Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Khersonska_oblast.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
381.96 Кб
Скачать

Розділ 5. Історико-культурні ресурси

На Херсонщині на державному обліку перебуває 5,9 тис. пам'яток. З

них 143 входять до Державного реєстру національного надбання. Тут діє 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Херсонський краєзнавчий музей  один із найстаріших на півдні України, що утворився в 1931 р. об'єднанням археологічного і природно-історичного музеїв.

Колекція Херсонського художнього музею налічує понад 6 тис. творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-вжиткового мистецтва, серед яких  роботи О. Шовкуненка, К. Коровіна, М. Врубеля та ін.. [6].

Історико-культурні туристсько-рекреаційні ресурси Херсонщини багаті та унікальні. Це підтверджує, по-перше, їх приналежність до різних історичних епох – від знахідок найдавніших стоянок до свідчень про культуру кіммерійців, скіфів, сарматів, греків; древніх слов’ян; запорізьких козаків, татар, турків, росіян. По-друге, тільки на цій території взаємодіють та змінюють одні одних Скіфське царство, грецькі колонії-міста; слов’янські поселення; Запорізька (Кам’янська) Січ та Кримське ханство; Османська Туреччина; Російська імперія. Чимало цікавих об'єктів соціально-культурної спадщини Приазовського туристичного району знаходиться в м. Херсон. З 1878 р. дотепер збереглися фрагменти насипаних вручну валів фортеці і врізані в них монументальні Очаківські ворота, пороховий льох і великий будинок Арсеналу. На кріпосній території зберігся один з найстаріших міських храмів  Свято-Катерининський собор і дзвіниця. Найстарішим обеліском міста, що зберігся до наших часів, є пам'ятник на честь англійського громадського діяча, філантропа Дж.Говарда, який брав активну участь у боротьбі з епідемією тифу, заразився і помер 1790 р. у Херсоні. З XIX ст. у місті зберігся ряд культових, громадських і житлових споруд. З культових виділяються Святодухівський кафедральний собор поч. ХІХ ст., Миколаївська церква, церква Святої Олександри (XIX ст.) і церква Різдва Богородиці (поч. ХХ ст.).

Серед культових споруд Херсонської області чи не найцікавішою є дерев'яна Введенська церква (1726 р.) (первісна назва - Воскресенська) у  м. Берислав. Вона на півстоліття є старшою за Берислав  найрідкісніший випадок в історії української архітектури. Церква була перевезена Дніпром із запорозької фортеці Переволочної (за версією місцевих жителів  церква була змита весняною повінню і припливла по річці до міста). У церкві зберігається стародруковане Євангеліє 1695 р. [7].

Шведсько-бойківське село  Зміївка  на Херсонщині, входить до сімки

етнографічних чудес України.

Миколаївська область. В області функціонують 1187 закладів культури та мистецтв, у тому числі 577 клубів. У 490 державних клубних закладах діють 2243 клубних формувань та 1656 колективів художньої самодіяльності. У регіоні функціонує 552 бібліотеки, 2 державних обласних музеї (обласний краєзнавчий і художній ім. Верещагіна) і 162 громадських музеї, які щорічно відвідують понад 300 тис. чоловік. В області зареєстровано понад 5000 пам’яток історії, культури та архітектури, 400 меморіальних дошок, пам’ятники Т.Г.Шевченку, О.С.Пушкіну в Миколаєві, О.В.Суворову і Р.Г.Судковському в Очакові, будинок обсерваторії в Миколаєві тощо. Є майже 1000 пам’яток бойових дій в роки громадянської та вітчизняної воєн.

Культурні пам’ятки:

  • Будинок штабу Чорноморського флоту 1794 р.;

  • Миколаївська церква 1817 р.;

  • офіцерське зібрання 1820 р.;

  • астрономічна обсерваторія 1821 р.;

  • католицький костьол 1896 р.;

  • старий цвинтар 18-20 ст.;

  • водогінна вежа 19 ст.;

  • церква Пресвятої Богородиці 19 ст.;

  • історико-археологічний заповідник «Ольвія»;

  • руїни старогрецького міста Ольвія 6 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.;

  • Катерининська церква 18 ст.;

  • воєнно-історичний музей;

  • музей суднобудування;

  • Покровська церква з дзвіницею 1805–1839 рр.;

  • рештки давніх поселень.

На території області знайдені стоянки доби палеоліту, мезоліту та неоліту, поселення трипільської культури та кіммерійців, скіфських часів. Серед визначних пам'яток грецьких поселень – відомий заповідник "Ольвія" – залишки найбільшого в північному Причорномор'ї античного міста-держави, яке було засновано ще в VI ст. до нашої ери. Трапляються сліди поселень ранніх слов'янських племен. З кінця XV століття історія краю тісно пов'язана з історією запорізького козацтва, яке стало форпостом боротьби з Кримським ханством та Оттоманською імперією.

Одеська область. Одеська область має визначні історико-культурні пам’ятки. Серед них:

  • Білгород-Дністровський;

  • Ізмаїл;

  • Рені;

  • Одеса;

  • Ананьєв;

  • Балта;

  • Болград;

  • Кілія;

  • Вилкове;

  • Кодима;

  • Овідіополь;

  • смт Велика Михайлівка тощо.

Всього в Одеському регіоні налічується 3570 видів об'єктів культурної спадщини (нерухомих пам'яток). Зосереджено в Одесі - 1696 пам'яток, в інших населених пунктах -1874.

Історія Білгород-Дністровського налічує понад 2 тис. років. За весь цей час місто накопичило достатню кількість історичних пам'яток.Місто внесено до списку десяти найдавніших міст світу ЮНЕСКО, що зберегли безперервне існування. Найвідомішою є Аккерманська фортеця, яка будувалася на залишках давньогрецького міста Тіра. Вона входить до сімки архітектурних чудес України. Також місто славиться такими пам’ятками як Грецька (Іоанно-Предтеченська) церква, 13-17 ст., Олександрівські казарми офіцерського корпусу, близько 1850 р., Вірменська церква Успіня Пресвятою Богородиці, 14-15 ст., Синагога та православні собори XIX ст., Сарматський склеп, 3 ст., Скіфська кам'яна гробниця або Скіфська могила, 1-3 ст.

Одеса багата визначними пам’ятками історії, культури та архітектури. Тут туристами відвідуються такі визначні місця як театр опери і балету, Дерабасівська вулиця, Пам’ятник 12-му стільцю, Потьомкінські сходи, Одеські катакомби, Тещин міст, Пам’ятник апельсину. Також місто хвалиться пам’ятником Дюку де Ришельє, Єкатеринською площею, Морським портом, Приморським бульваром, Одеською міською думою, Міським садом, Садом скульптур, Соборною площею, Одеським морським вокзалом та ще багато чим.

Таблиця 5.1 Пам’ятки Одеської області

Найменування пам’ятки

Датування

Місцезнаходження

м. Одеса

Потьомкінські сходи

1837-1842 рр.

бульв.Приморський

Пам’ятник Рішельє

1828 р.

бульв.Приморський

Палац Р.Шидловського

1830 р.

бульв.Приморський,9

Садиба Воронцова

1826-1834 рр.

пров.Воронцовський, 2

Воронцовський палац

1828 р.

пров.Воронцовський, 2

Бельведер

826-1828 рр.

пров.Воронцовський, 2

Театр опери та балету

1884-1887 рр.

вул.Ланжеронiвська, 8

Палац адмiрала Абази

(чоловiча гiмназiя)

1856-1858 рр.

вул.Пушкiнська, 9

Будинок Вучинi

1847-1849 рр.

вул.Пушкiнська, 19

Палац Потоцького

1810, 1828 рр.

вул.Короленка, 5-а

Палац Толстого

1830 р.

Сабанєєв мiст, 4

Картинна галерея

1896-1897 рр.

Сабанєєв мiст, 4

Особняк Камо

1834 р.

вул.Тираспільська, 4

Грецька церква Св.Трiйцi

1808, 1908 рр.

вул.Катерининська, 55

Будинок археологічного музею

1882-1883 рр.

вул.Ланжеронiвська, 4

Лютеранська церква Св.Павла

1897 р.

вул.Новосельського, 8

Будинок Боффо

1844 р.

пров.Чайковського, 8

м. Білгород-Дністровський

Аккерманська фортеця

15 ст.

Генуезький замок

15 ст.

Брами, башти та мури

15 ст.

Вiрменська церква Богородицi

13-14 ст.

Грецька церква

к.15-п.16 ст.

Пiдземна церква Iоанна Сучавського

14-17 ст.

Михайлiвська церква та дзвiниця

1837 р.

с.Крутоярiвка

Біляївський р-н

Вознесенська церква

1826 р.

с.Нерубайське

Церква Рiздва

1822 р.

с.Усатове

м. Ізмаїл

Мала мечеть

15-16 ст.

фортеця

Церква Рiздва

1823 р.

вул.Кутузова, 24

Покровський собор

1822-1836 рр.

просп.Суворова

Свято-Миколаївська церква

1833 р.

вул.Дзержинського,124

Успенська церква

1841 р.

фортеця

Миколаївська церква

1852 р.

фортеця

Успенська церква

1841 р.

с.Кирнички

Введенська церква

п.19 ст.

с.Нова Некрасiвка

Дзвiниця церкви Iоанна огослова

1823 р.

с.Нова Некрасiвка

Кілійський р-н

Миколаївська церква

та дзвiниця

1485-1891 рр.

м.Кілія

Комінтернівський р-н

Садиба

1820-1892 рр.

смт.Петрiвка

Палац

1810-1892 рр.

смт.Петрiвка

Господарський флігель

19 ст.

смт.Петрiвка

Парк

19 ст.

смт.Петрiвка

Котовський р-н

Михайлiвська церква

1807 р.

с.Липецьке

Дзвiниця Михайлівської церкви

1807 р.

с.Липецьке

Ще в Одеській області знаходиться культурний об’єкт «Пункт геодезичної дуги Струве «Старонекрасівка»» у селі Стара Некрасівка. Він входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Геодезична дуга Струве (ГДС) – це ланцюг старих триангуляційних пунктів, орієнтована з півночі на південь, і наступна приблизно вздовж 25-градусного меридіану східної довготи. ГДС створювалася в якості геодезичного інструменту для градусного вимірювання дуги меридіана з метою уточнення форми Землі.

Також Одещина має кандидатів до списку ЮНЕСКО. Це:

  • Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;

  • Історичний центр міста-порту Одеси;

  • Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї (узбережжя Одеської затоки: Джинестра (Одеса-Лузанівка)).

РОЗДІЛ 6. ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ

Херсонська область. Херсонщина має унікальні лікувально-оздоровчі та курортно-рекреаційні можливості: 770 км берегової лінії обох морів, 5 заповідників національного значення, гейзери, сольові і грязьові озера, місце народження мінеральних і термальних вод.

У багатьох районах, зокрема Каховському, Каланчацькому, Генічеському, Білозерському, розвідані значні запаси хлоридно-сульфатно-натрієвих мінеральних вод. У Приазов'ї, на півострові Чонгар, виявлені унікальні геотермальні води з 36-відсотковим умістом йоду.

Відзначимо, що найбільшого розвитку в Херсонській області набула лікувально-курортна рекреаційна діяльність. Це пов'язано, насамперед, із

специфікою складу та розміщення рекреаційних ресурсів краю. 

У суходільну частину Херсонської області врізається Дніпровський лиман, Тендровська, Каргинська, Каланчакська, Перекопська та інші затоки, а також озеро Сиваш. Уздовж морського узбережжя розташовані піщані

острови, півострови й коси.

Найбільші з них  острів Джарилгач, півострів Єгорлицький Кут, Тендровська коса, Бірючий острів і Арабатська стрілка.

Комфортності відпочинку й туризму сприяє унікальний клімат Херсонщини. Тривалість літа тут становить 5-5,4 місяців на рік. Середня температура повітря трьох літніх місяців становить + 28ºС, температура води коливається від +20ºС до +24ºС.

На думку фахівців, південь Херсонщини, по своїх природних властивостях, може бути віднесений до числа кращих лікувально-оздоровчих територій світу. Це райони Херсонської області, розташовані на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра  Скадовський район (м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Червоне), Голопристанський район (м. Гола Пристань, села Залізний Порт і Більшовик) і Каланчакський район (села Хорли, Приморське й Роздольне); також на узбережжі Азовського моря, що одночасно межує з озером Сиваш (Арабатська стрілка)  Генічеський район (м. Генічеськ, села Счастлівцево й Стрілкове, селище Генічеська Гірка).

Крім Чорного й Азовського морів, водні рекреаційні ресурси області складають пониззя Дніпра (126 км) та Інгулець (180 км), а також 19 невеличких річок, чисельні прісні, солоні та грязьові озера, лимани, Каховське водоймище.

Для відпочинку й оздоровлення можна використовувати численні чорноморсько-азовські озера. Найвідоміше з них знаходиться на околиці районного центру Гола Пристань. Біля солоного грязьового озера розташований санаторій "Гопри", відомий ще в ХІХ столітті.

Влітку вода Джарилгацької затоки прогрівається до 26-33ºС, вона містить велику кількість йодо-бромних солей, тому має лікувальні властивості. Південне узбережжя острова омиває відкрите море.

У межах Скадовського рекреаційного району відкриті й вивчені перспективні родовища лікувальної грязі. Переваги природних рекреаційно-оздоровчих ресурсів Скадовської курортної зони на цьому не закінчуються. Тут виявлені кілька джерел мінеральної води для бальнеологічного лікування й внутрішнього вживання.

Зона відпочинку Генічеського району знаменита, у першу чергу, Арабатською стрілкою. Це піщана коса, що простягнулася між Сивашем і Азовським морем. Це унікальне місце. З одного боку  112 км прекрасного пляжу з теплим морем, де двометрова глибина починається лише за 200-400 метрів від берегу, а вода прогрівається до 30ºС. З іншого боку  Сиваш  унікальна природна фабрика гідромінералів. За рахунок природного випарювання концентрація солі в морській воді тут зростає в 16 разів [1]. Крім цілющої води, на Арабатській стрілці є величезні запаси лікувальної грязі й ропи (перенасиченого розчину солі).

У Херсонській області є всі умови для розвитку науково-

пізнавального, екологічного, релігійного, "зеленого" туризму; проведення ярмарок та спортивних змагань.

До подієвих туристсько-рекреаційних ресурсів варто віднести щорічні різні фестивалі, серед яких «Купальськi зорi» у Голій Пристані, дитячий фестиваль «Золоте зернятко» в Залізному Порту, «Мельпомена Таврiї», «Черноморські ігри» в Скадовську. Найпопулярнішим був фестиваль «Таврійські Ігри» у м. Каховка, але з 2006 року він проводиться в Києві.

Туристські потоки у Херсонській області

Таблиця 6.1 Туристські потоки у Херсонській області

(осіб)

Роки

Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього

Із загальної кількості туристів:

Кількість екскурсантів

іноземні туристи

туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон

внутрішні туристи

2000

61275

5929

1116

54230

10693

2001

64312

7858

2021

54433

59282

2002

94607

5165

2728

86714

75175

2003

107351

7149

4216

95986

89202

2004

63361

5179

4098

54084

18721

2005

70183

4979

5273

59931

16982

2006

69203

7133

5084

56986

16998

2007

71054

7785

5574

57695

26939

2008

94200

6412

6694

81094

35234

2009

128096

4356

6284

117456

59020

2010

94156

3494

6046

84616

24497

2011

37672

1623

3696

32353

20788

2012

17494

35

6512

10947

9667

2013

16112

5

7853

8254

6134

Згідно з даними таблиці кількість туристів обслугованих у Херсонській області з 2000 по 2013 весь час змінювалася. Найбільша кількість туристів була у 2009 році  128 тис. осіб та у 2003 році  107 тис. осіб. У 2011 у порівнянні з 2010 роком кількість туристів різко зменшилася. Найменше туристів було обслуговано у 2013 році  16 тис. осіб, що становить 12 частину від найвищого показника у області за дані роки.

Особливо помітно зниження популярності Херсонської області у туристів, згідно з даними по кількості іноземних туристів [8].

Порівняно з усією Україною показники за 2013 рік ставлять мізерну незначну частину від загальної кількості обслугованих туристів в Україні.

Миколаївська область. У Миколаївській області розвивається:

  • пізновально-екскурсійний туризм кожен історичний регіон може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам’ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов’язані з найвидатнішими подіями.

  • релігійний туризм

  • активний туризм  Миколаївський район відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів що дає змогу для розвитку майже всіх видів активного туризму.

  • подієвий туризм  суттєвим фактором у приверненні уваги до туристських можливостей Миколаївщини є організація різноманітних обласних та всеукраїнських пісенних, танцювальних та інших конкурсів, проведення всіляких спортивних змагань та інше.Туристськоно-привабливі акції є необхідним атрибутами для проведення цікавих туристських маршрутів.

  • зелений туризм  у Миколаївському районі існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів.

  • екологічний туризм  парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва, є у Черниці, Роздолі , Закладі, на Радові біля Миколаєва.Між селами Верином та Крупськом – ландшафтний заказник «Стариці Дністра» з ендемічними рослинами та птахами. Ботанічний заказник існує і біля с.Надітич.У с.Верин на церковному подвір’ї – ботанічна пам’ятка природи «Віковий дуб», біля якого, за повір’ями, відпочивали козаки гетьмана Хмельницького

Таблиця 6.2.Туристські потоки у Миколаївській області

(осіб)

Роки

Кількість туристів, обслугованих суб’єктами туристської діяльності області – усього

Із загальної кількості туристів

Кількість екскурсантів

іноземні туристи

туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон

внутрішні туристи

2000

34536

4640

556

29340

17520

2001

60414

7370

922

52122

21576

2002

62990

9020

1266

52704

16000

2003

84882

11312

1518

72052

19186

2004

61355

11896

2572

46887

23586

2005

53802

8282

3188

42332

20861

2006

48689

4134

5508

39047

18005

2007

58082

6422

6860

44800

21635

2008

54271

5156

7935

41180

19659

2009

33147

3415

6782

22950

10346

2010

36000

4763

7211

24026

11525

2011

27934

3973

8479

15482

2238

2012

20375

4179

9290

6906

326

2013

19003

5108

9362

4533

2263

При зрівнюванні туристських потоків Миколаївської області та всієї України можно побачити ,що :

2.2 відсотка іноземних туристів приїжджали до Миколаївської області у 2013 році,0.37 відсотка українців ,які від’їджали за кордон у 2013 році з Миколаївської області,0.65 відсотка відводиться на внутрішніх туристів,та 3.4 відсотка відводилось на екскурсантів.

Одеська область. В Одеській області виділяють такі види туризму:

  • лікувально-оздоровчий;

  • культурно-пізнавальний;

  • водний;

  • екологічний;

  • сільський;

  • релігійний;

  • спортивний;

  • рибалка та полювання;

  • кінний;

  • екстремальний;

  • винний;

  • проект «Арт-туризм».

З 1999 р. у м.Одесі реалізується проект «Арт-туризм». Він ставить за мету формування у людей творчого, а не споживчого ставлення до природи, сприяння розвитку екологічної освіти, за допомогою образотворчого мистецтва.

Проект «Арт-туризм» реалізує потенціал людини через творчість, коли, знайомлячись з історичними та етнографічними джерелами, всі учасники виїжджають в найбільш цікаві з живопису та історії місця Одещини та України, на основі створених робіт там же проводять пересувні виставки, організують майстер-класи з учнями місцевих шкіл, створюючи роботи, які часто беруть участь у міжнародних виставках дитячої творчості.

Курорти в області розподіляються на бальнеологічні (Аркадія, Великий Фонтан), бальнеогрязеві (Затока, Куяльник, Сергіївка, Хаджибей), грязеві (Лебедівка, Лермонтовський, Малодолинське, Холодна балка), а також кліматичні (Затока, Шабо, Кароліно-Бугаз, Лузанівка).

Одещина знаходиться в сприятливій для лікування місцевості.

Фізіко-географічні умови Причорномор’я сприяли утворенню мулових сульфідних грязей. Вони містять у собі велику кількість мікроорганизмів, які

обумовлюють ряд важливих фізико-хімічних властивостей.

Типовими накопичувачами грязей є Куяльницький та Хаджибейський лимани, які характеризуються високим вмістом сульфідів і мінерального грязьового розчину. Лікувальні грязі одеських лиманів відносяться до грязів із тонким скелетом, пластичністю, липкістю і в’язкістю.

Шаболатський (Будакський) лиман – це водоймище в північно-західній частині Чорного моря з унікальним поєднанням кліматичних, грязьових і бальнеологічних ресурсів територіально-акваторіального комплексу лиману з мало освоєним узбережжям.

Найбільш популярними туристськими центрами Одеської області є м. Одеса; м. Білгород-Дністровський, смт. Затока; м. Біляївка; м. Вилкове, Кілійський район.

Статистичні дані туристських потоків Одеської області за останні роки наведені на рис. 6.1.

Рис. 6.1 – Туристські потоки

РОЗДІЛ 7. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

Херсонська область. Туристські інфраструктурні ресурси являють собою сукупність підприємств, що забезпечують екскурсійне обслуговування, транспортне, послуги гостинності і допоміжні послуги.

Таблиця 7.1 Готелі та інші місця для тимчасового проживання

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання

47

44

39

38

37

34

32

28

120

131

135

Кількість номерів

1247

1118

1081

1011

1093

995

989

911

7628

8327

9028

Обслуговано приїжджих, тис.

64,0

60,0

59,9

60,0

57,2

48,2

44,4

42,4

147,6

130,3

136,2

Готелі та інші місця для тимчасового проживання у 2010 році становили 135 одиниць, що складає 8% від загальної кількості по Україні.

Згідно з даними таблиці можна побачити, що з 2000 до 2008 року спостерігається поступове зменшення кількості готелів та інших місць для тимчасового проживання, але в 2008 році відбувається різке збільшення кількості готелів, що пов’язано з тим, що Херсонська область знаходиться у сприятливій географічно-кліматичній для розвитку туризму.

Розподіл закладів санаторно-курортного господарства за районами Херсонської області підтверджує той факт, що основою їх розміщення є природно-ресурсний потенціал, зокрема їх найбільша кількість сконцентрована у приморських районах (Геніченський, Голопристанський, Скадовський, Каланчатський райони) та в тих, які розташовані вздовж річок та Каховського водосховища (Цюрупинський, Каховський, Нововоронцовський райони). Тож, низка інфраструктурних туристсько-рекреаційних ресурсів сформувалась багато десятиліть тому, трансформуюся постійно [9].

Таблиця 7.2 Санаторно–курортні та оздоровчі заклади

Санаторії та пансіонати з лікуванням

Санаторії-профілакторії1

Будинки і пансіонати відпочинку

Бази та інші заклади відпочинку

Дитячі оздоровчі табори

всього

у них ліжок, тис.

всього

у них ліжок, тис.

всього

у них місць, тис.

всього

у них місць, тис.

всього

у них місць, тис.

2000

10

2,1

12

1,8

36

8,5

69

18,9

478

18,0

2001

11

2,1

11

1,6

38

8,0

73

16,9

510

14,2

2002

10

2,1

11

1,4

36

7,7

80

17,3

537

17,4

2003

10

2,6

9

0,7

40

8,6

94

14,1

620

19,0

2004

10

2,5

9

0,7

41

7,6

129

16,0

876

19,1

2005

11

2,8

9

0,7

53

10,4

157

21,3

779

18,6

2006

11

2,8

9

0,7

43

9,4

166

24,9

674

18,3

2007

12

2,7

9

0,7

48

10,3

166

23,7

644

17,4

2008

12

2,7

8

0,7

51

11,2

165

22,3

568

16,3

2009

12

2,8

8

0,7

50

11,4

166

21,4

491

16,5

2010

12

2,8

8

0,7

50

10,8

166

21,5

502

15,7

2011

12

2,8

7

0,7

48

10,8

161

19,8

515

15,7

Санаторно-курортне господарство області у 2011 році складали 621 заклад санаторно-курортного господарства (3% від всіх відповідних закладів України), це: 515 дитячих оздоровчих таборів (3,2%), 7 санаторіїв-профілакторіїв (3,1%), 12 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (2,4%), 32 бази відпочинку (1,6%), 1 будинок відпочинку (0,4%) [9].

Миколаївська область. Розглянемо готельну базу та базу санаторно-

курортних закладів Миколаївської області,дана область має 39 готелів.

Таблиця 7.3 Готелі та інші місця для тимчасового проживання

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання

44

39

41

37

31

30

27

84

95

121

122

Таблиця 7.4 Санаторно-курортні та оздоровчі заклади

Санаторії

та пансіонати

з лікуванням

Санаторії-профілакторії

Будинки

і пансіонати відпочинку

Бази та інші заклади відпочинку

Дитячі

оздоровчі табори

всього

всього

всього

всього

всього

1995

7

10

14

93

134

1996

7

9

14

81

217

1997

8

9

20

113

245

1998

9

10

18

125

266

1999

10

10

15

128

284

2000

8

10

21

133

326

2001

11

10

24

129

341

2002

11

10

24

137

371

2003

10

9

23

130

552

2004

10

9

23

129

701

2005

11

6

23

125

523

2006

11

7

20

129

535

2007

11

7

20

126

555

2008

11

7

19

126

552

2009

10

7

16

136

553

2010

12

7

15

151

545

2011

13

6

14

172

541

2012

11

6

15

186

531

2013

10

6

14

193

530

На території Миколаївської області не багато санаторіїв та пансіонатів з лікуванням ,санаторіїв-профілакторіїв,занадто маленька база цих закладів.

Одеська область. Однією з позитивних тенденцій готельного ринку Одеського регіону є поява якісно нового типу засобів розміщення малих форм – приватних «міні-готелів» і особняків, здаваних в оренду, обслуговування в яких може носити як сезонний характер, так і бути цілорічним. Ємність цієї частини готельного ринку важко визначити не тільки на рівні Одеського регіону, який традиційно є рецептивним, але й у масштабах усієї України, тому що багато які з так званих готелів не мають офіційного статусу й не можуть грамотно позиціонувати себе на готельному ринку.

Короткий огляд стану готельного бізнесу Одеського регіону дає підстави зробити висновок про те, що рівень пропонованих послуг розміщення не завжди відповідає міжнародним стандартам. Значною проблемою, що стримує розвиток туристської галузі в регіоні, є й низький рівень її фінансування. У той же час спостерігається помітне пожвавлення ринку готельних послуг, намітилася тенденція росту їх пропозиції й диференціації по сегментах ринку.

Разом із тим, сфера гостинності Одеського регіону  потенційно солідна база, її розвиток є однією з головних умов успішного виходу на світовий ринок і вирішення питань поповнення державного й обласного бюджетів за рахунок туристської діяльності.

За статистичними даними 2013 року, в Одеській області нараховувалось 685 одиниць колективних засобів розміщування. З них 253 од. належить до готелів та аналогічних засобів розміщування, а 1079 од. – до спеціалізованих. Спеціалізовані в свою чергу діляться на санаторії та пансіонати з лікуванням – 28од., дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку 2013 р. – 1042 од., будинки та пансіонати відпочинку – 9 од.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]