Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Книга Цивільний захист

.pdf
Скачиваний:
190
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
1.63 Mб
Скачать

розподіл (групування) робітників і службовців залежно від освіти і віку; фактичну і плановану заробітну плату окремих категорій кадрового складу, величину надбавок; пропозиції щодо реструктуризації персонального складу.

Таким чином, у цьому розділі обумовлюються питання чисельності працівників, оплати праці. Зазначається, чи буде впроваджуватися система участі персоналу в прибутках, форми матеріального стимулювання. В організаційному плані торговельного підприємства повинно бути чітко визначено завдання і функції кожного члена колективу, взаємодію служб між собою, методи координування і контролю за їх діяльністю. Ознайомившись з організаційним планом, потенційний інвестор може дістати уявлення про те, хто здійснюватиме управління торговельним підприємством і як складатимуться відносини між управлінською ланкою та виробничим, торговельно-оперативним і допоміжним персоналом.

Фінансовий план.

У цьому розділі бізнес-плану зазначається, скільки необхідно коштів для здійснення проекту, джерела фінансування (отримання кредиту, залучення акціонерного або пайового капіталу), призначення фінансування (застосування залученого капіталу). Крім того, зазначаються терміни повернення позичкових коштів, терміни окупності вкладень.

Цей розділ бізнес-плану повинен також містити:

план товарообороту за видами (роздрібний, оптовий, торговопосередницький); план доходів та витрат;

планований баланс активів і пасивів у загальному вигляді; план руху грошових коштів; аналіз беззбитковості.

Важливість проведення аналізу беззбитковості полягає у тому, що за ним можна визначити, буде ця бізнес-справа прибутковою чи принесе збитки. При створенні нового підприємства необхідно знати, коли буде отримано перший прибуток, оскільки на початку своєї діяльності в підприємство вкладається багато коштів і воно має суттєві витрати. Комерсант, займаючись роздрібною торгівлею, має знати, скільки товарів потрібно продати для того, щоб досягти беззбитковості окремих комерційних операцій і підприємства загалом.

6. Економічний ефект від застосування заходів захисту населення і територій від НС та його розрахунок.

У ринкових умовах не може буди уніфікованої системи показників ефективності інвестицій. Кожен інвестор самостійно визначає цю систему, виходячи із цілей інвестора, джерел інвестування, фінансового стану підприємства і підприємця, ставки банківського позичкового проценту, рівня інфляції і ризику, величини бажаного (очікуваного) ефекту та ін.

101

Ефект – це результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається грошовою сумою у вигляді чистого доходу або прибутку. При позитивному значенні він відображає економію витрат, а при негативному - збитки інвестора. У розрахунках ефективності природоохоронної діяльності існує поняття збитків потенційних, фактичних або відвернених, тобто таких, яких вдалось уникнути впровадженням досягнень НТП по запобіганню забруднення навколишнього середовища.

Впровадження інвестицій може принести принаймі чотири виду ефекту: економічний; науково-технічний; соціальний; екологічний.

Економічний ефект може бути потенційним або фактичним (реальним, комерційним), а науково-технічний, соціальний і екологічний ефекти – тільки потенційним економічним ефектом. Зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, воду, землю зберігає екосистему, підвищує якість життя людей, приводить до росту тривалості життя людини, зменшенню кількості хвороб і т.п. Цей ефект виявляє себе після 20-40 років, його неможливо виразити відразу у вигляді прибутку, або іншим показником вартості.

Економічний ефект визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів на всіх етапах реалізації і за весь період інвестування або здійснення заходів. Складові економічного ефекту: прибуток від виробничо-експлуатаційної діяльності, зниження собівартості за рахунок економії матеріально-технічних ресурсів, приріст обсягу продажів, підвищення рівня використання виробничих потужностей, скорочення строків будівництва, зростання строку служби основних фондів, підвищення фондовіддачі, зростання продуктивності праці, прискорення обороту оборотних засобів, прибуток від ліцензій і від впровадження патентів і ноу-хау та ін.

Показники науково-технічного ефекту характеризують кількість впроваджених науково-технічних засобів, зростання питомої ваги прогресивних технологічних процесів та нових інформаційних технологій, підвищення коефіцієнта автоматизації та організаційного рівня виробництва і праці, кількість патентів або авторських свідоцтв, індекс цитування, підвищення конкурентоспроможності підприємства, товарів (послуг) на ринку.

Соціальний ефект пов’язаний із соціальним захистом працівників: утворення або відтворення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості населення, підвищення заробітної плати і доходів, задоволення першочергових фізіологічних потреб людей, забезпечення безпеки життєдіяльності, підвищення рівня задовольняння соціальних і духовних потреб, підвищення кваліфікації робітників, зростання якості й тривалості життя та ін.

Екологічний ефект досягають зниженням викидів у навколишнє середовище шкідливих речовин, зменшенням відходів виробництва, утилізацією і регенерацією ТПВ і осадів стічних вод, впровадженням енергоємних виробництв, оборотних циклів використання природних ресурсів (насамперед вод), підвищенням ергономічності і покращенням екологічності

102

вироблених товарів або послуг (шумове забруднення, вібрація, магнітне поле, радіаційний фон, хімічні речовини, що викликають алергію) , зниженням штрафів за забруднення навколишнього середовища (перевищення ПДК, ПДВ та ін. лімітів).

Відношення ефекту від здійснених заходів до витрат на них називають

ефективністю. Ефективність характеризує результативність будь-яких витрат. До неї відносять показники народногосподарської, бюджетної і комерційної економічної ефективності інвестицій .

Розрахунок показників народногосподарської ефективності здійснюється з урахуванням прямих, супутніх, сполучених та інших інвестиційних витрат. Прямі інвестиції являють собою вкладення, необхідні безпосередньо для реалізації інвестиційного проекту.

Супутні інвестиції – це вкладення в інші об'єкти, будівництво або реконструкція яких необхідні для нормального функціонування основного об'єкта.

Сполучені інвестиції - інвестиції в суміжні галузі народного господарства, які забезпечують основними й оборотними фондами будівництво (реконструкцію) і наступну експлуатацію об'єктів.

Показники бюджетної ефективності визначаються з урахуванням перевищення доходів відповідного бюджету над витратами.

Показники комерційної ефективності враховують фінансові наслідки реалізації інвестиційних проектів для їх безпосередніх учасників як для проекту в цілому, так і для окремих учасників. Комерційна ефективність припускає аналіз потоку реальних грошей і виступає як різниця між притоком і відтоком коштів від інвестиційної, операційної або фінансової діяльності.

За характером результатів, що враховуються, і витрат розрізняють показники економічної, фінансової, ресурсної, соціальної і екологічної

ефективності інвестицій.

Показники економічної ефективності враховують у вартісному вимірі усі види результатів і витрат, обумовлених реалізацією інвестиційного проекту. Результати, що враховуються, і витрати при визначенні показників економічної ефективності виходять за рамки безпосередніх фінансових інтересів підприємств. Розрахунок показників фінансової ефективності базується тільки на фінансових показниках вкладення інвестицій. Показники ресурсної ефективності відбивають вплив виду ресурсу. Показники соціальної ефективності враховують соціальні результати реалізації проекту, показники екологічної ефективності - вплив проекту на навколишнє середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну).

Залежно від тривалості періоду урахування результатів і витрат розрізняють показники ефективності, що розраховуються за розрахунковий період (наприклад річної ефективності). Тривалість періоду, що приймається для визначення показників ефективності, залежить від численних чинників: тривалості інвестиційного періоду, терміну служби об'єкта і технологічного устаткування, ступеня достовірності вихідної інформації, вимог інвесторів.

103

Показники ефективності інвестиційних проектів підрозділяються також залежно від мети їх використання на показники загальної (абсолютної) і порівняльної (відносної) ефективності. Показники загальної ефективності дозволяють оцінити економічну доцільність інвестиційних вкладень, показники порівняльної ефективності допомагають зробити порівняння різноманітних варіантів інвестиційних проектів і вибрати найбільш економічно раціональний. Показники загальної економічної ефективності визначають з урахуванням повного обсягу інвестиційних витрат. Показники порівняльної економічної ефективності доцільно розраховувати з урахуванням тільки тих витрат, що змінюються по варіантах частин видатків і витрат, що забезпечує зниження трудових витрат при виборі інвестиційних проектів.

104

РОЗДІЛ П`ЯТИЙ

(ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ВСІХ ПРОФІЛІВ)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОЇ І ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ ТА ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ

Практичне заняття має на меті:

закріпити теоретичні знання про будову й порядок роботи з радіометричними (ДП-5Б, ДП-5В) та дозиметричними (ДП-24, ДП-22В, ІД- 1) приладами й військовим приладом хімічної розвідки (ВПХР);

поглибити практичні навички з використання приладів радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

уміти виконувати оцінку обстановки за результатами вимірів (моніторингу);

Заняття проводиться у складі половини групи. На початку заняття викладач видає індивідуальне завдання студентам, які самостійно вивчають теоретичну частину і під керівництвом викладача підготовляють прилади до роботи. Вивчення приладів організовано на 4-х навчальних точках. Схема навчальних місць згідно розпорядження викладача.

Звіт про виконання індивідуального завдання студенти оформляють письмово і представляють викладачеві в указаний термін для визначення якості роботи (форма звіту подається у практичній частині).

Час проведення заняття 2 - 4 години.

Завдання до практичного заняття

1.Ознайомитись з теоретичним матеріалом щодо устрою та порядку роботи радіометричних, дозиметричних приладів та приладів хімічної розвідки, використовуючи методичні матеріали та самі прилади.

2.Практично підготувати прилади до роботи (до проведення вимірювань).

3.Провести вимірювання, використовуючи прилади.

4.Результати вимірювань записати у звіт, проаналізувати результати та зробити висновки.

105

МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

1. ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ

Прилади радіаційної розвідки призначені для вимірювання потужності іонізуючих випромінювань та ступеня зараження місцевості й об'єктів радіоактивними речовинами. До цієї групи приладів відносяться індикаторисигналізатори, радіометри і рентгенметри: військового та промислового призначення ДП-5В(А, Б), ДП-64, ДП-ЗБ, ІМД-21, СРП-68, СРП-88; побутові дозиметри: “Рось”, РКС-104, ДРГ-01Т, Кадмій (ДКС-02К), ДСК-04 (“Стриж”); радіометри: “Прип'ять”, “Десна”, “Бриз”; дозиметри-радіометри “Белла”, “Стора-Т” (РКС-01), “Терра” (МКС-05), “Селвіс” (ДКС-01М), “Пошук” (МКС-07), МКС-У та ін.

Прилади контролю опромінення призначені для вимірювання доз опромінення людей, які знаходяться на забрудненій місцевості або під впливом проникаючої радіації. До цієї групи приладів відносяться індивідуальні дозиметри: ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11 та ряд універсальних сучасних приладів типу Стора-Т (РКС-01), Терра (МКС-05), Селвіс (ДКС-

01М).

Формування цивільної оборони оснащені табельними приладами радіаційної розвідки ДП-5В (А, Б), контролю опромінення ДП-22В, ДП-24, РІД-1, ІД-11 .

1.1. ВИМІРЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ ДОЗИ ДП-5В

1.1.1. Характеристика приладу

Вимірювач потужності дози ДП-5В (раніше випускалися ДП-5А та ДП5Б) призначений для вимірювання рівня радіації та визначення радіоактивного забруднення поверхні різних предметів. Прилад реєструє гамма-випромінювання та гамма і бета-випромінювання.

Діапазон вимірювань гамма-випромінювання — від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапазонів вимірювань (табл. 1) і звукову індикацію на всіх піддіапазонах, крім першого.

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Піддіапазони вимірювань приладу ДП-5В

Піддіа-

Позиція ручки

 

Одиниця

Межі

Час

 

Шкала

встановлення

 

пазони

перемикача

вимірювання

вимірювань

 

 

показників (с)

 

1

200

0-200

Р/год

5-200

10

 

2

х1000

0-5

мР/год

500-5000

10

 

3

х100

0-5

мР/год

50-500

30

 

4

х10

0-5

мР/год

5-50

45

 

5

х1

0-5

мР/год

0,5-5

45

 

6

х0,1

0-5

мР/год

0,05-0,5

45

 

Потужність експозиційної дози -випромінювання визначається в мілірентгенах або рентгенах за годину для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях блок детектування приладу.

106

Показання приладу на 1-му піддіапазоні ведуть по нижній шкалі мікроамперметра в Р/год, а на 2-6-му піддіапазонах — по верхній шкалі в мР/год.

Основні частини приладу — вимірювальний пульт та блок детектування. Зовнішній вигляд пульту та блоку детектування приведено на рис.1, а на рис.2

– конструкцію блоку детектування. Загальний вигляд приладу відображено на рис.3.

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

5

 

 

4

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

9

 

10

11

 

9

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Прилад ДП-5В

1 – мікроамперметр; 1а – шкала мікроамперметра; 2 – перемикач піддіапазонів; 3 – панель приладу; 4 – кнопка скидання показників; 5 – тумблер підсвічування шкали;

6 – футляр приладу; 7 – телефони; 8 – зонд; 9 – опорні фіксатори; 10 – поворотний екран; 11 – контрольне джерело випромінювання.

Рис. 2. Зонд зі знятим корпусом

1 — стальний корпус, 2 — поворотний екран, 3 — вікно, 4 — опорний виступ, 5 — газорозрядний лічильник СІ-ЗБГ, 6 — газорозрядний лічильник СТС-5, 7 — плата,

8 — накидна гайка, 9 — ручка.

107

Блок детектування виконано у вигляді сталевого циліндричного корпусу, на який надіто металевий поворотний екран з вікном для індикації бета-випромінювання, котрий фіксується в трьох положеннях:

Г — реєстрація гама випромінювання, Б — реєстрація гамма- і бета-випромінювання, К — контроль роботи приладу.

У положенні К — газорозрядні лічильники розташовуються навпроти контрольного стронцієво-ітрієвого джерела -випромінювання.

Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1, А-336. Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без підсвічування шкали в нормальних умовах не менше 40 год. Прилад може підключатися до зовнішніх джерел постійного струму напругою 3,6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). Для цієї мети є відповідний пристрій.

До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для захисту блоку детектування від радіоактивного забруднення при вимірюваннях забрудненості рідких і сипучих речовин.

Рис.3. Фото приладу ДП-5В

Основні відмінності в модифікаціях вимірювачів потужності дози ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В. Призначення і принцип дії всіх модифікацій вимірювача потужності дози (рентгенометра) однакові, відмінності полягають у конструктивному виконанні та частково в електричній схемі.

Відмінності модифікацій ДП-5Б і ДП-5В такі:

Прилад ДП-5В не має зворотного ходу стрілки мікроамперметра при перевантажених опроміненнях на піддіапазонах 4, 5 і 6 до 50 Р/год у той час, як у приладі ДП-5Б — тільки до 1 Р/год.

У приладі ДП-5Б контрольне радіоактивне джерело укріплене на внутрішньому боці кришки футляра приладу, а в ДП-5В воно вмонтоване під поворотним екраном блока детектування, що виключає будь-яку

108

можливість пошкодження радіоактивного джерела і спрощує процес перевірки працездатності приладу.

У приладі ДП-5Б при підготовці до роботи необхідно за допомогою спеціального потенціометра «Режим» вручну встановлювати потрібну напругу, яка подається в схему приладу, при цьому в процесі вимірювань необхідно періодично переводити перемикач під діапазонів у положення “Режим” і виконувати регулювання напруги. У приладі ДП-5В регулювання напруги, яка подається на схему, відбувається автоматично, що значно спрощує роботу з приладом.

1.1.2. Підготовка приладу до роботи.

Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його із укладального ящика, відкрити кришку футляра, дістати зонд (блок детектування), приєднати до блока штангу, підключити джерело живлення. Далі ввімкнути прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення “ ” – контроль режиму, екран блоку детектування встановити у положенні К, стрілка приладу повинна встановитися в режимному секторі. Після цього натиснути кнопку “Сброс” повернути екрани в положення Г. Прилад готовий до роботи.

1.1.3. Проведення вимірювань.

При радіаційній розвідці рівні радіації на місцевості вимірюють, починаючи з 1 піддіапазону до 200 Р/год, послідовно переходячи на 2, 3 і т. д. піддіапазони до одержання відхилення стрілки мікроамперметра в межах шкали.

При вимірюванні гамма-випромінювань реєструється потужність дози в місці знаходження зонда і блока детектування. При таких вимірюваннях загального фону прилад повинен знаходитись на висоті 0,7-1 м від поверхні землі.

Ступінь радіоактивного забруднення людей, одягу, сільськогосподарських тварин, техніки, обладнання, транспорту, продуктів харчування, врожаю, кормів, води визначають у такій послідовності: заміряють гамма-фон у місці, де визначатиметься ступінь забрудненості об'єкта, але не ближче 15-20 м від нього. Потім блок детектування підносять до поверхні об'єкта на відстань 1,5-2 см і знімають показники. Із максимальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об'єкта, потрібно відняти гамма-фон. Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного забруднення об'єкта.

За показаннями мікроамперметра і частотою сигналів у телефоні можна визначити місце максимального забруднення об'єкта.

Для виявлення β-випромінювань необхідно встановити екран блоку детектування у положення “Б”, в якому вимірюється потужність дози сумарного бета-гамма-випромінення. Методика визначення така ж, як і для гамма-випромінювань. Збільшення показань приладу на одному і тому ж під діапазоні порівняно із гамма-фоном свідчить про наявність -випромінення.

109

Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води відбирають дві проби загальним об'ємом 1,5—10 л, одну із верхнього шару вододжерела, другу – з придонного. Вимірювання проводять зондом (блоком детектування) у положенні Б, розміщуючи його на відстані 0,5-1 см від поверхні води.

110

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.