- •Визначення запліднення і його біологічне призначення
- •Біологічні механізми, що забезпечують зустріч гамет
- •Перебіг процесу запліднення
- •Патологія запліднення
- •Фактори, що сприяють заплідненню.
- •Трансплантація ембріонів
- •Теоретичні передумови трансплантації ембріонів
- •Практика підбору донорів та реципієнтів добір донорів
- •Добір реципієнтів
- •Головні етапи трансплантації ембріонів
- •Викликання суперовуляції
- •Спосіб, запропонований співробітниками Інституту тваринництва уаан
- •Одержання зародків
- •Розчин фсб-а
- •Розчин фсб-б
- •Розчин фсб-в
- •Пошук, оцінка, культивування і зберігання зародків
- •Шкала оцінки якості ембріонів за м.І.Сергеевим
- •Рекомендована література
Розчин фсб-а
У 10 л деіонізованої бідистильованої води розчиняють:
натрій хлористий 100 г
калій хлористий 2,5 г
натрій фосфорнокислий двозаміщений
12-водний, висушений до постійної маси 14,4 г
калій фосфорнокислий однозаміщений 2,5 г
Буфер розливають по 400 мл в бутилі об’ємом 500 мл. Для стерилізації автоклавують при тиску 1 атм на протязі 20 хв. Зберігають при кімнатній температурі.
Розчин фсб-б
В 1 л деіонізованої бідистильованої води розчиняють кальцій хлористий безводний, висушений до постійної маси 1 г. Для стерилізації автоклавують при тиску 1 атм на протязі 15 хв. Зберігають при кімнатній температурі.
Розчин фсб-в
В 1 л деіонізованої бідистильованої води розчиняють магній хлористий 6-водний, висушений до постійної маси 1 г. Для стерилізації автоклавують при тиску 1 атм на протязі 15 хв. Зберігають при кімнатній температурі.
Для одержання повного ФСБ змішують 400 мл ФСБ-А з 50 мл ФСБ-Б і 50 мл ФСБ-В. В такому вигляді буфер можна зберігати при 4°С до 2 тижнів. Безпосередньо перед застосуванням в ФСБ вводять наступні компоненти (в розрахунку на 1 л): фетальну сироватку теляти – 10-20 мл, пеніциліин (калієва сіль) – 100 тис. ОД, глюкозу – 1 г, натрій піровино-граднокислий – 0,036 г. Після цього витримують в термостаті при температуре 37,5°С на протязі 1 год. і використовують для промивання матки.
Завершивши промивання, катетер повністю не видаляють і через нього вводять в тіло матки 50-75 мл ФСБ, пеніцилін та стрептоміцин по 500 тис. ОД і тетрациклин 200 тис. ОД. Це необхідно для попередження ендометриту.
Прихірургічному вилученні зародків тварину не годують 1-1,5 доби і не поять 5-6 год. Для хірургічного видалення ембріонів кор стуються двоканальним з надувною кулькою катетером Фолея № 14, виготовленим з латексної гуми, та спеціальною тупою голк в пластмасовому чохлі, яка застосовується у медицині для перереливання крові (рис. 6). Найбільше використовують для нехірургічного видалення ембріонів двоканальний катетер західнонімецької фірми «Руш Нейштадт» і триканальний катетер французької фірми ІMB.
Вилучення зародків проводять при загальному чи місцевому знеболенні. Розрізають черевну стінку по білій лінії чи частіше в області голодної ямки справа чи зліва, оглядають статеві органи, підраховують кількість жовтих тіл в яєчниках, підтягують один з рогів матки до поверхні рани, роблять невеликий розріз поблизу його основи (тіла матки) і вставляють в його порожнину спеціальний катетер (частіше – катетер Фоллея) до згину у бік верхівки.
Катетер з латексної гуми має основний канал діаметром 2-3 мм для відтоку промивної рідини і інший канал діаметром 0,5 мм для нагнітання повітря в гумовий балончик, що находиться на відстані 4-5 см від верхівки катетера. На передній частині катетера маються 2 отвори на різних рівнях для відтоку рідини. Гумовий балончик необхідний для попередження витікання рідини в тіло чи інший ріг матки. Після введення катетера і нагнітання повітря в балончик проколюють тупою голкою верхівку маткового рогу і вводять через прокол канюлю, через яку подають промивну рідину (60-120 мл). Для поліпшення результатів нерідко роблять тубо-маткове промивання. В цьому випадку канюлю вставляють в яйцепровід в ампулярну частину і подають промивну рідину (10-20 мл). Промивання яйцепроводів і матки дозволяє одержати більше 70% яйцеклітин і зародків від числа жовтих тіл, тоді як промивання лише матки – біля 45%. Однак промивання матки більш безпечне.
У овецьвилучення зародків хірургічним способом проводять через 40-80 год. після прояву перших ознак статевої охоти; можливе проведення операції і через 5-12 діб. В залежності від строків виконання процедури промивають різні ділянки статевих шляхів. В перші три доби промивання підлягають яйцепроводи, а іноді і кінцеву частину рогів матки; на 5-7-й день роблять змиви з великої частини рогів матки, а після 9-го дня – промивають всю матку. При вилученні зародків з яйцепроводу у лійку його вводять скляну трубочку (внутрішній діаметр 2 мм) на глибину до 3 см і вільний кінець її поміщають в маркірувальну чашку Петрі. Овечу сироватку (2 мл і більше) вводять за допомогою шприца в яйцепровід у місці з’єднання з матковим рогом, і всю рідину збирають. Якщо збирають зародки з рогу матки, тоді шприц чи канюлю вводять в ріг матки на відстань 4 см від тубо-маткового з’єднання і вільний кінець поміщають в ємність (чашку Петрі) для зародків. В просвіт матки в місці з’єднання з яйцепроводом шприцом вводять 2 мл сироватки. Щоб сироватка не втрачалася, ріг матки за канюлею чи шприцом перетискують рукою. Якщо зародки вилучають на 5-7-й день від початку охоти, то використовують 5-10 мл сироватки і роблять змиви з великої частини рогів матки. А для одержання бластоцист через 9 днів після початку охоти промивають всю матку. При цьому шийку матки перетискують затискувачем, сироватку вводять в верхівку одного рогу матки, а збирають її через канюлю, вставлену в протилежний яйцепровід.
У овець до числа овуляцій одержують до 80% зародків.
Хірургічний спосіб придатний для всіх видів тварин і людини, який дозволяє одержувати до 70 % життєздатних зародків, але для великої рогатої худоби і коней в наш час він застосовується головним чином з науковою метою. Він складний, працемісткий, потребує великих витрат, і тому на теперішній час його застосовують лише у мілких тварин (овець, кіз та ін.). Після операції у тварини значно знижується рівень молочної продуктивності, мається ризик втрати високоцінного донора при загальному знеболенні. Його не можна часто повторювати, так як у післяопераційний період утворюються спайки, з-за чого виникають труднощі у вилученні зародків, а потім можуть розвиватись незворотні зміни, що призводять до неплідності донорів (табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльна оцінка методів вимивання ембріонів
Хірургічні |
Нехірургічні |
Переваги | |
Донор нерухомий Забезпечення стерильності Безпосереднє маніпулювання з маткою Точна оцінка стану яєчників Потрібна невелика кількість промивної рідини |
Донор відносно нерухомий Можливість пересадок в умовах ферми Непотрібна голодна витримка Менші затрати часу Немає хірургічного ризику |
Недоліки | |
Утворення спайок Ризиковане застосування загального наркозу Складності застосування методу у лактуючих тварин Необхідне складне хірургічне обладнання Потрібна голодна витримка тварин |
Необхідна висока техніка маніпулювання з рогами матки Потрібно близько 500 мл промивної рідини на один ріг Важко забезпечити стерильність Іноді неможливо пройти цервікальний канал |