
- •1.5. Товарна організація суспільного виробництва. Товар і гроші
- •1. За фактом використання грошей:
- •2. Товар і його властивості. Теорії вартості
- •3. Суть, еволюція, функції і типи грошей
- •1) Міра вартості;
- •2) Засіб обігу, зокрема:
- •4. Закони грошового обігу. Інфляція
- •1) Матеріальні витрати;
- •2) Необхідний продукт як джерело майбутньої оплати праці найманих
- •4. Розподіл національного доходу і об'єктивні основи формування доходів
- •1. Держава може втручатися у процес формування цін на економічні
- •2. Держава може втручатися у перерозподіл пізніше, стягуючи податки із
- •1) Фізіологічний мінімум;
- •2) Соціальний мінімум, який перевищує фізіологічний на суму коштів, які
- •1. Що з названого нижче вивчає мікроекономіка: в
- •1. Продукт має корисність, якщо він: г
- •1. Кардиналістська модель поведінки споживача: г
- •1. Ефект доходу полягає в: б
- •1. Закон попиту передбачає, що: в
- •1. Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує: а
- •1. У короткостроковому періоді: б
- •1. Крива, що показує всі можливі варіанти комбінацій факторів виробництва,
- •1. Економічний прибуток: г
- •1. Індекс Лінда розраховують за формулою: в
- •1. Монополіст обирає рівень виробництва, за якого попит на його продукцію: г
- •1. В умовах монополістичної конкуренції значення індексу Лернера: а
- •Тема 4.4. Ринок факторів виробництва
- •1. Гранична доходність фактора виробництва – це: г
- •1. Під час аналізу часткової рівноваги, якщо попит на молоко змінюється,
- •1. До суспільних благ не можна віднести: а
1. Монополіст обирає рівень виробництва, за якого попит на його продукцію: г
а) нееластичний або одиничної еластичності;
б) еластичний або одиничної еластичності;
в) одиничної еластичності;
г) будь-якої еластичності.
2. Цінова дискримінація – це: а
а) продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям;
б) дискримінація в оплаті праці робітників;
в) підвищення ціни на товар більш високої якості;
г) експлуатація за рахунок встановлення більш високих цін на споживчі товари.
3. Бар'єром для вступу в галузь можуть бути: г
а) патенти й ліцензії;
б) більш низькі витрати крупного виробництва;
в) законодавче оформлення виключних прав;
г) усе попереднє – правильне
д) усе назване не має відношення до монополії
4. У моделі монополії вважається, що: в
а) продавці й покупці сприймають ціни як задані;
б) проникнення на ринок нових фірм не обмежене;
в) у покупців обмежений вибір;
г) виробляється стандартизована продукція. 143
5.Монополіст зменшує ціну на свою продукцію для максимізації прибутку,
якщо: б
а) MR = VC;
б) MR > МС;
в) АС зменшуються;
г) МС > MR.
6. Монополіст відрізняється від конкурентної фірми тим, що він: в
а) може виробляти будь-який обсяг продукції і продати її за будь-якою ціною;
б) виробляє найбільше продукції і призначає найвищу ціну;
в) при певній кривій попиту самостійно обирає таке відношення обсягу випуску
й ціни, що максимізує прибуток;
г) обирає такий обсяг випуску, коли граничний доход дорівнює ціні.
7. Цінова дискримінація ІІ ступеня – це: г
а) цінова політика, що дає змогу монополісту привласнювати всю ренту
споживача;
б) групування в партії і продаж за різними цінами продукції монополіста;
в) встановлення на кожну одиницю продукції ціни, що відповідає попиту;
г) сегментування ринку споживачів відповідно до еластичності попиту.
8. Рівень монопольної влади залежить від: а
а) еластичності попиту на продукт, що виробляється;
б) рівня її довгострокових середніх витрат;
в) галузевих бар’єрів входження;
г) інформованості покупців.
9. Цінова дискримінація ІІ ступеня – це: б
а) розподіл ринку відповідно до еластичності попиту;
б) групування в партії і продаж за різними цінами продукції монополіста;
в) встановлення на кожну одиницю продукції ціни, що відповідає попиту;
г) цінова політика максимізації прибутку.
10. Монополіст може отримувати економічний прибуток: б
а) лише в короткостроковому періоді;
б) у довго - і короткостроковому періодах;
в) тільки в довгостроковому періоді;
г) при досягненні рівноваги.
Диференціація продукції – ситуація, за якої споживачі розглядають
аналогічну продукцію конкуруючих виробників як одно типову, проте все ж не
повністю взаємозамінну.
Диференціація цін – встановлення різних ринкових цін на одну й ту ж
саму продукцію залежно від рівня витрат, місця реалізації, якості продукції
тощо.
«Ламана» крива попиту – крива попиту, що відображає тенденцію
поведінки фірми-олігополіста на ринку факторів виробництва в якості їхнього
споживача, що не бере участі в таємній змові.
Лідерство за цінами – встановлення ціни на товар, що виготовляють і
реалізують декілька виробників в умовах олігополії. Якщо лідируюча фірма
змінює ціну, встановлює нову, тоді інші фірми здійснюють таку саму тактику.
Монополістична конкуренція – ринкова структура, де існує багато
фірм, кожна з яких має частку монопольної влади за допомогою диференціації
продукції, не вступаючи в таємний зговір між собою. 159
Нецінова конкуренція – методи конкурентної боротьби (за винятком
цінових), підґрунтям яких є використання технічних переваг, надійності,
дизайну та інших характеристик продукції, різних послуг для споживача,
надання йому позики для придбання необхідної продукції.
Олігополія – структура ринку, де панує декілька фірм, які виготовляють
ідентичну, стандартизовану або диференційовану продукцію.
Парадокс Бертрана – ситуація рівноваги в моделі дуополії Бертрана за
умови однорідності продукції, коли в умовах рівноваги ціна буде дорівнювати
граничним витратам.
Позичковий відсоток – ціна, що сплачує власник капіталу за
використання позикових засобів протягом певного періоду.
Поліполія – ринкова структура, в якій існує обмежена кількість великих
продавців, достатня для підтримки умов конкуренції.
Ринок олігополії – ринок, на якому невелика кількість продавців,
достатньо чутливих до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один
одного, реалізують продукцію великій кількості покупців.
Рівновага Неша – це набір таких стратегій, коли кожен економічний
суб’єкт обирає найкращій для себе варіант дій, виходячи з того, що інші
учасники дотримуються певної стратегії.
Теорія ігор – теорія, що досліджує поведінку в можливих ситуаціях, які
пов’язані з прийняттям рішень і розробкою стратегії конкурентної поведінки,
на основі математичних методів.
Точка беззбитковості – рівень виробництва, за якого величина виторгу
дорівнює витратам виробництва.
Точка збитковості – рівень ділової активності, за якого валовий доход не
покриває змінних витрат виробництва.
Трансфертний доход – доход, який дає змогу утримувати будь-який
ресурс у певній сфері діяльності.
Ціна беззбитковості – ціна товару, за якої фірма має можливість лише
покрити свої витрати виробництва, тобто це ціна, що дорівнює витратам
виробництва.
Цінова дискримінація – практика встановлення різних цін на один і той
же товар за умови, що різниці в цінах не пов’язані з витратами.
Тестові завдання