- •Вступ. Історія розвитку електрообладнання атт
- •1. Значення електронного та електричного обладнання авто тракторної техніки в підвищенні їх експлуатаційних властивостей
- •2. Історія розвитку електрообладнання та елементи електротехніки
- •3. Загальні вимоги до автотракторного електрообладнання
- •3.1 Умови експлуатації автотракторного електрообладнання
- •3.2. Основні технічні вимоги до автотракторного електрообладнання
- •3.3 Цифрові позначення виробів електрообладнання
- •4. Типові схеми та системи автотракторного електрообладнання
3.2. Основні технічні вимоги до автотракторного електрообладнання
Електрообладнання старих марок автомобілів працювало при напрузі 6 В. Зі зростанням кількості споживачів і їх потужності, десь починаючи з 1945 року почалось використання номінальної напруги 12 В, а пізніше на дизельних двигунах великої потужності і номінальної напруги 24 В, а зараз – 36В.
Номінальні параметри виробів електрообладнання (потужність, сила струму та інші) вимірюють при номінальній напрузі і номінальних значеннях факторів навколишнього середовища: при температурі 25+10% ºС, відносній вологості 45-80% і атмосферному тиску (8,7-10,6)*104Па.
Значення номінальної напруги споживачів електроенергії приймається із ряду 6, 12, 24, 36 В (визначається номінальною напругою акумуляторної батареї), а генераторів – 7, 14, 28, 42 В.
Номінальні значення параметрів для джерел і споживачів струму, що працюють до початку руху автомобіля, встановлюються для номінальної напруги джерел.
Споживачі електроенергії на автомобілях і тракторах повинні функціонувати при зміні напруги живлення від 0,50Uномдо 1,25Uномвід встановленої для них номінальної напруги.
Всі елементи автотракторного електрообладнання повинні без пошкодження ізоляції витримувати випробовування на електричну міцність ізоляції обмоток і струмоведучих деталей відносно корпуса. Крім того, електричні машини і апарати, за виключенням апаратів запалення, повинні витримувати випробовування на електричну міцність міжсекційної або міжвиткової ізоляції обмоток, а апарати систем запалювання – на електричну міцність ізоляції до підвищених напруг.
Ізоляція обмоток і струмоведучих частин електрообладнання відносно корпусу повинні витримувати без пошкоджень на протязі 1 хв дію виприбовувальної напруги частотою 50 Гц. Обмотки електричних машин і апаратів, струмоведучі деталі комутаційної апаратури котрі працюють в головних колах або колах, що мають індуктивність (вимикачі маси, вимикачі запалювання та ін.), а також струмоведучі кола низької напруги стартерів, запалювання повинні витримувати випробувальну напругу 500 В. Ступінь іскріння, (клас комутації) електричних машин за шкалою ГОСТ 183-74, повинні бути:
Для електричних машин значного часу роботи – не більш 1,5;
Для електричних машин повторно-короткочасної дії, а також для електричних машин короткочасної дії до 5-ти хвилин і вище – не більш 2;
Для електричних машин короткочасного режиму роботи до 3 хвилин і менше – не більше 3.
Граничні підвищення температур елементів електрообладнання автомобілів і тракторів під час стендових випробовувань при температурі навколишнього повітря до 40 ºС і атмосферного тиску (8,7 – 10,6) 104 Па з урахуванням класу ізоляційних матеріалів (ГОСТ 8865-70) повинні відповідати значенням табл. 1.3.
Таблиця 1.3 Гранично допустимі підвищення температури виробів електрообладнання
Вироби електрообладнання |
Гранично допустиме під-вищення температури,ºС | |
Клас А |
Клас Е | |
Обмотки генераторів
Обмотки електродвигунів Обмотки різних реле |
100 90 100 |
115 105 115 |
Електричні машини, розподільники запалювання і магнето повинні витримувати без пошкоджень випробовування на підвищену частоту обертання при холостому ході на протязі 2 хвилин, а стартери – на протязі 20с.
Вироби електрообладнання повинні зберігати робото здатність в умовах електромагнітної дії у відповідності таблиць 1.4 і 1.5.
Таблиця 1.4 Параметри імпульсних напруг в екстремальних режимах (спрацювання запобіжників, пуск від зовнішніх джерел, від’єднанні акумуляторної батареї, тощо)
Номінальна напруга, В |
Рівень напруги (миттєве значення), В, не більш, при різному часі дії | ||||
0,3мкс |
10мкс |
0,3мс |
10мс |
300мс | |
14(12) 28(24) |
150*/-20 150/56 |
112/28 112/56 |
62/0 64/0 |
42/3 58/7 |
21/6 42/14 |
*- в чисельнику максимальні, а в знаменнику мінімальні значення.
Таблиця 1.5 Параметри імпульсних напруг в нормальних режимах
експлуатації
Номінальна напруга, В |
Рівень напруги (миттєве значення), В, не більш, при різному часі дії | ||||
0,3мкс |
10мкс |
0,3мс |
10мс |
300мс | |
14(12) 28(24) |
42*/6 56/14 |
42/6 56/14 |
28/6 56/14 |
23/8 45/15,5 |
17,5/10,3 35/21 |
*- в чисельнику максимальні, а в знаменнику мінімальні значення.
Численні елементи електрообладнання, наприклад, апарати системи пуску, генератори, реле-регулятори та інші, в процесі роботи на автомобілі випромінюють електромагнітні хвилі, які є джерелами радіоперешкод. Радіоперешкоди негативно впливають на роботу теле – і радіоприймачів, розташованих поблизу автомобіля. Рівень радіоперешкод від електрообладнання автомобіля з режимом роботи більш як 1 хвилина не повинен перевищувати величин, що передбачені нормативами.
За ступенем розповсюдження радіоперешкод вироби електрообладнання виконуються: неекрановані, з частковим екрануванням або з поміхозахисними елементами і екрановані. Способи захисту від радіоперешкод автомобілів і тракторів для кожного виробу електрообладнання розробляються окремо.
Надійність експлуатації автомобілів і тракторів та їх техніко експлуатаційні показники в значній мірі залежать від надійності елементів електрообладнання.
Надійність виробів електрообладнання характеризується:
Для ремонтопридатних і не ремонтопридатних виробів – гамма-процентною безвідмовністю і середнім напрацюванням на відказ (в кілометрах пробігу автомобіля, часах роботи двигуна, числом включень) або інтенсивністю відказів.
Тільки для ремонтопридатних виробів додатковим показником довговічності – гамма-процентним ресурсом.
Напрямок обертання валів виробів електрообладнання визначається наступним чином:
для електричних машин з одним вихідним кінцем вала (стартер, електродвигун, генератор, датчик спідометра) – зі сторони привідного кінця вала;
для розподільників запалювання – зі сторони кулачка переривача;
для електричних машин з двома вихідними кінцями вала – спеціально вказується напрямок обертання в технічній документації на виріб.
Для електричних машин і апаратів запалювання перевага віддається за часовою стрілкою.