3.Програма підготовки угоди

1 етап- Дослідження внутрішнього та закордонного ринків.

Напрямом комплексного дослідження ринку є вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку - стану економіки в цілому,та просування карамелі на ринку.

Кон'юнктурні дослідження - це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та обробленння інформації про стан економіки, товарного ринку, аналіз і виявлення особливостей та тенденцій їхнього розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішень.

"Хто володіє інформацією, той володіє світом". У цій фразі не так вже й багато перебільшення. Оскільки по-сезонно з'являються нові продукції раніше невідомих товарів. Зміни в розмірах виробництва, запасах, митних тарифах, курсах валют, кредитоспроможності, торговій політиці прямо впливають на рентабельність тієї чи іншої зовнішньоторговельної операції. Вся ця інформація повинна збиратись та досліджуватись.

Залежно від способу збирання інформації відрізняють первинні і вторинні дані. Вторинні дані отримують у результаті кабінетних досліджень, а первинні дані - під час польових досліджень.

Вторинною називається інформація, яка існує в опублікованому вигляді і збиралася для інших цілей, ніж ті, які має на меті отримати фірма в конкретних ринкових умовах.

Кабінетні дослідження - це аналіз даних на основі наявної інформації. 

Підприємство на самперед повинно вивчити:товарообіг, обсяг продажу, імпорту, експорту своєї продукції;дані про маркетингові витрати (витрати на рекламу, стимулювання збуту, торгові витрати, витрати на маркетингові дослідження) у цілому на фірмі й окремо за продуктами, регіонами, каналами збуту тощо;карти клієнтів і посередників, кореспонденція клієнтів.Усе це підприємство має досліти,для її ж блага.Також вивчити джерела вторинної інформації про конкурентів( звіти фірми) вивчення товарів-конкурентів, присутність на зборах акціонерів, аналіз реклами конкурентів, відвідування спеціалізованих виставок, аналіз інформації в газетах, журналах, вивчення матеріалів професійних асоціацій.Та все це залежить від роду діяльності фірми.

2етап-Визначення можливих потенційних партнерів.

Знайти потенціального іноземного партнера можна, скориставшись пропозиціями, що надійшли від самих закордонних партнерів шляхом особистих контактів або через посередництво спеціалізованих інформаційних і консультативних організацій.

У будь-якому випадку важливо одержати вагомі підтвердження ділової надійності майбутнього партнера, його конкурентоспроможності та фінансового благополуччя. У цьому розумінні звернення на договірній основі за допомогою професіоналів, скажімо із госпрозрахункового підрозділу Торгово-промислової палати України, в більшій мірі гарантується одержання обгрунтованої інформації. Корисно також користуватися довідками ділової інформації, яка видається в Україні, а також оголошення, які публікуються у періодичній пресі.

Для відбору найбільш вигідного варіанту вибору іноземного партнера вимагається попередня проробка всіх основних економічних, технічних і організаційних умов зовнішньоекономічної діяльності.

3 етап-Налагодження ділового контакту з закордонними партнерами.

Проведення попередніх переговорів з майбутнім іноземним партнером і підготовка техніко-економічного обґрунтування зовнішньоекономічної діяльності  є вираженням взаємної зацікавленості потенційних партнерів у спільній зовнішньоекономічній діяльності і торкаються також першорядних питань, як предмет діяльності, принципи співробітництва та ін. Всі ці переговори відбуваються в переписному виді; особисті зустрічі; використання технічних засобів (телефон, телетайп, факс).

На цьому етапі здійснюється розробка і затвердження документів про організацію створення зовнішньоекономічної діяльності партнерів, що має завершитися укладанням договору.

Узагальнене тлумачення зовнішньоекономічного договору (контракту) дано в ч. 6 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".Як і будь-яка цивільно-правова угода зовнішньоекономічний договір має відповідати ряду загальних вимог (умов), дотримання яких є необхідним для чинності договору.

4етап- Аналіз конкурентних пропозицій .

Отримавши по запиту інформацію про товар (комплектацію, ціни та умови поставки), аналізуємо отримані дані та вибираємо найбільш вигідних партнерів. Проте крім власної вигоди слід враховувати попит споживачів на даний товар (модель, розміри тощо).

5етап- Узгодження основних умов угоди та її оформлення.

Необхідною умовою чинності зовнішньоекономічного договору є додержання письмової форми, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. Уразі, якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою, потрібен підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно із посадою відповідно до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, одноособово, якщо установчі документи не передбачають іншого.

Типовий договір виготовляється друкарським способом і містить найбільш характерні права і обов'язки сторін при торгівлі певними видами товарів та надання послуг.

Договір починається з преамбули, де вказується повне юридичне найменування сторін, які укладають договір. Преамбулою називається вступна частина договору, в якій указується номер, місце і дата підписання договору, визначаються сторони договору. Потім у певній логічній послідовності розкриваються такі розділи:

- предмет договору;

- ціна продукції, послуги і загальна сума договору;

- термін поставки товарів, виконання робіт(послуг);

- умови платежів;

- упакування і маркування продукції;

- гарантії продавця;

- штрафні санкції і компенсація страхування;

- обставини нездоланної сили(форс-мажорні);

- арбітраж.

За своїм змістом зовнішньоекономічний договір має бути складений за схемою (структурою), яка визначена Положенням про форму зовнішньоекономічного договору, затвердженим наказом міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. У договорі мають зазначатися: назва, номер договору, дата і місце його укладення, преамбула із зазначенням повного і скороченого найменування сторін та вказівка на статутні документи, якими керуються сторони під час укладення договору, предмет договору; кількість та якість продукції (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови здійснення поставки товарів, приймання-здавання виконаних робіт або послуг, у тому числі з використанням Міжнародних правил інтеграції комерційних термінів у редакції 1990 р.; ціна та загальна вартість договору; умови платежів; упакування та маркування; форс-мажорні' обставини; санкції та рекламації; арбітражне застереження; юридичні адреси; поштові та платіжні реквізити сторін. Крім того, за домовленістю сторін у договорі можуть визначатися й додаткові умови (наприклад, про страхування, порядок сплати податків, зборів тощо).

Оформлення та підписання контракту може здійснюватись як на зустрічі партнерів у процесі переговорів, так і без неї.