ifon-history-nowedays-future

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

байдужим жодного студента. Про його вміння спілкуватися із аудиторією ходять легенди. Він буквально зачаровував слухачів своєю емоційною, полум'яною мовою, вмінням донести інформацію будьякої складності так, щоб вона була зрозумілою кожному. Кожен, хто спілкувався з ним, одразу опинявся, як пише у своїх спогадах його учень і багаторічний товариш О.Губко, «в полоні чистої, ясної аури

ініби причащався до чогось святочного, сакрального, священного

іочищався, вилюднював у тому потужному доброчинному біополі, переживав благодатний душевний катарсис, ставав добрішим, яснішим». І в цій ізотеричній магії чарування людей і полягала незбагнена таїна його педагогічного таланту, який він невтомно намагався розвивати у своїх вихованцях. «Професійна майстерність учителя,

– підкреслював Д.Ф.Ніколенко, – залежить від рівня знань, умінь і навичок та його загальної культури. Але провідним у діяльності майстра є творче застосування своїх знань і умінь у праці. Майстер не спиняється на досягнутому, він невтомно працює над собою, поповнює свої знання і вміння, щоб твор-

чо використовувати їх у своїй діяльності. Він прагне виявляти свою ініціативу, вносить у свою

діяльність щось нове, оригінальне, досконаліше, щоб досягти більшихуспіхівувиконуванійроботі».Вимальовуючипортретвчителя, вчений зображав автопортрет. Народжений на зламі століть, Дмитро Федотович був ніби персоніфікованою естафетою духовності XIX століття у вік двадцятий. Ось як метафорично й красиво пише про нього О.Губко: «Скупаний з отроцьких років у кришталево ясній купелі наукового духу, він сягнув вершин культури, і це двоєдине річище й творило неповторну магію його людської приваби. Він був простий і праведний, як український селянин, і рафіновано інтелігентним, як аристократ духу, мудрець-мислитель».

Кафедра психології під керівництвом Д.Ф. Ніколенка була на той час одним із найбільш чисельних та потужних у науковому плані загальноінститутських підрозділів.

У складі кафедри працювали:

•доктор психологічних наук, професор Проколієнко Л.М., фахівець в галузі педагогічно-професійної мовленнєвої діяльності,

121

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

проблем алгоритмізованого навчання, засвоєння психологічних знаньстудентами,історіїпсихології,проректорзнауковоїроботи КДПІіменіО.М.Горького,апотім–директорНауково-дослідного інституту психології (1983-1989 рр.);

•кандидат психологічних наук, доцент Максименко С.Д., який у 1974 р. перейшов працювати в НДІ психології заступником директора і вже багато років очолює цей науковий заклад, є дійснимчленомНАПНУкраїни,докторомпсихологічнихнаук,професором, лауреатом Державної премії УССР. Сергій Дмитрович продовжує тісно співпрацювати з кафедрою, керує аспірантами, докторантами, бере участь у наукових заходах;

•доктор психологічних наук, професор Абраменко В.І., провідний фахівець з проблем характеру особистості та засвоєння студентами психологічних знань;

•доктор психологічних наук, професор Кульчицька О.І., працювала над проблемами емоційної сфери людини, психології дошкільного виховання, моралі.

На кафедрі в цей період проводились дослідження за такими напрямками: спілкування викладачів і студентів у процесі програмованого навчання (к. псих. н, доц. Ярославський М.І, к. псих. н, доц.Соловієнко В.О.); психологічні основи застосування технічних засобів навчання (к. псих. н., доц. Ільїн О.В.); питання історії психології (к. псих. н., доц. Шевченко П.Д); засвоєння

граматичних понять учнями, питання профорієнтації та профвідбору (к. псих. н., доц. Пічко Н.Ф.); вплив педагогічного спілкування на емоційний клімат учнівського колективу (к. псих. н., доц. Подоляк Л.Г.); психологічні фактори соціально-моральної активності дошкільників та учнів (к. псих. н., доц. Константінова Т.І.); профорієнтація та профвідбір, психолого-педагогічна адаптація студентів (к. псих. н., доц. Левченко М.В., викл. Евстаф’єва К.О). До напрямків роботи кафедри долучались старші викладачі Долинна О.П., Курило Н.В.

Поповнюється в цей період кафедра і молодим поколінням науковців (Л.Долинська, В.Власенко, Т.Лисянська, В.Огороднійчук,

122

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

А. Шиловцева), більшість з яких і сьогодні працюють в інститутах НПУ імені М.П. Драгоманова та викладають дисципліни психологічного циклу.

З 1980 по 1990 рр. кафедру психології очолював доктор психологічних наук, професор О.В. Скрипченко (1921-2008). Час віддаляє і роз’єднує нас з минулим і на струні часу яскравіше викристалізовується постать Олександра Васильовича. Він був особливою людиною: коректним, до-

брим, щирим, взірцем уважного, ввічливого Скрипченко О.В. ставлення до людей, з якими його зводило життя, вчив поважно ставитись до життя і любити його.

Можливо, таке особливе ціннісне ставлення до життя виникло у Олександра Васильовича у дитинстві, коли цінувався кожен день, кожен шматок хліба, адже зростав він у часи лихоліття, яке не обходило жодної родини, або – у юнацькі роки, коли ще зовсім молодим і недосвідченим у військовій справі юнаком разом із однополчанами захищав Батьківщину від ворога.

Вся військова біографія Олександра Васильовича вмістилася в декількох рядках, – скупі слова,– але О.В. Скрипченко насправді – це 7 довгих і важких років випробувань, страждань, голоду, холоду, а головне – втрат бойових побратимів. Те, що в м’ясорубці війни Олександр Васильович залишився живим, можна назвати чудом, для нього це був знак – не змарнувати, не розпорошити свого життя.

Уподальшому було навчання у ВНЗ, робота в інституті психології під керівництвом Г.С. Костюка, з яким були великими друзями, захист кандидатської дисертації (1956 рік) та докторської дисертації (1973 р.). З 1973 року починається його роботана посаді професора кафедри психології педагогічного інституту імені О.М. Горького, а згодом, з 1980 року, її завідувача.

Він є засновником наукової школи «Психічний розвиток молодшого школяра» та автором низки наукових і науково-методичних робіт із комплексного вивчення розвитку складових інтелекту, теоретичного обґрунтування і практичної реалізації потенційних можливостей психічного розвитку дитини. Підготував багато докторів і кандидатів наук, які є на сьогодні ректорами ВНЗ, академіками.

Удоробку О.В. Скрипченка більше 350 наукових і науково-ме- тодичних робіт. Коло наукових інтересів Олександра Васильовича вражає. Це і робота над покращенням основ навчання, виховання й

123

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

розвитку учнів, а також розвитку у них сенсомоторики, перцепції, пам’яті, мислення, мовлення, уяви тощо. Деякі із робіт, які були присвячені цим проблемам,не залишилися не поміченими не тільки в Україні, а й Росії, Болгарії, Німеччині, США, Японії, Бельгії. Підготовка підручників і навчальних посібників: праці, що стосуються психолого-педагогічних проблем навчання, виховання та розвитку студентів; підготовки вчителів; навчання, виховання і розвитку дітей шестирічного віку; розробки психодіагностичних методик;аналіз проблем психології сприйняття, психолінгвістики, теоретичних проблем дослідження емоційної сфери людини;питання історії пси-

хологічної думки в Україні; укладання бібліографії, довідників з психології та педагогіки, – усе це величезна ґрунтовна і кропітка робота, проведена вченим за роки своєї плідної наукової діяльності.

О.В. Скрипченко був членом багатьох спеціалізованих рад із захисту дисертацій, впродовж 11 років керував Вченою спеціалізованою Радою в На-

ціональному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова. О.В. Скрипченко мав 12 урядових нагород за участь у війні 1941-

1945 років, а також нагороди «Відмінник народної освіти Міністерства освіти УРСР», «Ветеран праці». О.В.Скрипченко мав звання "Заслуженого працівника освіти України", нагороджений знаком „Ушинського К.Д.” та знаком „Петро Могила”.

З1980 по 1990 рр. склад кафедри поповнюється такими науковцями, як: Чепелєва Н.В., нині дійсний член НАПН України, доктор псих. наук, професор, перший заст. директора Інституту психології імені Г.С. Костюка; доктор псих. наук Побірченко Н.А.; доктор псих. наук, професор Зелінська Т.М. (нині професор кафедри соціальної психології і психотерапії); доктор псих. наук, професор Булах І.С. (з 2007 року завідувач кафедри теоретичної та консультативної психології); кандидат псих. наук, доцент Зубалій Н.П. (доцент кафедри практичної психології); кандидат псих. наук, доцент Уманець Л.І.; викладачі Співак Н.В., Красна Н.М., Скрипченко (Бушуєва) Т.В.

Зпоявою нових спеціальностей та кафедр в університеті деякі вчені перейшли працювати в інші структурні підрозділи, однак не

124

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

полишають при цьому зв’язків із материнською кафедрою.

З 1991 року кафедру очолював кандидат психологічних наук, професор М.В.Левченко (1944-1995), усе коротке і яскраве життя якого пов’язане з нашим університетом: навчання на дефектологічному факультеті, студентський профком, аспірантура, кафедра психології.

Він є автором понад 80 наукових і науко- во-методичних праць з психологічноїі педагогічної адаптації студентів до навчання і умов

життя у вузі, проблем профорієнтації та профвідбору. Під його керівництвом члени кафедри провели дослідження з психології профорієнтації та профвідбору учнів педагогічних класів, психологічних основ сприймання об’єктів технічного креслення, формування у майбутніх вчителів професійних переконань.

М.В. Левченко працював над проблемами соціальної і психологічної адаптації різних вікових груп учнів і студентів та впливу сім’ї на вибір професії. У своїх перших наукових працях він показав, що цей процес може проходити з різним ступенем швидкості і успішності залежно від індивідуальних особливостей студентів, їх уміння налагодити стосунки з колективом і керівництвом підрозділів вузу. Проте, під час написання перших робіт про адаптацію М.В.Левченко звернув особливу увагу і на вже напрацьовані до нього роботи про шкільну адаптацію, де це явище розглядалося як етап, на якому учень оволодіває необхідними уміннями, пов’язаними з вимогами і очікуваннями, які ставить перед ним шкільне навчання.

М.В. Левченко був надзвичайно харизматичною особистістю, яка поєднувала в собі науковця і викладача. Привабливий ззовні, він умів справити враження на співрозмовника і залишити відчуття особливого ставлення до людини, з якою він спілкувався, виділяючи її серед інших. До нього йшли зі своїми проблемами всі, хто його знав, і Михайло Володимирович допомагав кожному, не шкодуючи ані сил, ані часу, ані матеріальних витрат. А як щиро радів, коли вдавалося допомогти.

У ці роки кафедра поповнюється когортою молодих кандидатів наук і викладачів:

125

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

Говорун Т.В., нині доктор псих. наук, професор, завідувач лабораторії в НДІ психології; Ставицька С.О., доктор псих. наук, професор, з 2011 року завідувач кафедри соціальної психології та психотерапії; Зінченко Л.М., нині декан вечірнього факультету, Артемчук О.Г., Абрамян Н.В., Гоголь О.В., Волошина В.В.,Матяш Л.П., Турініна О.Л.

З 1995 року по теперішній час кафедру психології очолює кандидат психологічних наук, Заслужений працівник освіти України, професор Л.В.Долинська.

Після закінчення аспірантури Інституту психології в 1976 році, вона стає викладачем кафедри психології Педагогічного інституту імені О.М.Горького.

Л.В. Долинська є автором біля 220 наукових та науково-методич- них праць з проблем розвитку самосвідомості особистості, спілкування, особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя, активних соціально-психологічних методів навчання, наукова школа якої «Особистісно-професійне становлення майбутнього фахів- ця-педагога» є продовженням та розвитком доробку попередників Д.Ф. Ніколенка, О.В. Скрипченка та М.В. Левченка.

Наукові дослідження Л.В. Долинської доводять, що формування особистості майбутнього вчителя на сучасному етапі – це складний процес не лише становлення професійних знань, умінь і навичок, а й перебудови свідомості, системи ціннісних орієнтацій, багатьох усталених стереотипів минулого. Реалізація цих завдань покладена, перш за все, на дисципліни психолого-педагогічного циклу, через засвоєння змісту яких і повинно відбуватися перенесення нових смислів на дії і вчинки майбутнього вчителя. Саме психологія і педагогіка повинні забезпечити особистісно-професійне зростання студента в навчально-виховному процесі.

Особистісно-професійне зростання майбутнього фахівця у працях Л.В. Долинської розглядається як становлення у ході про-

126

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

гічних наук. З 2005 р. – заступник директора з наукової роботи та міжнародного співробітництва Інституту філософської освіти і науки. Є вченим секретарем докторської спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10, вченим секретарем експертної ради з психології ВАК України, відповідальним редактором наукового часопису «Психологічні науки» (серія 12).

Своїм надзавданням кафедра психології ставить на сьогодні збереження того духу колективу кафедри, який був закладений великими психологами-попередниками, моральних цінностей, рівня комунікативних взаємодій з колегами і студентами, психологічної підтримки один одного.

З 2000-х років відкривається ряд нових кафедр психології, на яких продовжують працювати вихованці базової кафедри психології (БулахІ.С.,СтавицькаС.О.,МельничукО.Б.,ЗелінськаТ.М.,ОгороднійчукЗ.В.,ЗубалійН.П.,БушуєваТ.В.,СоловієнкоВ.О.,ГогольО.В., Волошина В.В., Співак Д.М.).

Слід зазначити, що кафедри університету, які ведуть підготовку спеціалістів з психології, утворюють єдиний науковий простір з тісною співпрацею в межах роботи докторської спеціалізованої Ради, підготовки фахових наукових видань, проведення конференцій, круглих столів, наукових семінарів, рецензування монографій, дисертацій, магістерських робіт та інших форм наукової діяльності.

Сьогодні на кафедрі працюють: кандидати психологічних наук, професори Т.М. Лисянська, Л.М. Ширяєва; кандидати психологічних наук, доценти Н.В.Андріяшина, О.О. Білінська, С.А. Бог-

данова, І.В.Воронюк, А.В. Зінченко, Л.П. Матяш-Заяц, О.В. Строяновська, О.В. Темрук; старші викладачі І.М. Іщенко, С.П. Сагайдак, Н.В. Співак.

«Старожилами»кафедриєпрофесориЛ.В.Долинська,Т.М.Лисянська, Л.М.Ширяєва, старший викладач Н.В.Співак.

Колективом кафедри підготовлено підручник «Загальна психологія», посібники «Вікова і педагогічна психологія», «Педагогічна психологія», «Загальна психологія. Хрестоматія», «Вікова психоло-

127

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

гія. Хрестоматія», «Педагогічна психологія. Хрестоматія», «Загальна психологія. Практикум», «Загальна психологія. Інформаційне забезпеченнязміступрактичнихзанять»,«Віковаіпедагогічнапсихологія. Інформаційне забезпечення змісту практичних занять», «Психологія конфлікту», «Психологічна служба в системі освіти», «Психологія художньої творчості», «Геронтопсихологія», «Соціальна психологія. Практикум», «Загальна психологія» (англійською мовою) та ряд інших навчально-методичних посібників, з грифом Міністерства освіти і науки, якими користуються усі вищі навчальні заклади України.

Поширенню навчально-методичної літератури колективу кафедри сприяє сайт «Електронна педагогіка», на якому впродовж 5 років його роботи розміщено більше 130 підручників та посібників.

У цілому навчальна робота кафедри з підготовки вчительських та психологічних кадрів будується відповідно до навчальних планів Інститутуфілософськоїосвітиінауки,Інститутуукраїнськоїфілології та вечірнього факультету, які обслуговує кафедра. Кафедрою підготовлено до друку комплекс навчальних програм для всіх базових курсів психології: „Загальна психологія з практикумом”, „Вікова та педагогічна психологія”, „Соціальна психологія”, „Конфліктологія”, „Психологічнаслужбавсистеміосвіти”,„Психодіагностика”,„Історія психології”,„Психологіяконфлікту”,„Основипсихоконсультування”, „Психологія культури”, які читаються викладачами кафедри в різних інститутах.

Крім базових загальноуніверситетських дисциплін на кафедрі розроблено ряд спецкурсів (у тому числі авторських) найактуальнішої проблематики, які розширюють і поглиблюють базову підготовку студентів (не тільки для студентів профільних спеціальностей, а й студентів інших спеціальностей) та озброюють їх найновішими науково-методичними знаннями: „Психологія стресу”, „Тренінг осо- бистісно-професійної зрілості”, „Тренінг професійного самовизначення”, „Інноваційні тренінгові методики”, „Пізнавальна активність особистості”, „Сучасні теорії особистості”, „Психодіагностика розвитку в нормі та патології”, „Комп’ютерна психодіагностика”, „Методи і методологія психолого-педагогічних досліджень”. Всі вони методично оснащені програмами, деякі – авторськими навчальними

128

психодіагностичної, на 5 курсі – педагогічної та психокорекційної. Для студентів вечірнього факультету – асистентської. Для цього викладачами кафедри було розроблено плани та науково-методичні рекомендації для проходження всіх видів практик. Розроблено журнали: „Журнал педагогічної практики з психології для студентів 4 курсу”, „Журнал педагогічної практики з психології для студентів 5 курсу”, „Журнал психодіагностичної практики для студентів 4 курсу та психокорекційної практики для студентів 5 курсу”.

Майже всі члени кафедри працюють над науковою проблемою – «Соціально-психологічні основи підготовки майбутнього вчителя в Україні».

При кафедрі психології є аспірантура і докторантура за спеціальністю 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» (станом на початок 2015 року на кафедрі навчається 20 аспірантів та 2 докторанти).

При кафедрі відкрито науково-дослідний центр «Формування психологічної культури майбутнього фахівця-педагога», який є

129

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

130