LK-SEDAK-2009-62-L-pech

Приєднання до діючих газопроводів всіх тисків повинне робитися без припинення подачі газу споживачам із застосуванням спеціальних пристроїв.

Зниження тиску газу в діючому газопроводі при виконанні робіт із приєднання до нього нових газопроводів повинне робитися за допомогою вимикаючих пристроїв або регуляторів тиску.

Щоб уникнути підвищення тиску газу на цій ділянці газопроводу, можливо, використати наявні скидні газопроводи або встановлювати новий скидний трубопровід із вимикаючим пристроєм. Газ, що скидається, повинен спалюватися.

Тиск повітря в газопроводах, що приєднуються, повинен зберігатися до початку робіт з їх приєднання або пуску газу.

Рис.3.20 - Приєднання до діючих газових мереж зі зниженим тиском газу

Врізку газопроводів у діючі газопроводи варто робити по спеціальних інструкціях, які розроблені підприємствами газового господарства.

Після врізки відгалужень в діючий газопровід з'єднання повинні перевірятися на щільність приладовим методом або мильною емульсією.

261

Всі газопроводи та газове обладнання перед їх приєднанням до діючих газопроводів, а також після ремонту повинні піддаватися зовнішньому огляду й контрольному опресуванню бригадою, яка проводить пуск газу.

Контрольне опресування виконується повітрям або інертним газом. Зовнішні газопроводи всіх тисків підлягають контрольному

опресуванню тиском 0,1 МПа (1 кгс/см²).

Падіння тиску не повинне спостерігатися протягом 10 хв. Контрольне опресування внутрішніх газопроводів промислових і

сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств, комунальнопобутового обслуговування населення виробничого характеру, а також устаткування й газопроводів ГРП (ГРУ), ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП повинне проводиться тиском 0,01 МПа (1000 мм вод. ст.).

Падіння тиску не повинне перевищувати 10 даПа (10 мм вод. ст.) за 1 годину.

Контрольне опресування внутрішніх газопроводів і газового устаткування житлових і громадських будинків повинне проводитися тиском 0,005 МПа (500 мм вод. ст.).

Падіння тиску не повинне перевищувати 20 даПа (20 мм вод.ст.) за 5хв. Резервуари ЗВГ, газопроводи обв'язки резервуарних і групових балонних установок повинні випробовуватися тиском 0,3 МПа (3 кгс/см²)

протягом 1 години.

Результати контрольного опресування вважаються позитивними при відсутності видимого падіння тиску на манометрі й витоків, виявлених приладом або за допомогою мильної емульсії.

Випробування систем газопостачання

Проводять випробування після установки вимикаючої арматури і контрольно-вимірювальних приладів.

Якщо прилади та арматура не розраховані на іспитовий тиск, замість них на період випробувань установлюють котушки, заглушки або пробки.

Тривалість витримування газопроводу під тиском при випробуванні на міцність повинна бути не менш 1 години, після чого тиск знижують до норми, установленої для випробування на щільність і оглядають газопровід і арматуру.

262

Контрольні питання

1.Що таке газонебезпечні роботи?

2.Перелічіть підготовчі роботи та розкажіть про виконання газонебезпечних робіт.

3.Від чого залежить швидкість розповсюдження газу в ґрунті?

4.Розкажіть про витоки газу в ґрунтах без твердого покриття, з щільною поверхнею та порушенням щільності поверхні ґрунту.

5.Розкажіть про зону поширення газу при замерзлій поверхні ґрунту та при пухкому сніговому покрові.

6.Як розповсюджується газ у ґрунті й підземних комунікаціях у залежності від тиску газу в газопроводах (в/т, с/т, н/т)?

7.Концентрація газу у свердловинах.

8.Розкажіть порядок виконання робіт із складанням наряду-допуску на газонебезпечні роботи та без нього.

9.Порядок складання плану проведення газонебезпечних робіт та контроль за його виконанням.

10.Розкажіть про підключення заново побудованого або реконструйованого газопроводу до діючого газопроводу (врізка).

11.Розкажіть про виконання газонебезпечних робіт при первинному пуску газу в газопроводи та ГРП.

12.Розкажіть про виконання газонебезпечних робіт при пуску газу в житловий будинок або КПО.

13.Розкажіть про особливості робіт у газових колодязях або приямках (котлованах).

14.Виконання газонебезпечних робіт при технічному обстеженні газопроводів та при технічному обслуговуванні ЕХЗ.

263

ТЕМА 17. СКЛАДОВІ КОМПЛЕКСНОГО ПІДХОДУ ДО КЕРУВАННЯ НАДІЙНІСТЮ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ

17.1. Динаміка відмов та фактори зниження відмов систем газопостачання. Організація робіт з ремонту газопроводів

17.1.1. Динаміка відмов систем газопостачання в різні періоди

Багаторічний досвід експлуатації об'єктів газового господарства показує, що найбільш великі аварії з важкими наслідками виникають через несвоєчасне виявлення й усунення витоків газу на підземних газопроводах.

В системі газопостачання міста завдяки несприятливим факторам можуть виникнути відмовлення в роботі системи газопостачання з відключенням споживачів - у цьому випадку їм наноситься матеріальний і моральний збиток. Зі збільшенням системи розподільних газопроводів надійність системи падає. Разом з тим, вимоги до надійності системи ростуть, але різко зростає економічний і соціальний збиток, викликаний відмовленням.

Розподільні системи газопостачання - це споруди тривалого користування, які піддаються старінню, тому зі збільшенням терміну експлуатації відмовлення системи зростають.

Досвід підтверджує, що вирішення проблеми безпеки житлових будинків, споруд, розташованих поблизу підземних газопроводів, є першорядною задачею і силами тільки одних газових господарств вирішити її неможливо.

Газові господарства на стадії експлуатації повинні передбачати заходи щодо контролю за станом системи газопостачання з метою проведення технічної діагностики і підтримування мереж, споруд на них і устаткування в технічно справному стані. Аналогічна задача повинна стояти і перед власниками житлового фонду, комунально-побутових об'єктів і промислових підприємств. Особливої уваги потребують останні, де електротранспорт є джерелом блукаючих струмів (трамвай, залізниця , метрополітен).

З'являються додаткові проблеми безпечної експлуатації газопроводів, викликані новим будівництвом, реконструкцією і розширенням населених пунктів, в таких випадках газопроводи, прокладені багато років тому попадають у зону нової забудови. Існуючими нормами відстань від

264

газопроводу високого тиску до фундаменту будинків повинна бути 10 м, що при відмовленні газопроводу великого діаметра з виходом газу в атмосферу може привести до великого матеріального збитку. Тому проектним організаціям необхідно при проектуванні враховувати ці обставини, передбачаючи або збільшення відстаней від газопроводів до фундаментів будинків, або винос газопроводів за межі забудов.

Таблиця 3.3 - Динаміка надходження заявок в САВР великого міста за 10 років.

Таблиця 3.4 - Динаміка надходження заявок у САВР великого міста протягом року.

265

Рис. 3.22 - Аналіз заявок протягом року

Рис.3.23 - Аналіз витоків газу на підземних газопроводах у великому місті.

267

17.1.2. Відмова систем газопостачання із-за ушкоджень

Спеціалізовані підприємства з газопостачання та газифікації (СПГГ) повинні сконцентрувати свою увагу на проведенні цілого комплексу заходів разом із проектними, будівельно-монтажними організаціями, органами місцевого самоврядування і житловими органами для поліпшення стану на газопроводах.

Причин, що викликають витоки газу на підземних газопроводах, декілька. Розглянемо найбільш характерні з них.

Електрохімічна корозія металу труб, в тих місцях, де газопроводи знаходяться в анодній зоні і де існують ушкодження ізоляційного покриття газопроводу.

Ушкодження ізоляційного покриття можуть виникнути:

-при будівництві - від механічних ушкоджень, при транспортуванні і монтажі газопроводів або при неякісній підготовці подушки під трубопровід;

-в процесі експлуатації внаслідок механічного і хімічного впливу ґрунту, ґрунтових вод, а також дефектів ізоляції, пов'язаних з порушенням технології при виготовленні і нанесенні ізоляційного покриття (відсутність адгезії при порушенні технологічних режимів або неякісного очищення поверхні труби, порушень технології

приготування мастики та ін.).

Ушкодження підземних газопроводів електрохімічною корозією виявляють по витоках газу при розкритті газопроводів. Через порівняно повільну дію корозії ушкодження газопроводів зазвичай виявляють, коли вони ще не досягли великих розмірів, хоча є окремі випадки, коли їхні розміри досягають значної величини. Як правило, ліквідувати ушкодження ділянки через електрохімічну корозію можна локалізацією без відключення ушкодженої ділянки. І тільки великі наскрізні отвори (більш 20 мм) викликають необхідність негайного відключення частини газопроводу. Такі випадки можна вважати раптовими відмовленнями системи газопостачання.

Ізоляція підземних газопроводів піддається процесу старіння, що викликає розвиток електрохімічної корозії і, як результат, старіння всієї конструкції газопроводу, незважаючи на те, що газ, який транспортується, на процес старіння матеріалу труби не впливає. В результаті старіння ізоляції збільшується вплив корозійних процесів на матеріал (сталь)

268

газопроводу . Тому чим більший термін експлуатації газопроводу, тим імовірність відмовлення через електрохімічну корозію буде зростати.

Витоки газу, викликані електрохімічною корозією, збільшуються поступово в міру корозії тіла труби, тому ці витоки можна заздалегідь передбачати, виявляючи, у яких місцях корозійний ґрунт і утворилися анодні зони.

Проблемою витоків газу у великих містах в насідок дії електрохімічної корозії є їхнє несвоєчасне виявлення за умов наявності великих площ асфальтних покрить. Тому газ певний час під ними накопичується і, поширюючись під покриттям, виходить на поверхню на значній відстані від місця витоку. При цьому одорант фільтрується в ґрунті і визначити витік по запаху дуже важко. В такому випадку знайти витік газу можна тільки приладовим методом. Усе це приводить до того, що основний обсяг робіт по усуненню витоків приходиться на відшукання місця, звідки виходить газ. Необхідно проводити шурфування в місці виявлення витоку для визначення напрямку вектора максимальної загазованості. Вектор загазованості спрямований убік шурфу, у якому концентрація газу після дегазації залишається найбільшим. Аналогічна картина може спостерігатися в зимовий період при промерзанні ґрунту, коли місце витоку не збігається з виходом газу на поверхню.

Наступною причиною, що викликає витоки газу, є незадовільна якість зварювальних робіт. В результаті цих температурних напружень і динамічних навантажень відбувається розрив на підземних газопроводах, які неякісно зварені.

Прокладений у ґрунті газопровід піддається впливу зовнішніх сил, які викликають додаткові напруги в тілі труби, особливо в місцях стикових з'єднань. Механізм впливу зовнішніх факторів на газопровід дуже складний і не дозволяє однозначно визначити навантаження на трубу, а високий ступінь випадкових збігів впливу зовнішніх факторів може привести до виникнення напружень у тілі труби або звареному стику вище границі текучості, що викликає руйнування.

До зовнішніх впливів на газопровід, що носять випадковий характер,

відносяться: прогин газопроводу при осаді ґрунту, температурні напруги, що виникають у зимово-весняний період, пучнистість ґрунтів, що викликає вигин газопроводу на прямолінійних ділянках і крутіння на поворотах.

269

Виходячи з вищесказаного, важливе значення для запобігання руйнування газопроводів здобуває якість зварених стиків. Загальновідомо, що міцність тіла якісно виконаного стику не уступає, а то і вище міцності тіла труби. Однак дефекти зварювання (виконаного в польових умовах), як то непровари, неякісне припасування стику, є концентраторами напружень, у результаті чого напруження в тілі звареного шва можуть перевищити в кілька разів напругу в тілі труби, і досягти величини, коли в тілі шва виникнуть пластичні деформації при ще пружній роботі труби. Це приводить до появи тріщин у звареному стику і наступному руйнуванні його уже в перші роки експлуатації або через кілька років.

Витоки газу, викликані розривом зварених стиків, виникають, як правило, раптово і тому їх важко вчасно виявити й усунути.

Наприклад, відбулася аварія на газопроводі низького тиску. Під впливом температурних напружень, через 18 років після введення в

експлуатацію газопроводу відбувся розрив стику через дефект зварювального шва. Це привело до витоку газу з наступним вибухом газоповітряної суміші, у результаті чого був цілком зруйнований будинок, загинули люди.

Особливу небезпеку ці два види витоків газу представляють у зимовий період, тому що в зв'язку з замерзанням верхнього шару ґрунту погіршуються умови для виходу газу в атмосферу. Саме в цей період року може збільшитися кількість випадків проникнення газу в підвали будинків та інші інженерні комунікації.

Прикладом може служити аварія на газопроводі високого тиску Р = 0,6 МПа, d (діаметр газопроводу) 325 мм, що відбулася 30 січня 1980 року в одному з селищ України. Через розрив неякісно звареного стику газ по підземним комунікаціям проникнув у підвальне приміщення негазифікованої середньої школи. Від електричної іскри при включенні вимикача газоповітряна суміш вибухнула, приміщення школи було цілком зруйновано, постраждали люди. Аналогічний випадок відбувся у великому місті, коли через розрив стику на вуличному газопроводі газ проникнув по інженерних мережах у підвал житлового будинку. У результаті вибуху частина будинку була зруйнована, загинули люди.

270