Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
141_vitch_st_suspnauk / пол_толог_я / пмк з пол_толог_ї для в_тчизняних студент_в перший р_вень.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
320.51 Кб
Скачать
  1. владні, провладні, опозиційні;

  2. елітні і пересічні;

  3. класові та міжкласові;

  4. легальні та нелегальні;

  5. Демократичні і авторитарні.

97. Партійна система – це:

  1. сукупність політичних партій, які зареєстровані у відповідних органах;

  2. сукупність політичних партій країни, які беруть участь у боротьбі за досягнення та здійснення влади;

  3. сукупність партій, що мають чітко визначену ідеологію;

  4. сукупність партій, які відомі більшості суспільства;

  5. сукупність партій, які нараховують у своїх рядах не менш 10 тис. осіб (членів партії).

98. Однопартійна система – це система, у якій:

  1. при владі знаходиться одна партія, а всі інші – в опозиції;

  2. абсолютна більшість владних посад у державі належіть представникам однієї партії;

  3. стверджується політична (державна) влада однієї партії, що підпорядковує своєму впливу і контролю всі сфери життя суспільства;

  4. одна партія створює більшість у парламенті і уряді, а інші партії свою діяльність узгоджують з владною партією;

  5. 0.

99. Причинами виникнення суспільно-політичних рухів можуть бути:

  1. відірваність влади від народу, його потреб і інтересів;

  2. невдоволеність окремих груп населення цілями суспільного розвитку;

  3. тривала криза у всіх або окремих сферах життя суспільства;

  4. погіршення умов життя населення (зниження рівня життя, погіршення екології, зростання імпорту та тиск на національний бізнес).

  5. Все означене.

100. Суспільні та суспільно-політичні рухи є передумовою:

  1. утвердження демократичних засад в країні та формування громадського суспільства;

  2. зміцнення влади і посилення її впливу на суспільство;

  3. зростання авторитету політичних партій, що є провладними;

  4. зменшення впливу та авторитету партій у суспільстві;

  5. докорінних, революційних змін у суспільстві.

101. Вперше лікарі запрошувались на державну службу:

  1. в Римській імперії;

  2. в Стародавньому Єгипті;

  3. в полісах Давньої Греції;

  4. у Вавилоні;

  5. у Візантії.

102. Перша система державної медицини з визначенням структури, повноважень, фінансування була створена:

  1. У Візантії;

  2. у Римській імперії;

  3. у Єгипті;

  4. у Давній Греції.

103. Монастирська медицина започатковується у:

  1. Київській Русі;

  2. у країнах Близького Сходу;

  3. Франції;

  4. Візантії;

  5. Флоренції.

104. З вимогою систематизації медичної служби, надання їй державного статусу і організаційного зміцнення у Середні віки виступив:

  1. Н.Макіавеллі;

  2. Ібн-Сіна (Авіценна);

  3. Б.Рамацціні;

  4. Монахи Антоній і Феодосій.

  5. М.Падуанський.

105. У Війську Запорізькому першу медичну допомогу пораненим надавали:

    1. цирульники;

    2. монахи;

    3. козаки фахівці у цій справі;

    4. сестри милосердя;

    5. самі козаки.

106. Перший медичний факультет в Україні було відкрито:

  1. при Київському Університеті;

  2. при Києво-Могилянській Академії;

  3. при Острозькій Академії;

  4. при Харківському Університеті;

  5. при Львівському Університеті.

107. Соціальна політика держави передбачає:

  1. соціальному спрямованість економіки;

  2. забезпечення соціальних гарантій і соціальний захист громадян;

  3. цільове оподаткування на соціальні потреби;

  4. формування і виконання держбюджету;

  5. невтручання держави у соціальну сферу.

108. Найбільша частка держави у співвідношенні державної і приватної форм медичного обслуговування у:

  1. соціал-демократичній моделі;

  2. консервативній моделі;

  3. соціалістичній моделі;

  4. ліберальній моделі;

  5. європейській моделі.

109. Соціал-демократична модель ДПОЗ вперше розроблена і впроваджена:

    1. у Великій Британії;

    2. у Німеччині;

    3. у США;

    4. у Швеції;

    5. у СРСР.

110. Історично-першою моделлю ДПОЗ була:

  1. консервативна;

  2. ліберальна;

  3. патерналістська;

  4. соціал-демократична;

  5. радянська.

111. Обов’язкове медичне страхування є складовою моделі ДПОЗ:

  1. соціалістичної;

  2. соціал-демократичної;

  3. консервативної;

  4. ліберальної;

  5. патерналістської.

112. На добровільному медичному страхуванні базується:

  1. консервативна модель ДПОЗ;

  2. патерналістська модель ДПОЗ;

  3. соціалістична модель ДПОЗ;

  4. ліберальна модель ДПОЗ;

  5. соціал-демократична модель ДПОЗ.

113. Державна політика в охороні здоров’я повинна включати принципи: