Інтегративні методи психосинтезу особистості

РОЗДІЛ 2

ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД В ПРАКТИЦІ ПСИХОСИНТЕЗУ

28.Ассаджоли Р. Психосинтез: принципы и техники / Роберто Ассаджоли.– [пер.с англ]– М.: Психотерапия,2008.–384 с.

29.Ассаджоли Р. Психосинтез: теория и практика / Ассаджоли Роберто.– М. : «REFL-book», 1994.– 314 с.

30.Кучеренко В. В. Процессы категоризации в измененных состояниях сознания : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. психол. наук: специальность 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история

психологии» / Кучеренко Владимир Вилетарьевич; [Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова]. – Москва: 2010. – 30 с.

31.Петренко В. Ф. Психосемантика измененных состояний сознания (на материале гипнотерапии алгоколизма) / Петренко В. Ф., Кучеренко В. В., Вяльба А. П. // Психологический журнал.–2006, № 5.– С. 16 – 27.

32.Кучеренко В. В. Сенсомоторний психосинтез / В. В. Кучеренко

//Измененные состояния сознания: Природа, механизмы, функции, характеристики.– М. : Когитоцентр.– 2012, С. 191 – 202.

33.Кучеренко Є. В. Гіпнологічна корекція емоційно-поведінкових розладів особистості: досвід впровадження / Кучеренко Єгор Валерійович // Актуальні проблеми гуманітарних наук у дослідженнях молодих науковців :

Матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (18 жовтня – 15 листопада 2012 року) / упорядники : Кучеренко Є. В.; Русаков С. С. / За заг. ред. акад. Бондаря В. І. та проф. Дробота І. І.– К. : Фенікс,

2013. – С. 45 – 49.

34.Терлецька Л.Г.Модельінтегрованого підходудо корекції особистості методами групової терапії / Л. Г.Терлецька // Соціальна психологія.– 2005.–

№3 (11).–C.115–121.

35.Томас Дж. Практика психосинтеза. Упражнения, направленные на развитие личности и достижение духовности / Дж. Томас. – [пер. с англ.]. – СПб. : «Жизнь», 1992. – 32 с

41

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

3.1.Концепціярозвивальногокоучингу

Коучинг – це сучасний соціально-психологічний метод, який навчає людину або ж групу людей, що мають намір досягнути певних цілей чи розвинути особливі навички. Він застосовується для розширення можливостей людей, які усвідомлюють потребу в змінах, вирішують завдання професійного та особистісного зростання [1, с.112]. Фахівець у галузі коучингу називається коуч або коучер.

В основі коучингу лежить концепція внутрішньої гри за Т. Голві, який, дослідивши внутрішній стан спортсменів, на початку 70-х років минулого століння розробив коучинг як організований процес розкриття потенціалу людини з метою максимального підвищення її ефективності. Тобто коуч не вчить, а допомагає людині вчитись на основі її потенційних можливостей, які вона не може самостійно актуалізувати та розвинути в собі.

42

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

Т. Голві запропонував так звану «формулу ефективності»:

ЕФЕКТИВНІСТЬ (досягнення поставлених цілей) = ПОТЕНЦІАЛ (найкраще, що має людина) – ВТРУЧАННЯ (стереотипи, страхи, зовнішнє оточення людини).

Саме за такою формулою відбувається робота з клієнтом під час коучингового сеансу – структурованої бесіди або заняття [2, с. 33].

Аналогічною до формули Т. Голві може бути така формула ефективності коучингу на початкових етапах особистісного психосинтезу:

САМООТОТОЖНЕННЯ (підпорядкування несвідомих компонентів особистості) = РОЗОТОТОЖНЕННЯ СУБОСОБИСТОСТЕЙ (несвідомихобмежень)+ ВИДІЛЕННЯ СВІДОМОГО «Я» (активного начала, самосвідомості, суб’єктності).

Дж. Уітмор зазначав, що в процесі коучингу клієнт послідовно вирішує чотири завдання: визначення системи цілей (починаючи з конкретного сеансу та закінчуючи найближчою та довгостроковою перспективою); дослідження поточної ситуації з позиції розуміння дійсності (зовнішньої реальності); визначення списку можливостей та стратегій і напрямів подальшої діяльності; виявлення намірів, тобто того, що хоче здійснити клієнт з урахуванням конкретних умов та термінів [3, с. 54 – 55].

Коучинг може відбуватись як в індивідуальній, так і в груповій формах. Груповий коучинг може здійснюватись в режимі «форуму» чи «конференції» з використанням інтернет-ресурсів, а також телефоном. Груповий коучинг може бути короткочасним і тривати

43

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

протягом трьох тижнів. Така форма роботи передбачає постійні командні зустрічі, які спрямовані на взаємну підтримку один одного у подоланні труднощів на шляху до поставлених цілей та у дотриманні обраних стратегій саморозвитку (наприклад, у роботі спілок анонімних алкоголіків) [1, с. 12].

І. Добротворський вважає, що у сучасному коучинзі поєднані найкращі елементи психотерапії та тренерства (прийняття людини такою, якою вона є, заборона порад та нав’язування власної картини світу, підтримка ініціативи та стимулювання до активних дій тощо) [4]. Саме тому коучинг ефективніше за інші види психологічної допомоги забезпечує осмислення клієнтом власного світогляду та системи цінностей, постановку цілей, прагнення до самовдосконалення тощо. Основним психологічним інструментом в коучинзі виступає система структурованих запитань [5].

Метод розвивального коучингу – це спеціалізоване психотерапевтичне спілкування (психоконсультативна бесіда в процесі психосинтезу), мета якого – допомогти клієнту розвинути позитивні якості його субособистостей шляхом розвитку всіх потенційних здібностей, якими він свідомо оволодіває протягом роботи з професійним коучем та внаслідок самостійних тренувань.

Розвивальний коучинг можна трактувати як психологічне наставництво, що допомагає клієнту системно розвивати потенційні можливості, які стають особистісними перевагами та засобами постійного самовдосконалення.

Система розвивального коучингу неперервна і спрямована на самоінтеграцію клієнта, якої він може досягти впродовж тривалої психотерапії, зокрема особистісного психосинтезу. Процес коучингу

передбачає поступовий перехід від директивного до недирективного

44

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

спілкування.При цьому директивність з боку терапевта у розвиваючому коучинзі має місце не у рекомендаціях щодо вирішення проблеми, а в процесі вирішення проблеми самим клієнтом на всіх етапах роботи з ним [6, с. 94].

Отже, розвивальний коучинг – це сучасний метод реконструктивної та підтримуючої психотерапії (за Л. Волбергом)

[7, с.10]. Він дозволяє не тільки вирішити актуальну проблему клієнта та подолати його невротичні стани, але й створити модель майбутнього і стратегію побудови його клієнтом, внаслідок чого особистість стає самоінтегрованою (мовою Р. Ассаджіолі – самоототожненою) з власним «Я» [8, с.78–89.].

Наш педагогічний досвід свідчить, що визначення коучингу не може кардинально змінити уявлення майбутніх психологів щодо сутності надання психологічної допомоги засобами психотерапії. Однак таке враження виникає у студентів тоді, коли вони ще не ознайомились зі специфікою психологічної практики, в якій метод коучингу застосовують як основний чи навіть допоміжний (наприклад, як у психосинтезі). Зазначимо, що поняття «розвивальний коучинг» (з англ. «coach» – наставляти, тренувати, надихати) жодним чином не пов’язане з одноіменними комерційними послугами, які надаються бізнес-тренерами [9]. Дані послуги не завжди розвивають особистість клієнта з усіма її неусвідомленими субособистями, які заважають самоствердитись в реальному житті. Ми вважаємо, що перш ніж тренувати клієнта у сфері бізнесу та менеджменту, необхідно вирішити його глибинні психологічні проблеми, допомогти йому усвідомити власні цілі та мотиви, пізнати свої потенційні можливості та розвинути їх до якісно вищого рівня і головне – надати йому можливість самостійно побудувати модель майбутнього життя (лайфкоучинг).

45

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

Тільки тоді, коли коучинг здійснюється з позитивними наслідками для особистості клієнта,можна говорити про формування практичних вмінь та навичок у сфері його професійної самореалізації. Це повязано з тим, що успішна людина, зокрема, в сфері бізнесу,– це, насамперед, здорова людина, яка усвідомлює свої переваги та недоліки (субособистості), майстерно скеровуючи їх на служіння справі, якою вона займається за власним покликанням. При цьому успішна людина усвідомлює систему своїх життєвих та професійних планів. Тобто особистість такої людини повинна бути гармонійна у всіх відношеннях – у способі життя, світогляді, поведінці, діяльності та у власній самосвідомості, коли її «Я» самоототожнюється як центральне утворення особистості – як її суб’єктність [8], [10, с.131].

3.2.Принципи та структура розвивального коучингу

У роботі професійного коуча основними виступають такі принципи:

1)принцип віри у потенційні можливості кожного клієнта;

2)принцип розототожнення понять «життєва проблема» та «факт» або «життєва ситуація»; розуміння проблеми як емоційно забарвленого ставлення клієнта до факту (ситуації), що мав або має місце в його житті;

3)орієнтація клієнта на усвідомлення проблеми, цілепокладання та позитивний результат;

4)спрямованість коуч-контакту на емпатійне спілкування;

5)принцип розвитку наполегливості без директивності;

6)принцип розвитку абстрактно-системної рефлексії (АСР) [11];

46

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

7) заохочення клієнта до зобов’язань, відповідальності та постійного саморозвитку.

Процес розвивального коучингу має циклічну структуру і

передбачає такі етапи, що відповідають завданням особистісного психосинтезу:

1)встановлення коуч-контакту;

2)подолання особистісних обмежень клієнта (виділення та пізнання субособистостей);

3)усвідомлення клієнтом своїх потенційних можливостей та їхній розвиток (самопізнання на свідомому та підсвідомому рівнях, відкриття свідомого «Я»);

4)розвиток абстрактно-системної рефлексії (дослідження субособистостей на підсвідомому рівні);

5)застосування технік досягнення цілей;

6)метамоделювання (вербалізоване самоототожнення навколо свідомого «Я»).

Встановлення коуч-контакту передбачає досягнення коучем довірчих стосунків з клієнтом на основі спільного пошуку максимально можливого енергетичного ресурсу клієнта (ММЕР). Мова йде про його потенційні, як правило, підсвідомі можливості, віру в них та спрямованість на їхній розвиток. При цьому коуч застосовує техніки відкритих запитань, слова-пом’якшувачі, часто повторює позитивний результат сеансу, на який очікує клієнт, стверджує, що позитивні зміни клієнта – закладені у ньому відпочатково, до початку бесіди. Ці зміни коуч повинен озвучити клієнту у формі основних позицій М. Еріксона щодо ММЕР людини. Серед них такі: «У кожної людини є необхідні для неї ресурси», «Людина робить завжди найкращий для себе вибір в даний момент», «В основі кожного вчинку лежать позитивні наміри»

47

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

тощо [12]. Такі висловлювання дозволяють абстрагуватись клієнту від його суб’єктивного бачення проблеми та рефлексувати свої наміри і вчинки, виходячи з більш системних та об’єктивних критеріїв.

У процесі встановлення коуч-контакту можна застосовувати техніки психосинтезу, які допоможуть коучу встановити емоційні стани та свідомий самоконтроль клієнта (наприклад, вільний малюнок), а також прийоми корекційної сугестії, які допомагають клієнту заспокоїтись, зняти його тривожність і тілесну напругу.

На етапі подолання особистісних обмежень коуч роз’яснює клієнту ознаки субособистостей, які повинні бути ним усвідомлені. Саме усвідомлення субособистостей руйнує усталені стереотипи та суб’єктивні установки клієнта стосовно проблеми, яку він намагається вирішити. Наприклад, техніка «Я існую» допомагає клієнту дати переконливі та несуперечливі для себе відповіді щодо того, хто він такий, що робить, чим керує (тілом, емоціями, бажаннями тощо) і як усвідомлює наслідки своїхдій.При цьомуперед клієнтом відкриваються нові можливості побудови майбутнього життя на основі абстрактносистемної рефлексії (АСР), яку коуч розвиває на даному етапі шляхом формулювання запитань відповідно до моделі GROW (Goal – Мета, Reality – Реальність, Options – Варіанти, Will – Дія або Діяльність).

На третьому етапі коучингу клієнт усвідомлює свої потенційні можливості – потреби та провідні мотиви, здібності, вміння, навички, систему цінностей та центр своєї особистості – свідоме «Я». Всі психічні ресурси клієнта вважаються потенційними на рівні тіла, свідомості, підсвідомості, а також реальної поведінки та вчинків. Даний етап є логічним завершенням пошуку максимально можливого енергетичного ресурсу. При цьому коуч пояснює, що таке ММЕР, розпитуючи клієнта про різницю щодо попереднього та нового самосприймання своєї

48

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

особистості. Зокрема, за допомогою відкритих запитань та на основі техніки Р. Ділтса «Техніка Уолта Діснея» коуч дозволяє клієнту самовизначитись щодо своїх намірів, потенційної готовності до їхньої реалізації, наявних ресурсів та засобів досягнення мети, об’єктивних умов тощо. При цьому в клієнта розвивається здатність до керованої візуалізації – основного психологічного механізму психосинтезу.

Якщо клієнту важко визначитись щодо власного потенціалу та шляхів самореалізації, то коуч разом з клієнтом визначають так звану «зону комфорту» клієнта, яку вони проектують на майбутнє у формі життєвих планів. Тобто відбувається розвиток сумісного бачення потенціалу клієнта. На даному етапі коуч допомагає позбутись внутрішньої самокритики, невпевненості у собі та своїх можливостях, пропонує пофантазувати щодо можливих варіантів майбутнього життя за умови, коли клієнту важко звільнитись від стереотипів мислення (техніка «Китайське меню»). За допомогою відкритих запитань коуч стимулює клієнта до пошуку внутрішніх ресурсів (а не захисних механізмів), який відбувається на основі роботи всіх репрезентативних систем (візуальної,аудиальної,кінестетичної).Також відкриті запитання спрямовані на реконструкцію цінностей, цілей та світогляду клієнта, яку ініціює сам клієнт внаслідок розширення свідомості засобами керованої візуалізації.

Наслідками реалізації третього етапу коучингу є усвідомлення власних субособистостей, поява відповідальності клієнта за результати саморозвитку та постійної внутрішньої і зовнішньої референції –

оцінювання власних досягненьта їхнього значення для інших,важливих для клієнта, людей. Також клієнт усвідомлює ознаки ефективності бажаних результатів, мотивацію подальших дій, пріоритети та наслідки особистісних змін, відчуваючи впевненість у собі.

49

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

Зазначимо, що другий та третій етапи коучингового процесу можуть бути реалізовані в іншому порядку або ж об’єднані в один етап.

На четвертому етапі коучингу у клієнта може бути розвинена абстрактно-системна рефлекія як властивість глобально-системного мислення. З цією метою в розвивальному коучинзі застосовують НЛПтехніки, які дозволяють розвинути альтернативний спосіб осмислення реальності та власного ставлення до неї (див. додаток 2).

Наетапізастосуваннятехнікдосягненняцілейкоучставитьзамету розвинути активне цілепокладання клієнта на основі його попередніх досягнень. При цьому дане завдання можна реалізувати впродовж всієї попередньої роботи. Серед основних технік цілепокладання у розвивальному коучинзі застосовують техніку відкритих запитань, яка має власну специфіку, порівняно з маєвтичною бесідою:

1.Відкрите запитання завжди потрібно задавати в доступній (максимально простій) формі з відвертою інтонацією, щоб не викликати захисну реакцію у клієнта. При цьому не варто спрощувати формулювання запитань за кількістю слів: доступність відкритого запитання забезпечується чітко сформульованим змістом. Даний зміст обов’язково повинен бути адресований співрозмовнику і передбачати його активний пошук за межами власних установок, звичок та стереотипів.

2.Відкриті запитання дають змогу співрозмовнику вийти за межі звичного (як правило, логічного) міркування, яке часто обмежує осмисленість проблеми на основі принципу послідовності у висновках. Відкриті запитання допомагають усвідомити проблему більш повно і так само ширше проаналізувати шляхи її вирішення на основі виходу за межі причинно-наслідкових зв’язків у проблемній ситуації. Цьому сприяє постановка запитань щодо множини способів вирішення проблеми («Якими новими способами ви могли б вирішити проблему?»,

50