1. докорінної перебудови політичної системи суспільства;

2. у післяреволюційний перехідний період;

3. в екстремальних ситуаціях в країні;

4. Всі відповіді вірні;

5. 0.

64. Тоталітарний режим характеризується:

1. всеосяжним контролем суспільством політичної системи;

2. високим рівнем відповідальності влади перед суспільством за дотримання законів;

3. утвердженням політичного панування єдиної політичної партії та її ідеології у всіх сферах життя суспільства;

4. високим авторитетом влади у суспільстві, що унеможливлює непокору і неповагу до неї;

5. незалежністю державної влади від внутрішніх і зовнішніх чинників.

65. Вперше поняття «тоталітарний режим» з’явилось:

1. в Італії при диктатурі Муссоліні;

2. у фашистській Німеччині;

3. у Радянському Союзі;

4. у франкистській Іспанії;

5. у Китаї.

66. Тоталітарний режим відрізняється від авторитарного тим, що при ньому:

1. забороняється діяльність будь-яких політичних організацій;

2. доводиться до абсолютизму панування однієї ідеології;

3. верховна влада знаходиться у руках вождя;

4. повністю ліквідується розподіл влади;

5. влада переходить до військових.

67. В основу сучасної концепції походження держави покладені обґрунтування:

1. патріархальної концепції;

2. марксистської теорії;

3. теологічної концепції;

4. договірної концепції;

5. насильницької теорії.

68. Марксистська теорія походження держави обґрунтовує її появу наступним:

1. неспроможністю суспільства протистояти силам природи і створенням влади як дару Божого;

2. агресивністю людей і намаганням завоювати нові території;

3. створенням сім’ї і її розвитком на більш високому рівні;

4. договором суспільства, як результатом його свідомої діяльності і прагненням до об’єднання під якимось проводом.

5. поділом суспільства на класи, виникненням на цій основі протиріч і необхідності їх узгодження.

69. Держава це:

1. певна територія з населенням;

2. особлива форма організації політичної влади, яка має суверенітет, здійснює управління, організацію суспільного життя в країні;

3. країна, яка має кордони і владу;

4. територіальне об’єднання громадян, що управляється владою;

5. об’єднання людей для спільного проживання під владою.

70. Головними ознаками держави є:

1. наявність спеціальних органів і установ, що здійснюють державну владу;

2. наявність державної атрибутики: герб, гімн, прапор;

3. вірні відповіді B, D, E;

4. наявність права;

5. наявність території.

71. Утворення Української Народної Республіки проголошується:

1. З’їздом Рад у грудні 1917 р.;

2. Третім Універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 р.;

3. Другим Універсалом Центральної ради;

4. Гетьманом П.Скоропадським у 1918 р.;

5. Директорією у 1918 р.

72. Першим Президентом Української Народної Республіки був:

1. В.Винниченко;

2. С.Петлюра;

3. М.Грушевський;

4. П.Скоропадський;

5. Л.Кравчук.

73. Першим Президентом незалежної України було обрано:

1. Л.Кучму;

2. Л.Кравчука;

3. В.Ющенка;

4. В.Мосола;

5. В.Фокіна.

74. За способами організації вищої влади історично склалися такі форми держави:

1. демократія і автократія;

2. доіндустріальні і постіндустріальні;

3. унітарні і федеративні;

4. монархія і демократія.

5. монархія і республіка.

75. Абсолютна монархія – така форма правління, при якій:

1. глава держави – монарх поєднує у собі всі гілки влади;

2. глава держави – монарх, який обирається абсолютною більшістю виборців;

3. глава держави – монарх, який об’єднує у собі світську і релігійну владу;

4. глава держави – монарх, який обирається абсолютною більшістю парламенту;

5. 0.

76. Парламентська монархія – така форма правління, при якій:

1. глава держави – монарх – очолює уряд, який призначається парламентом;

2. глава держави – монарх – формально наділяється законодавчими і виконавчими функціями, об’єм яких визначає парламент;

3. глава держави – монарх – не може прямо впливати на склад і політику уряду;

4. глава держави – монарх – обирається парламентом довічно;

5. глава держави – монарх – підзвітний парламенту.

77. Президентська республіка – така форма державного правління, при якій:

1. глава держави – президент, який обирається парламентом, формує і очолює уряд;

2. глава держави – президент – наділяється законодавчою і виконавчою функцією;

3. глава держави – президент – очолює парламент і уряд;

4. глава держави – президент – особисто, або наступним схваленням парламенту формує склад уряду, яким керує сам або призначений ним прем’єр-міністр;

5. глава держави – президент – очолює уряд і призначає спікера парламенту.

78. Напівпрезидентська республіка – така форма правління, при якій:

1. глава держави – президент – схвалює або відхиляє склад уряду, що подається парламентом;

2. глава держави – президент – очолює уряд, сформований ним же і узгоджений з парламентом;

3. глава держави – президент – очолює уряд, сформований ним же і затверджений парламентом;

4. глава держави – президент – фактично керує урядом і парламентом при існуванні формально прем’єр-міністра і спікера парламенту.

5. глава держави – президент – пропонує для затвердження парламентом склад уряду (насамперед – прем’єр-міністра) або за власним поданням (президентсько-парламентська республіка) або за поданням парламентської більшості (парламентсько-президентська республіка).

79. Парламентська республіка – така форма державного правління, при якій:

1. глава держави – президент – не може прямо впливати на склад і політику уряду. Він формується виключно парламентом і підзвітний тільки йому;

2. глава держави – президент – який обирається парламентом, формує уряд, призначає прем’єр-міністра, а підзвітність уряду – виключно парламенту;

3. глава держави – прем’єр-міністр, який призначається парламентом, підзвітний тільки йому, а посада президента – суто формальна;

4. глава держави – спікер парламенту, який подає на затвердження парламентом кандидатуру прем’єра, склад уряду;

5. глава держави – президент – з обмеженими політичними функціями.

80. Унітарна держава характеризується:

1. відсутністю місцевих органів самоврядування;

2. відсутністю ознак державності, перш за все суверенітету, її адміністративно-територіальних одиниць;

3. недопущенням включення етнічних та територіальних особливостей у дії місцевого самоуправління;

4. неможливістю розвитку економічних відносин з сусідніми територіями;

5. 0.

81. Федерація − це:

1. перехідний союз держав, адміністративних територій з повною їх самостійністю у прийнятті рішень на своїй території;

2. союз держав для проведення єдиної зовнішньої політики;

3. усталений союз держав, адміністративних територій, у якому вони у тій чи іншій мірі володіють суверенітетом, мають ознаки державності;

4. об’єднання держав для досягнення конкретних, визначених на певний час цілей;

5. 0.

82. Для правової держави обов’язковим є:

1. верховенство закону: закон один для всіх;

2. недоторканість депутатів парламенту і інших представницьких органів влади;

3. пріоритетність судової влади, яка б примушувала б всіх діяти в межах закону;

4. верховенство права: всі закони підпорядковані праву;

5. 0.

83. Принцип розподілу влади реалізується через розподіл влади на:

1. президентську, судову і урядову;

2. законодавчу, виконавчу і президентську;

3. законодавчу, виконавчу і судову;

4. парламентську, урядову і президентську;

5. центральну, земельну (регіональну) і місцеву.

84. «Панування права» у правовій державі утверджується:

1. недопущенням порушень і відчуженості прав та свобод людини;

2. реальним розподілом влади і взаємодією всіх її гілок у відповідності до правового закону;

3. визнається і реалізується весь комплекс прав і свобод людини;

4. Конституція у повній мірі відповідає праву.

5. має місце все означене.

85. Принцип первинності і «верховенства права» вимагає, щоб:

1. право по відношенню до суспільства було первинним і духовним;

2. право по відношенню до держави було первинним і верховним;

3. право по відношенню до окремих гілок влади було первинним і верховним;

4. право по відношенню до закону було первинним і верховним;

5. право по відношенню до правлячої еліти було первинним і верховним.

86. Домінантою (визначальною, панівною ознакою) громадянського суспільства є:

1. наявність права у державі;

2. захист державою права власності особи;

3. наявність у країні інститутів та відносин, що забезпечують всебічну реалізацію особистості людини, її потенціалу, інтересів;

4. невтручання держави у особисте життя людини, людина вільна у своїх діях та виборі;

5. 0.

87. Вперше категорію «громадянське суспільство» визначив: