Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
7-8 ОснФ+ОборКошти+виробн.потужність.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
531.97 Кб
Скачать

5.5. Знос основних фондів

Основні кошти, що беруть участь у процесі виробництва, поступово утрачають свої фізичні і моральні характеристики внаслідок їхньої експлуатації і природного зносу.

Поступова втрата основними фондами своєї вартості в період їхнього функціонування називається зносом

Знос буває двох видів:

  • фізичний;

  • моральний.

Під фізичним зносом розуміється втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто своєї споживчої вартості, у результаті роботи чи бездіяльності.

Рівень фізичного зносу працюючих основних коштів залежить від:

  • первісної якості основних фондів;

  • ступеня їхньої експлуатації;

  • рівня агресивності середовища, у якій функціонують основні фонди;

  • рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Бездіяльні засоби праці зношуються по наступним причинах: корозія металів, короблення і гниття дерев'яної частини, внутрішні процеси, що відбуваються в структурі металів.

Фізичний знос у відсотках і у вартісному виразі встановлюється обстеженням фактичного технічного стану об'єкта в цілому і його найважливіших частин, чи вузлів.

Показником фізичного зносу є коефіцієнт фізичного зносу основних фондів (Кзф)

де З– сума зносу (сума амортизаційних відрахувань від початку служби).

Установлення фізичного зносу у відсотках по термінах служби (Зф):

де Тф – фактичний термін служби основних виробничих фондів, років;

Тн – нормативний термін служби, років.

У випадках, коли фактичний термін служби зрівнявся з нормативним чи перевищив його, відсоток фізичного зносу визначається по формулі:

де Тм – можливий термін служби основних виробничих фондів, що розраховується експертним шляхом, років.

Поряд з фізичним зносом основні фонди зазнають морального зносу (знецінювання). Моральний знос являє собою передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, знецінювання основних виробничих фондів.

Моральний знос виявляється в двох формах.

Перша форма морального зносу полягає в тім, що відбувається знецінювання основних фондів такої ж конструкції, що випускалися і раніш, унаслідок здешевлення їхнього відтворення в сучасних умовах.

Моральний знос першої форми у відсотках (Зм1) визначається при переоцінці основних виробничих фондів зіставленням їх повної первісної вартості з відновною по формулі:

де ОФп – первісна повна вартість основних фондів, грн

ОФв – віддновна вартість основних виробничих фондів, грн

Друга форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінювання основних фондів, фізично ще придатних, унаслідок появи нових, більш технічно удосконалених і продуктивних, котрі витісняють старі.

Моральний знос другої форми (Зм2) установлюється зіставленням технічних характеристик старих і нових основних виробничих фондів по формулі:

де Пн і Пз – відповідно продуктивність нової і морально застарілої машини.

Загальний коефіцієнт зносу основних фондів (Кз)

Види зносу основних фондів

Фізичний знос

Моральний знос ззносмс

усувний

неусувний

повний

частковий

модернізація

ремонт

заміна

Форми усунення зносу основних виробничих

фондів

Рис. 5.3. Види зносу основних фондів та форми його усунення

На кожнім підприємстві процес фізичного і морального зносу основних фондів повинний бути керованим. Основна мета управління – недопущення надмірного фізичного і морального зносу основних фондів, особливо їхньої активної частини, тому що це може привести до негативних економічних наслідків на підприємстві. Як фізичний, так і моральний знос може бути повним чи частковим. Повний знос вимагає заміни старої техніки новою, більш удосконаленою, а частковий знос – вимагає ремонту і модернізації. Облік фізичного і морального зносу необхідний для правильного визначення відновної вартості фондів, термінів їхньої служби і суми амортизації.

Фізичне спрацювання та моральне старіння діючих основних фондів можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між окремими видами спрацювання і старіння засобів праці та формами їх відшкодування існує певний взаємозв’язок (рис.5.3).