2.1 Архітектурно-планувальне рішення

У цьому пункті необхідно обґрунтувати просторову організацію території: зонування за функціональним призначенням, задумані напрямки руху пішохідних потоків, передбачені місця відпочинку з урахуванням їх специфіки, зручність пересування по садибі до основних споруд, розміщення основних видових точок, малих архітектурних форм, споруд обслуговування, видовищних споруд тощо.

При описі архітектурно-планувального рішення повинні бути обґрунтовані не тільки декоративно-естетичні сторони планувального рішення, а і санітарно-гігієнічні (інсоляція, захист від шуму, пилу, газів, віддалення зон відпочинку від господарської зони тощо).

2.2 Дендрологічне рішення

Цей підрозділ повинен розкрити зміст композиційного задуму рішення озеленення.

Обґрунтовуючи дендрологічне рішення, слід зупинитися на вибраних типах посадок (що передбачає використання рядових посадок, для чого запроектовані групи, поодинокі посадки тощо).

Тут необхідно обґрунтувати прийнятий асортимент деревних і кущових порід: який вид прийнято в якості основної породи, які породи виконуватимуть декоруючу функцію. Слід подати перелік використаних проектом порід із зазначенням латинських назв рослин.

Описуючи дендрологічне рішення необхідно врахувати головні задачі озеленення об’єкта:

• створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів чи господарів садиби (покращення мікроклімату, захист від пилу, шуму, газів, сонячного перегріву та несприятливих вітрів);

• членування території на функціональні зони;

• створення естетично повноцінного, виразного, єдиного, композиційно завершеного зеленого ансамблю, який дозволяє виділити основні напрями руху і концентрації уваги відвідувачів чи господаря садиби. Кожна ділянка об’єкта повинна бути своєрідною, одночасно не порушуючи гармонії загального дендрологічного рішення.

Автор проекту повинен подати варіанти кількох найбільш цікавих деревно-кущових композицій, показавши їх значення в різні періоди декоративності (навесні, влітку, восени, взимку).

2.3 Квіткове оформлення. Газон

Тут слід обґрунтувати розташування квітників на території об’єкта, розкрити задачі квіткового оформлення території, обґрунтувати вибір типів квітників. Необхідно розкрити вибрані проектом колірні поєднання, спираючись на теорію кольору: сила кольору, пропорція, поєднання кольорів тощо.

У цей підрозділ слід включити перелік вибраних видів квіткових рослин. Автор проекту повинен запропонувати найбільш цікаві квітники, різноманітне сучасне квіткове оформлення, показати декоративну цінність весняного, літнього і осіннього оформлення квітників.

Описуючи газони, автор повинен запропонувати вид газону для території, що проектується: партерний, звичайний, луговий, мавританський. Цей пункт повинен містити пропозиції щодо складу та виду травосуміші («Саншайн», «Старий парк», «Ліліпут» тощо).

2.4 Охорона навколишнього середовища

Цей розділ –складова частина пояснювальної записки, тому що він має спрямування розгорнути суть створення об’єкта зеленого будівництва з точки зору ролі благоустрою території для людини і всього живого, що її оточує.

Тут необхідно розкрити важливість зелених насаджень у регулюванні температурного режиму та їх здатність істотно впливати на мікроклімат. Висвітлювати даний аспект покращення навколишнього середовища необхідно конкретно, торкаючись рішень даного проекту, описати значення застосованих видів рослин.

Має значення для створення сприятливих умов існування і відпочинку вологість повітря. Рослинність виявляє значний вплив на позитивне тепловідчуття людини. Підвищення відносної вологості повітря завжди сприймається людиною як деяке пониження температури. Тому необхідно розкрити значення запроектованих порід як елементів, здатних відрегулювати вологість повітряного простору.

Рух повітря сприятливо впливає на людину в міських умовах, особливо в літній період. Зелені насадження сприяють утворенню постійних повітряних потоків, здатних переміщувати і освіжувати повітря. З цієї позиції необхідно розкрити значення запроектованих зелених насаджень. Групи, які мають конструкцію, що не продувається, здатні створювати захист від несприятливих явищ, ажурні конструкції ефективні для захисту від вітрів пішохідних трас тощо.

Насадження впливають на процес газообміну. Дослідженнями доведено, що в середньому на 1га зелених насаджень поглинає за 1 годину біля 8 літрів вуглекислоти (стільки ж виділяють за цей же час 200 чоловік). Показники газообміну різних дерев не однакові. Необхідно показати значення застосованих рослин у покращенні складу повітря.

Від забруднення повітря страждає людина і все, що її оточує: рослинність, тваринний світ, архітектурні пам’ятники, метал, будівельні матеріали, тканини тощо.

У складі забрудненого повітря є тверді частки: пил, сажа, зола, аерозолі, гази, пари, дим, квітковий пилок тощо. В суміші ці частки збільшують негативні наслідки. Необхідно засвідчити значення запроектованих порід у поглинанні вищевказаних часток забрудненого повітря. Наприклад, встановлено, що акація біла, бузина червона, бирючина звичайна поглинають сполуки сірки, верба – стійка до фтору.

Дерева з шерехатим, зморшкуватим, складчастим, волохатим листям краще за все затримують пил.

Ялицевий ліс на площі 1га в змозі затримувати 32тонни пилових часток, буковий – 68тонн. Значна роль у покращенні стану повітря відводиться іонам. У сприятливих умовах розвитку рослини підвищують у повітрі та на прилеглих територіях число легких негативно заряджених іонів – носіїв електричних зарядів, які характеризують стан чистоти повітря. Помірно підвищена іонізація повітря (до 2-3тисяч іонів на 1см³) відбивається позитивно на здоров’ї та самопочутті людини.

З точки зору оздоровлення повітря необхідно розкрити значення застосованих проектом рослин (сосна звичайна, ялина звичайна, туя західна, дуб червоний і черешковий, верба плакуча, клен сріблястий та червоний, тополя чорна тощо, які дають найбільший ефект іонізації).

Серед множини факторів, які впливають на мікрофлору повітря, особливе місце відводиться фітонцидам. Це летючі та нелетючі речовини, які виділяються рослинами та їх захищають, спроможні пригнічувати ріст, гальмувати розвиток шкідливих хвороботворних бактерій і мікроорганізмів і, таким чином, оздоровлювати повітря.

Автор проекту повинен описати застосовані рослини, які покликані оздоровити повітря на об’єкті. Фітонциди дубового листя знищують збудників дизентерії, фітонциди ялівця – збудників черевних захворювань, сосна кримська, кипарис вічнозелений і гімалайський затримують ріст туберкульозної палички.

З розвитком міст проблема боротьби із шумом набуває все більшої гостроти. Шум негативно впливає на організм людини, він є причиною часткової або навіть повної глухоти, викликає серцево-судинні захворювання. Порушує обмін речовин. Шум міст складається із шумів різних джерел – промпідприємств, транспорту, будівель, роботи обладнання, побутових приборів тощо.

Для захисту селітебної території від шуму максимально використовують зелені насадження, що здатні значно знизити його рівень. Звукові хвилі, натикаючись на хвою, листя, гілки, стовбури дерев, розсіюються або поглинаються. Крони листяних дерев поглинають приблизно 25% енергії сонця.

В пояснювальній записці необхідно подати обґрунтування дендрологічного рішення з точки зору покращення шумового режиму об’єкта.