- •3. Різні форми запису системи лінійних рівнянь
- •4. Ранг матриці
- •5. Критерій сумісності та визначеності системи лінійних рівнянь
- •6. Фундаментальна система розв’язків лінійної однорідної системи рівнянь
- •7. Зв’язок між розв’язками неоднорідної й зведеної однорідної системи лінійних рівнянь
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •8. Розв’язування систем лінійних рівнянь матричним методом
- •§ 6. Визначники
- •Визначники другого і третього порядку. Правило Крамера
- •2. Перестановки, підстановки та інверсії
2. Перестановки, підстановки та інверсії
Розглянемо
множину
,
яка складається з
перших натуральних чисел
.
Ці числа можна записати й в іншому порядку:
або
![]()
О
значення
3.
Множину
перших натуральних чисел, записаних у
деякому певному порядку, називають
перестановкою з
чисел або з
елементів.
Перестановку
з
чисел в загальному вигляді записують
так:
.
У цьому записі кожен із символів
означає одне з чисел
,
причому жодне з цих чисел не зустрічається
двічі.
Дві
перестановки
і
з
чисел вважають різними, якщо, принаймні,
одне з чисел
не дорівнює числу
.
Т
еорема
3.
Число різних перестановок з
елементів дорівнює
.
За
![]()
можна взяти будь-яке з чисел
![]()
.
Тому для вибору
маємо
можливостей. Якщо
вибрано, то за
можемо взяти будь-яке одне з
чисел, що залишилися після вибору
.
Звідси випливає, що число можливостей
для вибору
й
дорівнює добутку
.
Якщо
й
зафіксовані, то за
можна взяти
й
і число можливостей для вибору
,
й
дорівнює добутку
і т.д. Отже, число можливостей для вибору
дорівнює добутку
.
Якщо
зафіксовані, то за
можна взяти лише одне число, що залишилися
після вибору
.
Тому
число всіх можливостей для вибору
дорівнює добутку
і число всіх перестановок з
елементів дорівнює
.
Якщо в деякій перестановці поміняємо місцями будь-які два її елементи, а всі інші елементи залишимо на місці, то дістанемо нову перестановку.
О
значення
4
.
Перетворення перестановки, при якому
деякі два її елементи міняються місцями,
а решта елементів залишаються нерухомими,
називається транспозицією.
Так,
внаслідок транспозиції елементів 6 і 7
у перестановці
дістанемо перестановку
.
Від
кожної перестановки з
елементів можна перейти до будь-якої
іншої перестановки з цих самих елементів
за допомогою кількох транспозиції.
Говорять,
що в перестановці
елементи
і
утворюютьінверсію,
якщо
,
але
стоїть в цій перестановці лівіше від
.
Так, в перестановці
елементи 5 і 4 утворюють інверсію, ф 1 і
3 інверсії не утворюють.
О
значення
5.
Перестановка називається парною, якщо
її елементи утворюють парне число
інверсій і непарною – в протилежному
випадку.
Так,
перестановка
– парно при будь-якому
,
оскільки число інверсій в ній дорівнює
нулю.
–перестановка
парна, число інверсій в ній 8,
–непарна,
число інверсій 15.
Кожна транспозиція змінює парність перестановки.
При
число парних перестановок з
елементів дорівнює числу непарних,
тобто
.
Множина
А взаємно однозначно відображена сама
на себе, якщо вказано правило, за яким
кожному елементу
відповідає один і тільки один елемент
і кожен елемент
є відповідним для одного і тільки одного
елемента
.
Приклад.
Нехай
— множина всіх цілих чисел. Кожному
цілому числу т поставимо у відповідність
ціле число
.
Цим буде задано взаємне однозначне
відображення множини
самої на себе.
Нехай
є множина перших
натуральних чисел:
.
Означення
6.
Будь
яку взаємне однозначне відображення
множини
самої на себе називають підстановкою
цієї множини або підстановкою
-го
степеня.
Підстановка
позначатимемо:
та ін. Якщо при підстановці
число
відображаються в число
,
то записують
(11)
тобто
під кожним з чисел
підписують те число, в яке воно
відображується. Запис (11) слід читати
так: при підстановці
один переходить в
,
два переходить в
переходить в
.
Оскільки підстановка є взаємно однозначним
відображенням, то всі числа
різні і, отже, другий рядок запису (11) є
деякою перестановкою з елементів
.
Стовпці в записі (11) можна поміняти місцями. В результаті дістанемо запис тієї самої підстановки, але все іншого вигляду. Наприклад,
,
є різні
записи тієї самої підстановки
.
Отже,
будь-яку підстановку
-го
степеня можна записати
