Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Книга Цивільний захист

.pdf
Скачиваний:
190
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
1.63 Mб
Скачать

800 мм

Відкрита щілина: а — схема щілини;

б — будівництво відкритої щілини

81

Перекрита щілина: а — схема щілини; б — будівництво перекритої щілини

82

Укриття простішого типу – це щилини, траншеї, підземні тонелі, переходи та інші заглиблені споруди.

Вони можуть бути збудованими або пристосованими для укриття людей у стислі строки.

Прості укриття рекомендується будувати на теріторії підприємств, організацій і установ, у житлових кварталах, на ЗЕП, залізничних, морських і річних вокзалах, автовокзалах, аеропортах, в пунктах посадки евакуюємого населення і інших місцях накопичення населення.

Прості укриття будуються силами самого населення з підручних і місцевих матеріалів.

Відкрита щілина зменьшує радіус ураження ударної хвилі на 1/3 і зменшує дозу радіаційного опроміненя в 3 рази.

Щілини риються в грунті, вигляді вузьких рвів глибиною Н=до 2 м, завширшки зверху В=1,2 м, знизу а=0,8 м і у вигляді ламаної лінії 15м.

Місткість щілини має бути від 10 до 50 осіб (норма на 1 особу 0,5 п.м.). Щілина на 50 осіб без одежі схилу, але з перекриттям з залізобетонних

плит, яку бригада з 10 робітників і з одним автокраном може збудувати за 1314 годин. Лісоматеріалів при цьому може вистачити до 4 м3, залізобетонних плит на перекриття 8-10 м, грунту до 15м3. Якщо щілина має покриття, тоді вона закінчена. Покриття і одежа схилу повинні витримувати навантаження від ваги грунтової обсипки, товщиною 50-60 см, бокового тиску грунту і дії ударної хвилі на поверхні землі 0,5-10 ктс/см (50-100 кПа). Перекрита щілина знижує радіус ураження ударної хвилі у двічі, а також дозу радіаційного випромінювання прибшлизно у 40 разів.

4.ПАВИЛА УТРИМАННЯ, ЄКСПЛУАТАЦІЇ І ВИКОРИСТАННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД (ЗС)

Всі захисні споруди повинні бути посатійно готові до невідкладного використання за прямим призначенням, забезпечені необхідним обладнанням і приладдям, утримуватись у чистому вигляді і мати вільний прохід (під”їзди).

Експлуатація захисних споруд на об”єкті , заппроваджується службою сховищ і укриттів ЦЗ.

Для експлуатації захисних споруд в період перебування в них людей і евакуації інженерно-технічного обладнання, в залежності від їх місткості створюються ланки і групи.

При місткості укриття до 150 осіб створюються ланки у складі: контролер – 1, електрик – 1, слюсар по вентиляціі –1, слюсар по водопроводу і каналізації – 1, розвідник – хімік –1, розвідник - дозеометрист – 1, комірник – роздовальник – 1, сандружинниці – 2 усього –9 осіб.

При місткості укриття більше 150 до 600 осіб створюється група у складі: ланка зв”язку і розвідки – 2-3 особи, ланка заповнення і розміщення –

83

3особи, ланка по електропосточанню, обслуговуванню ФВО, водопосточання і каналізації – 5 осіб, медична ланка – 4 особи, усього – 20 осіб.

При місткості більше 600 осіб створюється група у складі 35 осіб.

Групи і ланки з обслуговування захисних споруд (ЗС) створюються для кожної робітничої зміни об”єкта.

Командиром групи (ланки) з обслуговування ЗС назначаються службовці з керівного складу підприємства. Замісником командирів груп (ланок) з експлуатації інженерно-технічного обладнання назначаються відповідальні особи в обов”язок яких входить здійснення контролю за правилами утримання приміщен. ЗС та інженерно – технічного обладнанн.

1) Підготовка ЗС до прийому робітників і службовців.

Переведення приміщень ЗС, які використовуються для господарських потреб на режим захисту здійснюється за розпорядженням начальника ЦЗ об”єкту групою (ланкою) з обслуговування захисної споруди. При необхідності, у розпорядження командира групи (ланки) виділяється спеціальна команда для скорочення строків переводу приміщень під ЗС.

Вприміщені ЗС встановлюються нари, меблі, прилади та інше необхідне обладнання і майно згідно з інструкцією. В ЗС зачиняються і герматизуються технологічні проєми, які не використовуються для вентиляції ЗС, відключається опалення приміщень. Перевіряється гідність ДЕС, засобів аварійного освітлення, фільтро-вентиляційне обладнання, водопосточання, каналізація, електропосточання , двері, все це приводиться в готовність, а також аварійні виходи сховищ. Ємності заповнюються водою, баки запасу – ГЗМ для ДЕС. Готується місце (якщо немає продовольчих складів) для розміщення і збереження харчів, ЗС комплектуеться медаптечками.

Вприміщеннях ЗС проводиться протипожежні заходи, вивішуються плакати з сигналами оповіщення ЦЗ, правлами користування ЗІЗ, показчики входів і виходів. Перевіряється наявність документів з експлуатації ЗС; паспорт сховища інструкції з експлуатації ЗС ЦЗ в надзвичайних ситуаціях, журнал перевірок становища сховища, інстументу , майна , експлуатаційна схема системи вентиляції ЗС, схема електропосточання ЗС, інстукції по обслуговуванню ДЕС, ФПУ, інструкції з експлуатації ЗІЗ, сигнали оповіщення ЦО, перелік номерів телефонів, журнал реїстрації показників мікроклімату і газового складу повітря у сховищі, таблиця прогнозування можливості мешкання в ЗС в залежності від величини параметрів повітря, схеми евакуації

зосередка ураження, журнала звернення за медичною допомогою. Уточнюється закрвплення ЗС за підрозділами.

2)Заповнення захисних споруд і правила поведінки в них. Заповнення ЗС проводиться за сигналом ЦЗ. Зачинення захисно-

герметичних і герметичних дверей і зовнішніх дверей ПРУ, робиться по команді начальника ЦЗ об”єкту або за рішенням командира групи (ланки) з обслуговування ЗС. Коли у сховищі є тамбур-шлюз, заповнення може продовжуватися способом шлюзування і після їхнього зачинення .

Люди прибувають в захисні споруди з ЗІЗ. Склад невоїнізованих формувань повинен мати при собі необхідне, згідно табелю майно.

84

Населення, яке укривається в ЗС за місцем мешкання, повинно мати при собі харчі.

Люди в ЗС розміщуються на нарах групами по виробничому або териториальному принципу (цех, бригада, дім).

Місця розміщення груп позначаються табличками. У кожній групі назначається старший. Ті хто має дітей, розміщується в окремих частинах ЗС або спеціально відведених місцях.

В ЗС повинен здійснюватися контроль за параметрами повітря, температурою, вологістю, концентрацією в повітрі СО2, СО і О2, а у сховищах крім того, контролюється надлишок повітря (підпір).

При цьому встановлюються наступні вимоги до параметрів:

-Температуар повітря від 0о до 30оС;

-Концентрація СО2 –3%, О2 –до 17%, СО – до 30 мг/м3 При цьому допускається:

-Температура повітря 31-33оС;

-Концентація СО2 –4%, О2 – 16%. СО – до 50-70 мг/м3

Іпотребує обмеження фізичного навантаження, посилення медичного нагляду.

Параметри повітря у ЗС небезпечні для перебування людей:

-температура повітря 34оС і вище;

-концентрація СО2 – 5% і вище;

-наявність О2 у повітрі – 14% і вище;

-наявність СО – 100 мг/м3 і вище.середовища

При досяганні такого рівня одного чи декількох факторів треба приймати можливі заходи для покращення повітряного у ЗС, або вивести людей з захисної споруди.

Оповіщення населення у захисних спорудах:

-швидко без метушні зайняти своє місце у приміщенні;

-виконувати правила внутрішнього розпорядку, всі розпорядження керівного складу групи (ланки);

-зберігати спокій, уникати паніки і порушень грамадського порядку;

-надавати допомогу старим людям, дітям, інвалидам і хворим;

-підтримувати у готтовності ЗІЗ;

-виконувати всі розпорядження командира групи (ланки);

-виконувати правила техніки безпеки;

Узахисних спорудах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

-палити, вживати спиртні напої;

-приводити (приносити) в ЗС свійських тварин;

-приносити легкозаймисті , вибухонебезпечні громіздкі речі;

-шуміти, голосно розмовляти, ходити по ЗС без потеби;

-відчиняти двері і виходити з ЗС;

85

-вмикати радіоприймачі, магнітофони і радіоприлади;

-застосовувати джерела освітлення з відкритим полум”ям (газові лампи, свічі та інше). Їх можна застосовувати тільки за розпорядженням командира групи (ланки) на малий термін в разі необхідності.

3)Експлуатація інженерно-технологічного обладнання захисних споруд.

Есплуатація інженерно-технологічного обладнання ЗС виконується у відповідності з вимогами технічних описів, інструкцій експлуатації і експлуатаційними схемами розробленими для кожного конкретного становища і затвердженими начальником ЦЗ об”єкта.

До НС у сховища посточаеться повітря за режимом 1 (режим чистого повітряпосточання) під час загазованості повітря СДОР і продуктами горіння, система сполучення з зовнішнім середовищем на термін до однієї години. Потім з”ясовується обстановка поза сховищем і ЗС переводиться на режим вентиляції, який потрібен в залежності від обстановки. На період випадання радіактивного пилу, сховище переводиться на режим 1.

При хімічній і бактеріологічній небезпеці сховища переводиться на режим 2.

На режим з сховища переводяться під час виникнення масових пожеж чи під час виникнення в районі сховища небезпечних концентрацій СДОР.

Під час зупинки подача в ЗС зовнішнього повітря, в разі зупинення електропостачання , поломці електродвигуна, електричних вентиляторів повітряпосточання забезпечується ручними вентиляторами.

В разі наявності СДОР і виході з ладу систем вентиляції організується радіаційна і химична розвдка. Якщо у зовнішньому повітрі не виявлені СДОР і БЗ, то повіряпосточання тимчасово здійснюється за рахунок природньої вентиляції, для чого відчиняється люк (двері) аварійного виходу і двері виходів. При наявності у повітрі СДОР, в укритті надягаються противогази.

Вивід з ЗС може здійснюватися:

-за сигналом “Повітряна небезпека відсутня” і після уточнення радіаційної обстановки в районі ЗС;

-після того, як пройшов встановлений термін находження у ЗС, а також під час вимушеної необхідності залишити ЗС, при цьому порядок черговості встановлює командир групи (ланки) з обслуговування захисної споруди.

Стан ЗС перевіряється під час щорічних і спеціальних (позачергових) оглядів. Ці огляди проводяться у порядку встановленому керівниками підприємства, організацій , установ, експлуатуючих ЗС до НС. Спеціальні

86

огляди проводяться після пожеж, землетрусів, ураганів, затоплень. Результати огляду занотовуються в журнал перевірки стану ЗС.

Комплексна перевірка ЗС повинна проводитися один раз у п”ять років в ході навчань (тренувань). При цьому перевіряється герметичність (сховища), працездатність усіх систем інженерно-технічного обладнання в ЗС, можливість приведення у готовність, експлуатація за 6 годин з перевіркою на 1 і 2 режимах фільтровентиляції.

Захисно-герметичні двері до НС при використанні ЗС, повинні знаходитися у відчиненому стані на підставах. Для зачинення дверних проризів, встановлюються прості двері.

Приміщення ЗС повинні бути сухими.

Працездатність системи вентиляції, водопосточання і каналізації слід перевіряти не меньше одного разу на рік.

Аварайні ємкості питної води заповнюються під час переходу ЗС на режим укриття.

Санвузли до НС можуть бути зачинені або використовуюиться допоміжні.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.

Використання ЗС є основним способом захисту людей. Тому ЗС повинні будуватися і експлатуватися до НС за інструкціями, знання яких для керівного складу обов'язкове.

87

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ( економічний профіль )

Л.4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту(економіки).

1.Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

2.Відшкодування збитків постраждалим.

3.Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Забезпечення цільових видів страхування.

4.Поняття державного резерву, його склад, призначення. Утримання і розвиток системи державного резерву.

1.Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

Фінансування заходів ЦЗ відбувається за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів госпрозрахункових підприємств і організацій.

Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади і підприємства відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання і захисту населення, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління і формувань, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Фінансування заходів ЦЗ, що потребують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управління, систем звʼязку і оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.

Міністерство економіки України та Держкомрезерв забезпечують потреби ЦЗ у техніці, приладах і спеціальному майні з оплатою замовникам вартості виділених матеріальних засобів.

Органи управління ЦЗ України, областей, міст, районів, міністерств і відомств утримуються відповідно до встановленого порядку за рахунок держаного і місцевих бюджетів, а також коштів на утримання міністерств.

Кабінет Міністрів України, місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують органи управління та установи ЦЗ службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами та службовим автотранспортом.

88

 

Фінансування

 

Бюдже

заходів ЦЗ

Кошті

здійснюється за

тів

в

рахунок

 

 

Держав

 

Підприємств, установ, організацій

ного та

 

незалежно від форм власності і

місцевих

 

господарської діяльності

 

 

 

2.Відшкодування збитків постраждалим.

Важливе значення має порядок визначення збитків. Згідно з інструкцією [6 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15 лютого 2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 862 (862-2003-п) від 04.06.2003)] збитки визначаються, виходячи з наслідків надзвичайної ситуації, для зобов’язання, а не зі змісту надзвичайної ситуації. Одна й та сама надзвичайна ситуація може викликати різні наслідки, так само, як різні надзвичайні ситуації можуть спричинювати такий самий наслідок. Якщо потерпілій стороні заподіяно збитки декількох видів, то збиток кожного виду розраховується окремо, а отримані результати додаються.

Економічний механізм безпосередньо пов’язаний із структурою збитків. Існує багато визначень і методик дослідження структури збитків. Економічні збитки проявляються в багатьох формах на всіх рівнях народного господарства, і їх можна класифікувати за галузями народного господарства, компонентами середовища, елементами процесу праці. За класичною теорією економічні збитки поділяють на прямі й непрямі збитки.

Слід враховувати той факт, що збитки є тими матеріальними благами і вартістю, які могли б бути створені в процесі експлуатації виробничих об’єктів і навколишнього природного середовища. Тому структурне відображення досліджуваної проблеми має наступний вигляд (табл. 1).

Проведемо класифікацію економічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм наступним чином:

збитки від скорочення власної сировинної бази; збитки, спричинені створенням додаткових резервів виробничих потужностей;

збитки, пов’язані зі створенням додаткових запасів продукції; збитки від передчасного вибування основних виробничих фондів; збитки від втрати сільськогосподарських угідь; збитки від втрати обсягів виробництва продукції;

збитки пов’язані із порушенням нормального режиму функціонування господарства.

89

Таблиця 1 Структура збитків, завданих надзвичайними ситуаціями

№ з/п

Ознака класифікації

Тип збитків

 

Фактор який

1.1. Збитки від забруднення атмосфери

 

1.2. Збитки від забруднення поверхні

 

спричинив збитки, або

1

землі і ґрунту

джерело збитків

 

1.3. Збитки від забруднення

 

 

 

 

поверхневих і підземних вод

 

Об’єкти

2.1. Соціальні збитки

2

(реципієнти), яким

2.2. Екологічні збитки

 

спричинено збитки

2.3. Економічні збитки

 

Рівень динаміки і

3.1. Прямі збитки

 

наслідків дії вражаючих

3.2. Непрямі збитки

3

факторів, або інтегральні

3.3. Сукупні збитки

 

(узагальнюючі)

 

 

показники

 

 

 

4.1. Попереджувальні збитки

4

Часовий фактор

4.2. Компенсаційні збитки

 

 

4.3. Відновлювальні збитки

 

Джерело

5.1. Державний бюджет

5

5.2. Добровільні внески

відшкодування

 

5.3. Кошти міжнародних інституцій

 

 

Крім цього, економічні збитки можна розраховувати за 5-ма видами: фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути

оцінені у вартісній формі у звітному періоді; можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе

забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовнотеоретичний характер;

відвернені збитки, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

ліквідовані збитки, що становлять ту частину збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохоронних заходів;

потенційні збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища. Узагальнююча класифікація екологічних збитків, завданих

надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм дозволяє виділити наступні види збитків:

збитки від руйнування ґрунтового покрову; збитки від пошкодження рослинного покрову; збитки від пошкодження тваринного світу;

90

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.