Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ANIKYeYeNKO_kursach_Avtosokhranenny (1).doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
164.86 Кб
Скачать

2.1 Суб’єкт бандитизму

Суб’єкт бандитизму – загальний. Це означає, що бандитизм у будь-якій його формі може вчинити фізична осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 14 років.  На мою думку в цьому питанні треба звернути особливу увагу на організатора банди. За дослідженнями, з понад 100 архівних кримінальних справ про бандитизм, які було розглянуто судами України, у 70% фактів бандитизму в Україні на чолі банд виступають її організатори, які ними і керують та консолідують їх учасників. При цьому керівників у банді може бути і декілька, а саме двоє і навіть троє (близько 15% з усіх вивичених  кримінільних справ). Однак наявність декількох організаторів (керівників) часто приводить до розподілу «сфер впливу» вже у самій банді, спроб проведення своєї лінії та стилю керівництва іншими членами банди, перебудови ієрархічної структури банди відповідно до своїх особистих уявлень про це. З цього приводу між членами банди виникають суперечності, «розборки». А оскільки практично всі бандити озброєні вогнепальною чи холодною зброєю, то подібні «з’ясування стосунків», «організаційних питань» закінчуються вбивствами більш «слабких» авторитетів, «опозиціонерів». Тому в справах проти значної кількості винних кримінільне провадження припинено у зв’язку з їх смертю [20, c.256]. Організатор (керівник) виконує соціально – психологічні функції: організаційно – управлінську, ідеологічну, інформаційну, стратегічну, нормативно – ціннісну і дисциплінарну. Організаційно – управлінська функція організатора банди реально проявляється в тому, що він створює банду або керує нею, згуртовує і стабілізує її склад, спрямовує злочинну діяльність, починаючи від підготовки до вчинення нападів та розбору проведеної «операції»; здійснює заходи щодо консперації; виробляє лінію поведінки членів банди при їх затриманні, розслідуванні кримінальної справи, розгляді її в суді; представляє банду в зовнішніш її стосунках. Завдяки такій роботі організатора банда набуває високого рівня консолідації і психологічного розвитку. Крім того, організаційно – управлінська функція може полягати, як зазначено в ч.3 ст.27 КК України, в забезпеченні фінансування чи організації приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Ідеологічна функція організатора банди полягає у проведені ідеології конформізму. Під конформізмом розуміється вплив групового тиску на члена групи, підкорення його думки і поведінки у відповідності з позицією більшості. Інформаційна функція організатора є складовою частиною його організаційно – управлінської функції, яка грунтується на необхідних відомостях, перш за все про об’єкти нападів, про події, що стосуються банди. Дисциплінарна функція полягає в тому, що члени банди, які порушують прийняті правила поведінки, підлягають покаранню. Отже, тип організатора, характер і стиль його керівництва бандою свідчать про ступінь його соціальної небезпечності і повинні, на мою думку, виявлятися при розслідуванні і розгляді в судах кримінільних справ про бандитизм та враховуватися при призначенні покарання.

2.2 Суб’єктивна сторона бандитизму

З суб’єктивної сторони бандитизм передбачає умисну вину, вид умислу– прямий.  Зміст умислу включає:  а) усвідомлення тих обставин, які відповідають обов’язковим ознакам банди; б) усвідомлення (усвідомлення та передбачення) тих обставин, які відповідають специфічним ознакам конкретної форми бандитизму; в) бажання вчинити те діяння та (або) досягти того наслідку, які передбачені в межах окремої форми бандитизму. З урахуванням зазначеного умислу при вчинені першої з передбачених ст.257 КК України форм бандитизму характеризується наступним: особа усвідомлює, що вона разом з іншими особами (суб’єктами злочину) бере участь у організації (створенні) злочинного угрупування, яке характеризується відповідними ознаками, передбачає, що наслідком їх спільних дій має (може) бути фактичне створення такого злочинного угрупування, і бажає настання даного наслідку. При вчиненні другої з передбачених ст. 257 КК України форм бандитизму умисел особи включає такі характеристики: особа усвідомлює, що стає учасником злочинного угрупування, яке характеризується відповідними ознаками, і в цій якості бере (буде брати) участь у його діяльності, і бажає такі дії вчинити. У межах третьої форми бандитизму на зміст умислу впливають особливості особи як суб’єкта злочину. Так, організатор усвідомлює, що банда, яку він створив та (або) якою керує, вчиняє (готується вчинити) один чи кілька нападів, і бажає, щоб такий напад (напади) був вчинений. Інший учасник банди усвідомлює, що він у її складі бере участь у підготовці чи вчинені нападу (нападів) і бажає діяти саме так. Особа, яка не є учасником банди, усвідомлює, що напад вчиняється злочинним угрупуванням, яке характеризується відповідними ознаками, і бажає взяти участь у такому нападі [6, c.25]. Мета створення банди – вчинення нею нападу на підприємства, установу, організацію чи на окрему особу – традиційно розглядається як одна з обов’язкових ознак банди. Водночас ця мета є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони перших двох форм бандитизму – кожна з осіб, що бере участь в організації банди та (або) стає її учасником, завжди переслідує таку мету. При цьому наявність у особи даної мети – вчинення нападу на підприємство, установу, організацію чи на окрему особу – може бути і не пов’язана з бажанням взяти участь у такому нападі особисто. Що стосується третьої форми бандитизму, то оскільки в межах цієї форми напад уже вчиняється, він стає елементом її об’єктивної сторони і в цій якості охоплюється умислом особи.

РОЗДІЛ III. СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА БАНДИТИЗМ.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]