Норматив оборотних коштів у готовій продукції (ноКгп)

,

де Нг – норма запасу готової продукції, днів (час, необхідний для формування партії для відправлення готової продукції споживачу, для оформлення документів для відправлення вантажу споживачу).

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду і суми витрат, що необхідні в плановому році за винятком сум для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

,

де ВМПп – залишок витрат на початок періоду, грн.;

ВМПпл – витрати, необхідні в плановому році, грн.;

ВМПс – витрати майбутніх періодів, включені в собівартість.

7.3. Оптимізація запасів

Розглянута раніше методика нормування виробничих запасів передбачає встановлення нормативу таких запасів стосовно до умов, що склались у передплановому періоді. У сучасних умовах, навпаки, потрібно визначати границі зміни самих умов з метою максимально можливого скорочення виробничих запасів з урахуванням мінімізації витрат на їхнє транспортування і збереження.

Розроблено велике число оптимізаційних моделей виробничих запасів. Ці моделі відрізняються різним ступенем складності, у різній мірі враховують різноманіття умов утворення запасів і, як і будь-які моделі, описують дійсні процеси з досить великою погрішністю.

Найбільш простою є модель Уілсона:

,

де Q – оптимальна партія постачання;

П – потреба в даному матеріалі протягом визначеного періоду часу;

В₁ – витрати по доставці на склад однієї партії;

В₂ – витрати по збереженню однієї одиниці запасу на складі протягом визначеного періоду.

Використовуючи цю формулу, визначають оптимальну величину постачання кожного матеріалу Q, потім число постачань

і оптимальний запас за даних умов постачання.

Оптимізація збутових запасів у принципі мало відрізняється від оптимізації виробничих запасів. При використанні моделі Уілсона у формулу замість обсягу надходження (П) підставляється обсяг відвантаження (От), замість витрат по доставці матеріалів – витрати по організації відвантаження однієї партії поставки (В1).

Розглянута модель дозволяє одержати оптимальну партію поставки за умови абсолютної рівномірності постачань. У реальних умовах рівномірність звичайно порушується, що обумовлено неритмічною роботою виробництва. Для оптимізації запасу в таких випадках необхідно враховувати можливі утрати від дефіциту, тобто від недопоставок (штрафи, пені, неустойки).

Узагальнена багато продуктова модель у даному випадку має наступний вид:

,

де Д – утрати від дефіциту на одиницю продукції;

Оср – середній обсяг відвантаження кожного виду продукції

От – загальний обсяг відвантаження.

7.4. Характеристика наявності й ефективного використання оборотних коштів

Наявність оборотних коштів, що маються в розпорядженні підприємства, може бути розрахована як за станом на визначену дату, так і в середньому за минулий звітний період.

Середній залишок (Оср) оборотних коштів за даний період частіше усього визначають як на півсуму залишків на початок (Оп) і кінець (Ок) цього періоду, тобто по формулі:

,

Якщо виникає необхідність визначити середні залишки оборотних коштів за період часу, що включає декілька рівних по тривалості відрізків (наприклад, за рік за даними про залишки на початок і кінець кожного кварталу), то використовується формула середньої хронологічної:

Зміна залишків оборотного капіталу в цілому і по його окремим складовим відбувається внаслідок того, що наявні на початку виробничого циклу запаси безупинно споживаються в процесі виробництва, а їхнє поновлення, необхідне для забезпечення безперервності виробничого процесу, відбувається за рахунок фінансових ресурсів, що утворяться в результаті реалізації продукції.

У зв'язку з цим при аналізі процесів виробництва й умов, що його забезпечують, крім показників, що характеризують наявність оборотних коштів, обов'язково використовуються показники, що характеризують швидкість обороту оборотних коштів і його елементів.

Коефіцієнт оборотності (Коб), дорівнює частці від ділення вартості реалізованої продукції за даний період (Р) на середній залишок оборотних коштів за той же період (Оср).

Коефіцієнт оборотності характеризує число кругообертів, здійснених оборотними коштами підприємства за визначений період, чи показує обсяг продукції, що приходиться на 1 грн. оборотних коштів.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (коефіцієнт закріплення Кз) – величина зворотна коефіцієнту оборотності. Він характеризує суму оборотних коштів, витрачених на 1 грн. реалізованої продукції:

Середня тривалість одного обороту в днях (Т). Особливість цього показника в тому, що він не залежить від тривалості того періоду, за який був обчислений.

,

де Д – число днів у періоді;

–середньодобовий оберт капіталу (середньоденний виторг від реалізації)

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їхнього використання. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів.

Абсолютне вивільнення відбиває пряме зменшення потреби в оборотних коштах, а відносне показує вплив на величину оборотних коштів як зміни обсягу реалізованої продукції, так і зміни швидкості обороту.

Відносна економія обігових коштів

Сума оборотних коштів, вивільнених з обороту внаслідок зміни обсягу реалізованої продукції (Овр)

Сума оборотних коштів, вивільнених з обороту внаслідок зміни швидкості обороту (Овш)

,

де 1,2 – індекс, що характеризує базовий і звітний період відповідно.

Сума, приросту прибутку (збитків) (Пр), отримана за рахунок зміни оборотності оборотних коштів може бути розрахована по формулі:

,

де Пр₁ – прибуток від реалізації продукції в базовому періоді, грн.

Вплив використання оборотних коштів на рівень рентабельності визначається по формулі:

,

де R – зміна рівня загальної рентабельності в результаті зміни середніх залишків оборотних коштів, %;

Пб₂ – балансовий прибуток у порівнюваному періоді, грн.;

–середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, грн.

R₂ – загальна рентабельність виробництва в звітному році, %.

Істотна частина в оборотних фондах підприємства відноситься до виробничих запасів (матеріальних ресурсів), тому від ефективності їхнього використання залежать показники використання оборотних коштів

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з який є матеріалоємність.

Матеріалоємність оцінює поточні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції (чи одиницю споживчої властивості) у натуральному чи вартісному вимірі.

Для розробки виробничої програми й аналізу роботи промислових підприємств у кожній галузі промисловості застосовуються різні показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів, що найбільше повно відбивають умови використання матеріальних ресурсів у виробництві і на всіх стадіях, що охоплюють, виробниче споживання.

У практичній роботі підприємства важливе значення мають показники:

• коефіцієнт використання матеріалів (відношення чистої ваги матеріалу у виробі до фактичних витрат матеріалів)

• рівень відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу

• коефіцієнт виходу готової продукції з одиниці сировини, що переробляється, (використовується в основному в галузях здійснюючих первинну переробку сировини і має граничне значення - вміст у сировині корисних компонентів).