7).

Необхідна кількість поливо-мийних машин, які використовуються для розчинів хімічних реагентів на покриття з метою попередження утворення голо льоду :

, (1.16)

,

де – загальна площа твердих покриттів аеродрому;

П_Е – експлуатаційна продуктивність поливально-мийної машини , приймаємо;

Т₄ – час з моменту оповіщення метеостанцією про майбутні льодоутворення до початку їх утворення (2 год);

–визначається по аналогії до хімреагенту;

,

,

, (1.18)

де – коефіцієнт переходу від розмірності м³ до розмірності л;

– міскість цистерни розподілювача, ;

–середня норма розливання розчину хімреагенту, ;

t_р2 – час руху пустої ПМ, год, 0.06 год;

Т_ц – тривалість одного циклу роботи розподілювача, год :

при =0.3 год;

– час роботи розподільника при розподілі реагенту по ТЗПС :

,

де – ширина розливу розподілювача реагенту, ;

– робоча швидкість розподілювача реагенту, =20000м/год;

– коефіцієнт використання машин у часі (0.95).

Допоміжна техніка для зимового утримання аеродрому приймається за нормативним табелем засобів механізації приведеним НАС ГА згідно з класами аеродрому.