- •Морфологічні норми професійного мовлення. Граматична правильність як ознака культури усного та писемного фахового спілкування Теоретичний матеріал
- •Іменник
- •Давальний відмінок однини
- •Кличний відмінок однини
- •Форми невідмінюваних іменників
- •Прикметник
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Без порівняння велика міра якості передається:
- •Творення відносних прикметників
- •Творення і вживання присвійних прикметників
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні
- •Граматичні форми власних назв
- •Правопис імен
- •Особливості творення та відмінювання форм по батькові
- •Географічні назви
- •Зразки відмінювання географічних назв
- •Прикладки
- •Займенник
- •Відмінювання займенників
- •Особові та зворотний займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Питально-відносні займенники
- •Неозначені та заперечні займенники
- •Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Зразок відмінювання числівників двісті, п'ятсот, шістсот
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •Дієслово
- •Дієвідмінювання
- •Творення форм наказового способу
- •Закінчення дієслів наказового способу
- •Безособові дієслова
- •Прислівники (складні)
- •2. О к р е м о пишуться:
- •3. Через дефіс пишуться:
- •Особливості використання прийменників у професійному мовленні
Прислівники (складні)
1. Р а з о м пишуться:
а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, понині, потроху, утричі;
б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та прикметникового походження: безвісти, безперестанку, (у-) вбік, (у-) ввечері, (у-) ввіч, (у-) вволю, (у-) вголос, (у-) вгорі, (у-) вбрід, (у-) вгору, (у-) вдалечині, (у-) вдалечінь, (у-) внаслідок, (у-) вдень, (у-) взимку, (у-) взнаки, (у-) вкрай, (у-) вкупі, (у-) влад, (у-) влітку,(у-) внизу, (у-) вночі, (у-) впень, (у-) вперёд, (у-) впереміж, (у-) вплав, (у-) вплач, (у-) впоперек, (у-) впору, (у-) впродовж, (у-) вподовж, (у-) враз, (у-) вранці, (у-) врешті, (у-) врівень, (у-) врівні, (у-)врозкид, (у-) врозліт, (у-) врозсип, (у-) впереміш, (у-) врозтіч, (у-) врукопашну, (у-) вряд, (у-) всередині, (у-) вслід, (у-) всмак, (у-) вщерть, (у-) вщент, (у-) вшир, відразу, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, докупи, донизу, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, зарані, зарання, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсередини, ізвечора, набік, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наїздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам'ять, наперебій, напереваги, наперёд, наперекір, напереріз, напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, наприклад, напровесні, напрокат, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, підстрибом, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, подумки, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, пошепки, поспіль, скраю, спереду, спочатку;
в) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прикметниковими формами: віддавна, востаннє, (у-) вручну, догола, допізна, дочиста, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, порізно, посередньо, потиху, сповна, спроста, сп'яну;
г) складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: (у-) внічию, (у-) втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому; але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків;
ґ) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: (у-) вдвоє, (у-) втроє і под.; (у-) вперше, (у-) вдруге і под.; надвоє, натроє і под.; удвох, утрьох і под.; водно, заодно, поодинці, спершу (але: по-перше, по-друге і под.,);
д) складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: (у-) вдосвіта, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача, навздогін, наосліп, наздогін, напередодні, напоготові, позавчора, попідруки, попідтинню, навпочіпки, спідлоба, спозаранку;
є) складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, вірогідно, воднораз, водносталь, водночас, (у-)втрйдорога, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякдень, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть, стократ, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз;
є) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, аніде, деколи, чимало, щовечора, щодня, якраз, якнайкраще та ін.
Але: аби тільки, дарма що, поки що, чи що, як коли, як слід, як треба.
Слід відрізняти складні прислівники від прийменників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у реченні свої функції, отже, і пишуться окремо:
Забагато працювати. — За багато років уперше зайшов.
Стало набагато легше. — Зал на багато місць.
Насилу доїхали. — Покладався лише на силу.
Ми чуємо це вперше. — Постукав у перше вікно.
Нащо було починати справу? — На що ви натякаєте?
Утім, я не заперечую. — У тім краю завжди весна.
Він повернув убік. — Ударив у бік.
Надіслав листа додому. — Підійшов до дому.