Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
141_vitch_st_suspnauk / пол_толог_я / пмк з пол_толог_ї для в_тчизняних студент_в перший р_вень.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
320.51 Кб
Скачать
  1. розуміння, осмислення і усвідомлення політичних потреб і і інтересів суспільства;

  2. панівного положення суб’єкта влади у суспільстві;

  3. здатності і готовності суб’єкта влади здійснювати свою політичну волю і нести за це відповідальність;

  4. наявності політичних організацій для здійснення влади.

  5. Всього означеного.

52. Формами політичної влади є:

  1. державна влада;

  2. партійна влада;

  3. всі означені;

  4. влада громадських організацій;

  5. інформаційна.

53. Державна влада у першу чергу виражає волю:

  1. корінного населення країни;

  2. всього населення країни;

  3. економічно та політично панівної частини суспільства;

  4. політичної еліти суспільства;

  5. глави держави.

54. У відповідності до основоположних функцій державна влада ділиться на:

  1. законодавчу, виконавчу, судову та адміністративну;

  2. законодавчу, виконавчу, судову та місцеву (регіональну);

  3. законодавчу, виконавчу та судову;

  4. законодавчу, виконавчу, судову та інформаційну;

  5. 0.

55. Закони держави (у тому числі конституція) відносяться до засобів влади:

  1. утилітарних;

  2. примусових;

  3. традиційних;

  4. нормативних;

  5. авторитарних.

56. До найбільш ефективних засобів влади традиційно відносять:

  1. Економічні;

  2. силові;

  3. Соціальні;

  4. культурно-інформаційні;

  5. заохочувальні.

57. Революція як найбільш радикальний шлях завоювання влади передбачає:

  1. повну заміну існуючої влади без докорінних змін в економіці;

  2. повну заміну існуючої влади та деякі зміни у соціальній політиці;

  3. повну заміну існуючої влади та жорсткі репресії до неї;

  4. переворот у будь-якому виді та прихід до влади нової еліти.

  5. повалення існуючої влади та зміну старого ладу, докорінні перетворення у всіх сферах суспільства.

58. До чинників політичного режиму Ж.-Л. Кермонн відносить:

  1. легальність політичних організацій;

  2. легітимність влади, партійну систему, інститути волевиявлення народу, державний устрій;

  3. гласність та свободу слова;

  4. рівноправність титульної нації та національних меншин;

  5. відносини між владою та суспільством.

59. Політичний режим це:

  1. сукупність політичних відносин, засобів і методів реалізації влади та функціонування політичної системи суспільства в цілому;

  2. спосіб здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави;

  3. можливість захисту прав і свобод людини у країні;

  4. наявність законів, які проголошували б права і свободи громадян даної країни;

  5. характер відносин між гілками влади.

60. За характером політичних відносин та методами здійснення функцій політичної системи політичні режими класифікуються на:

  1. монархічні і республіканські;

  2. капіталістичні, соціалістичні, змішані;

  3. демократичні і авторитарні;

  4. доіндустріальні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні;

  5. рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, тоталітарні.

61. Демократичним режимам притаманні:

  1. багатопартійність;

  2. чесність, конкурентність та регулярність виборів влади;

  3. реальна можливість захисту прав особистості і будь-якої меншини;

  4. змінність уряду після виборів.

  5. Все вищеозначене.

62. Демократичний режим забезпечує:

  1. можливість свободного добровільного волевиявлення на виборах;

  2. свободу об’єднання у політичні організації за інтересами;

  3. активну діяльність представницьких органів влади;

  4. рівноправність всіх громадян і рівну відповідальність за свої дії.

  5. всі відповіді вірні.

63. Авторитарний політичний режим об’єктивно необхідний в умовах: