Інтегративні методи психосинтезу особистості

РОЗДІЛ 4

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДУКОРЕКЦІЙНОЇ СУГЕСТІЇ

хворого, який вірить кожному слову такого «цілителя». Сугестивний вплив мають ритуальні дії священника стосовно сцілення віруючих і, водночас, саме такий вплив лежить в основі психопатичних епідемій релігійного характеру (одна з таких епідемій відома нам з 90-х років минулого століття під назвою «Біле братство»). Таким чином В. Бєхтєрев обґрунтував сугестію, спрямовану на одужання людини, та пояснив механізми психологічної залежності від релігійних сект. Крім того, вчений проаналізував прямий зв’язок між методами виховання та рівнем розумового розвитку дитини від раннього віку до юності. Зокрема, він встановив, що висока навіюваність дитини в умовах неправильного виховання може призвести до різних психічних порушень в більш пізні періоди розвитку. Також він навів безліч прикладів того, як невдалі виховні сугестії можуть призвести, наприклад, до самогубства чи сильних страхів у підлітків та юнаків [26].

Проаналізувавши праці В. Бєхтєрева, стало зрозумілим, що він, узагальнивши наукові надбання своїх сучасників, теоретично обґрунтував та експериментально дослідив метод сугестії у межах різних соціально-психологічних проблем. Це означає, що у психологічних дослідженнях ХХ століття лише підтвердились ідеї та відкриття видатного вченого (про залежність глибини гіпнотичного трансу від волі та свідомості пацієнта, про зв’язок трансового стану з несвідомою сферою особистості тощо).

Відомо, що розвиток гіпнотерапії як психотерапевтичного напряму набуває все більшого значення для вітчизняної психологічної науки і практики.Тому на сьогоднішній день питання щодо ефективності методу сугестії може бути відкритим лише для тих допитливих скептиків, які мало компетентні у цій проблемі.

81

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

Використана та рекомендована література:

1.Основы психотерапии / Н. П. Зубалий, А. М. Лёвочкина. – [учеб. пособие]. – К. : МАУП, 2001. – 160 с.

2.Дьячук Н. В. Азбука гипноза. (Книга первая) / Н. В. Дьячук. – М. :

«КСП», 1995.– 112 с.

3.Фишер С. Самогипноз: Как превратить желания в реальность / Стэнли Фишер. – [пер. с англ. Анатолия Михайлова]. – Х. : Клуб семейного досуга, 2007.– 256 с.

навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : Збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2011 рік; 9 – 10 лютого 2012 року. Частина 1. / Укл. Г. І. Волинка, О. В. Уваркіна, О. П. Симоненко, О. П. Ємельянова. – К. : Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2012. – 294. – С. 281 – 282.

5.Рожнов В. Е. Гипноз от древности до наших дней / В. Е. Рожнов, М. А. Рожнова.– М. : Советская Россия, 1987.– 304 с.

6.Hoffman K. The trance workbook : understanding & using the power of altered states / Kay Hoffman.– New York : Sterling Pub., 1998.– P.160.

7.Клінічна психологія : словник-довідник / авт.-укладач С. В. Діденко.

–К.: Академвидав,2012.–320 с.(Серія «Nota bene»).

8.Эриксон М. Мой голос останется с вами… / Милтон Эриксон. – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2011. – 304 с.

9. Ньютон М. Путешествия души / Майкл Ньютон. – [пер. с англ. К. Р.Айрапетян]. – СПб. : Будущее Земли, 2009. – 328 с.

10.Ньютон М. Предназначение души / Майкл Ньютон. – [пер. с англ. К. Р.Айрапетян]. – СПб. : Будущее Земли, 2011. – 384 с.

11.Медвин Ю. А. Генезис и развитие метода гипноза в США и странах Западной Европы: научные предпосылки / Ю. А. Медвин // Доповіді та повідомлення учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми практичної психології», присвяченої до 20-річчя кафедри психології та педагогіки.– К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012.– С. 92 – 106.

82

РОЗДІЛ 4

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДУКОРЕКЦІЙНОЇ СУГЕСТІЇ

12.Atwater F. H. The Hemi-Sync process / F. H. Atwater. – http://www. MonroeInstitute.org/research/

13.Кучеренко Є. В. Метод бінауральних та ізокронічних звукових тонів в практиці психолога-гіпнолога / Є. В. Кучеренко // Доповіді та повідомлення учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми практичної психології», присвяченої до 20-річчя кафедри психології та педагогіки.– К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. –

С. 72 – 83.

14.Swann R. The Brain – A User’s Manual / R. Swann, S. Bosanko,

R.Cohen, R. Midgley, K. M. Seed. – New York : G. P. Putnam’s Sons,1982.

15.Kennerly R. C. An empirical investigation into the effect of beta frequency binaural beat audio signals on four measures of human memory / R. C. Kennerly : Department of Psychology, West Georgia College, Carrolton, Georgia. – 1994.

16.Hutchison M. Megabrain / M. Hutchison // Beech Tree Books,1986.–

P.261-281.

17.Oster G. Auditory beats in the brain / G. Oster // Scientific American, 1973. – Р. 94 – 102.

18.Smith J. C. Human auditory frequency following responses to a missing fundamental / J. C Smith., J. T. Marsh, S. Greenberg, W. S. Brown // Science, 1978. – Р. 639 – 641.

19.Tice L. E. A Better World, A Better You / L. E. Tice, A. Steinberg.– New Jersey : Prentice Hall, 1989.– P.57 – 62.

20.Hiew C. C. Hemi-Sync into creativity / C. C. Hiew // Hemi-Sync Journal, XIII (1), 1995.– Р. 3 – 5.

21.Anch A. M. Sleep: A Scientific Perspective / A. M. Anch, C. P.Browman,

M.M. Mitler, J. K. Walsh.– Englewood Cliffs : Prentice Hall, 1988.– Р.96 – 97.

22.Turner J. W. Effects of restricted environmental stimulation therapy (REST) on self-control of heart rate // J. W. Turner, T. H. Fine. – Health and Clinical Psychology, 1985. – Р. – 477 – 490. (Elsevier Science Publishers B.V. North-Holland).

23.Morris S. E. Hemi-Sync and the facilitation of sensory integration /

S.E. Morris // Hemi-Sync Journal, 1990.– VIII (4).– P.5 – 6.

83

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

24.McMoneagle J. Mind Trek / J. McMoneagle. – Norfolk : Hampton Roads Publishing Company. – 1993.

25.Гончаров Г. А. Суггестия: теория и практика / Гончаров Геннадий Аркадьевич. – М. : «КСП», 1995. – 320 с.

26. Бехтерев В. М. Внушение и его роль в общественной жизни / В. М. Бехтерев. – СПб : Издательский дом «Питер», 2001. – 128 с.

27.Бехтерев В. М. Что такое внушение? / В. М. Бехтерев // Вестник психологии, криминальной антропологии и гипнотизма. – СПб, 1904. – Вып. 1 / [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://bookap.info/gypno/ behterev/gl29.shtm.

28.Бехтерев В. М. Лечебное значение гипноза / В. М. Бехтерев. –

СПб., 1900.– 35 с.

29.Бехтерев В. М. Гипноз, внушение и психотерапия и их лечебное значение / В. М. Бехтерев. – СПб., 1911. – 60 с.

84

РОЗДІЛ 5

КОРЕКЦІЙНА СУГЕСТІЯ ЯКМЕТОДПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИХРОЗЛАДІВ

5.1.Поняття емоційно-поведінкових розладів

Емоційно-поведінкові розлади – це психологічна проблема, що стосується більшості клієнтів психолога, які мають високу тривожність, сором’язливість чи замкненість, характеризуються невпевненістю у собі або ж агресивні, нестримні, занадто демонстративні в спілкуванні тощо. Ми розглядаємо емоції як психічні переживання індивіда, що можуть супроводжуватись фізіологічними змінами в його організмі та сприймаються зовні як поведінкові реакції особистості у формі рухів обличчя, тіла та інших невербальних засобів. Джерелом таких переживань є нижче несвідоме. Емоції поділяються на нормативні та патологічні. Так само диференціюють почуття – емоційні стани, які мають особистісний, а не ситуативний характер і стабілізуються як наслідок сильних емоцій. Поведінка – це сукупність емоційно-рухових

85

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

актів, за допомогою яких особистість свідомо чи несвідомо реалізовує свою активність в соціумі. Причинами поведінкових розладів у клієнтів юнацького та дорослого віку можуть бути безвілля (абулія), лінощі, відсутність самоконтролю, невміння розслаблятись, а також емоційне неблагополуччя – постійний сум, пригнічений настрій, почуття тривоги, невизначений страх, роздратованість тощо.

Корекція негативних (на думку клієнта) емоційних станів та поведінкових реакцій може здійснюватисьіз застосуванням корекційної сугестіїякметодуособистісно-зорієнтованої(немедичної)психотерапії, вякійнормативністьчипатологічністьемоційтаповедінкивизначається самим клієнтом [1, с. 22]. Це означає, що будь-яка інша (несугестивна) корекція, як правило, спрямована на підлаштування емоційної сфери клієнта до встановлених психологічних норм з ознаками стереотипної поведінки. Тобто нормальна людина (психічно здорова) повинна виражати свої емоції і поводитисьлише так,«яктреба» і «як заведено». Однак саме за допомогою корекційної сугестії клієнт може встановити, чому свої негативні емоції він вважає нормативними, а поведінку, яку супроводжують ці емоції, – проблемною для нього чи (та) інших. Тому сугестію застосовують не тільки в симптоматичній, але й у каузальній (причинній)психологічнійкорекції.

У кожному з нас один із підсвідомих елементів особистості (субособистість) нагадує п’ятирічну дитину, яка буквально сприймає почуте і побачене, не розуміє слово «ні» та постійно ображається, соромиться, тривожиться і боїться. Тобто кожна людина внаслідок виховання та соціалізації діє за певними соціально детермінованими програмами, які спочатку формуються свідомо, а згодом переходять у підсвідомість як звичка до негативних емоційно-поведінкових реакцій (як субособистості).Саме тому в сугестивній корекції будь-який емоційноповедінковий розлад завжди розглядається як наслідок сильного

86

РОЗДІЛ 5

КОРЕКЦІЙНА СУГЕСТІЯ ЯК МЕТОД ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ

емоційного переживання, яке супроводжувало глибинну психотравму

– дитячі образи, сильний фізичний чи душевний біль, батьківське привчання до самокритики, самозвинувачування, самообмеження тощо.

Причину своїх «важких» емоцій клієнти не завжди пов’язують з реальними подіями, які сталися з ними в минулому і глибоко закріпились в підсвідомості як негативна енграма (емоційно забарвлена інформація, збережена у пам’яті особистості, що супроводжується негативними емоціями – страхом, гнівом, розпачем тощо). Негативні енграми, які сформовані в життєвому досвіді клієнта, – це неусвідомлювані звички негативно реагувати на життєві обставини, якими б вони не були – «добрими» чи «поганими». Кожна енграма включає два компоненти: інформацію про подію в минулому (життєва ситуація) та емоційний компонент – сильні негативні емоції або почуття, викликані цією подією. Іншими словами, негативна енграма – це інформація, яка запрограмована на негативну емоційну реакцію, що постійно супроводжує поведінку особистості в типових ситуаціях. Така поведінка усвідомлюється клієнтом як патологічна чи деструктивна. Насправді, вона «запрограмована» на негативізм у зв’язку з негативною емоцією, пережитою в минулому.

Мета сугестивної корекції полягає у «перепрограммуванні» підсвідомих структур особистості клієнта в напрямі з негативних енграмнапозитивні.Прицьомуінформаційнийкомпонентзалишається не зміненим: зникає тільки негативна емоція, яка прив’язана до певної життєвої ситуації. Метод корекційної сугестії також допомагає встановити саме ту подію в минулому, яка призвела до виникнення енграми, що провокує емоційно-поведінковий розлад в психологічному дійсному клієнта (іноді це називають регресією в часі). Саме завдяки реконструкції підсвідомих енграм, особистість клієнта здійснює управління своїмисубособистостямиз бокусвідомого «Я».

87

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

5.2.Психологічнімеханізмиподолання емоційно-поведінкових розладів

Розглянемо,як здійснюється сугестивна корекція на конкретному прикладі. Чоловік тридцяти п’яти років, успішний бізнесмен на ім’я О., звернувся до психолога з проблемою, яку сформулював на етапі первинної зустрічі так: «Всі навколо мене викликають роздратування, якщо не слухаються: мої підлеглі, дружина, навіть діти постійно роблять все не так, як треба, неначе хочуть навмисно зіпсувати мені настрій. Дружина весь час відволікає зайвими запитаннями, іноді зовсім не відчуває, що я втомлююсь, хочу спокою і тиші. Одного разу підняв на неї руку: дав ляпаса і відчув, що зробив неконтрольований вчинок. Але просити вибачення не звик. Вона, в свою чергу, зробила вигляд, що нічого не сталось. Звідки всі ці емоційні зриви? Насправді, я – не такий жахливий і кам’яний».

На етапі збору вичерпної інформації про симптоми, можливі причини емоційно-поведінкового розладу та результат корекції, на який очікує клієнт, психотерапевт застосовує техніки розвивального коучингу, зокрема відкриті запитання [2]. Потім за допомогою спеціального тестування необхідно встановити рівень сугестивності. Якщо клієнт має високий рівень навіюваності, то він належить до неаналітичного типу, якщо низький – до аналітичного.

Неаналітичному клієнту психотерапевт пропонує розслабитись за допомогою методів неаналітичної індукції [3, с. 77].

При цьому свідомість клієнта не зникає, він не спить і його увага

88

РОЗДІЛ 5

КОРЕКЦІЙНА СУГЕСТІЯ ЯК МЕТОД ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ

мимоволі спрямовується мовленням психолога на підсвідомі елементи попереднього досвіду, зокрема тієї життєвої ситуації, що спричинила негативні емоції (так клієнт усвідомлює негативну енграму). Методи індукції у гіпнологічній психокорекції нагадують «ступеневий активний гіпноз» за Ернстом Кречмером.

Увага або, мовою гіпнотерапевтів, фокус свідомості, в трансовому стані завжди сконцентрована на вербальнихінструкціях,які допомагають клієнту довільно пригадувати та уявляти.Таке зосередження називається фокалізацією. В трансі клієнт усвідомлює інформаційний та емоційний компоненти енграми, які він досліджує у власній підсвідомості в якості спостерігача (свідоме «Я») та учасника негативної ситуації (субособистість), тобто в дисоціативних та асоціативних станах. Гіпнотерапевтдопомагає йомулише зорієтуватисьу глибинній пам’яті,

вякій нашаровуються негативні енграми на якусь базову, первинну енграму, яку можливо «віднайти» шляхом регресії – цілеспрямованого пригадування минулого (гіпноаналіз).Таквизначається корінна причина емоційно-поведінкового розляду – прихотравма, яка закарбувалась у глибинній пам’яті як емоційно негативна та енергетично сильна (домінуючавкоріголовногомозку)енграма.

Врезультаті трьох сеансів було встановлено, що у клієнтанеаналітика О. було авторитарне батьківське виховання (тато був військовим), його дитинство тривало у суворій емоційній атмосфері, мати неукірно слухалась чоловіка і вибачала йому всі образи, навіть коли той був у нетверезому стані. У зв’язку з цим, клієнт зрозумів, чому швидко оженився на «тихій та спокійній» дівчині: з дитинства у його підсвідомості закарбувалась така модель шлюбних стосунків,

вякій чоловік має необмежену владу над дружиною. Батько постійно виховував у ньому «справжнього чоловіка», був занадто грубим, ставив перед ним непосильні як для підлітка завдання на фізичну

89

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

витривалість. Одного разу він попросив свого тринадцятирічного сина підняти на спину важкий мішок з картоплею і пронести його вулицею на дачі. Хлопець наважився підняти мішок, але не витримав і мимоволі упав, забивши свою руку.Тато голосно його висміяв, але О. не проронив ні сльози, стримуючи сильний біль. З того часу він відчув сильну образу і тепер постійно догоджає собі, намагаючись усіма способами досягти успіху та порядку в усьому, за що береться. Педантизм як акцентуація характеру та вимогливість до інших – саме та запрограмована енграма, яка активізується,як тільки порушуються плани клієнта.Утаких сутуаціях він не може пояснити, звідки беруться емоції роздратування та агресії. Тільки після гіпнологічних сеансів він пригадав ту неприємну подію, що насправді довгий час «утримувала» його особистість ображеною та неповноцінною. Будь-які успіхи в сім’ї та бізнесі виявились для О. лише підсвідомою компенсацією тих незадоволених потреб у любові та прийнятті, які з дитинства заміщувались необхідністю бути «першим у всьому», «сильним», «найкращим» тощо.

На заключному етапі у роботі з неаналітичним клієнтом гіпнотерапевт пропонує йому пережити неприємну подію так, неначе емоційне тло, на якому вона відбувалась, було позитивним. Клієнт самостійно змінює хід подій у своїй уяві, які призводять до появи позитивних емоцій, тобто відбувається перепрограмування емоційноповедінкових реакцій (наприклад, астенічні емоції трансформуються у стенічні).Це відбувається завдяки тому,що підсвідомість «не розрізняє» реальну подію та уявлювану: вся інформація, що «нашаровується» з дитинства у глибинній пам’яті може бути переструктурована завдяки образній уяві в трансовому стані. Так, клієнт О. пробачив свого батька, звільнившись від сильної образи. Описану вище ситуацію він уявив так, ніби насправді розплакався, відмовився виконувати батьківські примхи і відчув емоційну свободу від нав’язаних стереотипів поведінки.

90