- •3. Різні форми запису системи лінійних рівнянь
- •4. Ранг матриці
- •5. Критерій сумісності та визначеності системи лінійних рівнянь
- •6. Фундаментальна система розв’язків лінійної однорідної системи рівнянь
- •7. Зв’язок між розв’язками неоднорідної й зведеної однорідної системи лінійних рівнянь
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •8. Розв’язування систем лінійних рівнянь матричним методом
- •§ 6. Визначники
- •Визначники другого і третього порядку. Правило Крамера
- •2. Перестановки, підстановки та інверсії
§ 6. Визначники
Визначники другого і третього порядку. Правило Крамера
Нехай дано систему двох лінійних рівнянь з двома невідомими
(1)
Нехай
.
Розв’яжемо систему (1) методом Гауса.
Від другого рівняння системи (1) віднімемо
перше її рівняння, помножене на
.
Дістанемо ступінчасту систему
(2)
еквівалентну
системі (1). Якщо
,
а
то друге рівняння системи (2) є рівняння
вигляду
,
і отже, система (1) несумісна. Якщо
і
,
то друге рівняння системи (2) є рівнянням
вигляду
і тому система (1) визначена. Якщо ж
,
то система (1) визначена. Тоді з другого
рівняння системи (2) дістанемо
,
(3)
а з
першого –
.
(3) – єдиний розв’язок системи (1).
Розглянемо матрицю системи (1)
. (4)
Вираз,
що є знаменникам в формулах (3)
утворюється з елементів матриці (4) за
правилом: береться добуток елементів
головної діагоналі і віднімається від
нього добуток елементів другої діагоналі
матриці.
Означення
1.
Визначником матриці другого порядку
називається число
.

Визначник матриці (4) позначають
або
(5)
Наприклад,
![]()
Треба відрізняти матрицю (4) від її визначника (5): матриця – це таблиця, а її визначник є число.
Зауважимо, що у формулах (3) чисельники також є визначниками другого порядку.
,
.
Їх знаходимо з визначника (5) заміною відповідно першого і другого його стовпця вільних членів системи (1). Враховуючи це, формули (3) можна записати так:
,
.
Отже, довели таку теорему.
Т
еорема
1.
Якщо визначник
матриці системи двох лінійних рівнянь
з двома невідомими відмінний від нуля,
то система (1) має розв’язок і притому
тільки один. Цей єдиний розв’язок
задається формулами
,
, (6)
де
і
є
визначники, добуті з визначника
заміною відповідно першого і другого
його стовпців з вільних членів системи
(1).
Теорему 1 називають правилом Крамера, а формули (6) – формулами Крамера.
Розглянемо систему лінійних рівнянь
(7)
Складемо матрицю з коефіцієнтів при невідомих
.
(8)
Якщо
ми помножимо обидві частини першого із
рівнянь системи (7) на число
,
обидві частини другого рівняння на
,
третього – на
і потім складемо все три рівняння то,
як легко перевірити, коефіцієнти при
і
будуть рівними нулю, тобто ці невідомі
виключаються, і ми отримаємо рівність
(9)
Коефіцієнт
при
в цій рівності називається визначником
або детермінантом матриці (8).
Означення
2.
Визначником матриці третього порядку
називається число
![]()
В
ираз,
визначника матриці третього порядку
досить громіздкий. Правило складання
його таке: Перший член визначника є
добутком елементів головної діагоналі,
два інші із знаком плюс – добутком
елементів розміщених на паралелі до
цієї діагоналі з приєднанням третього
множника з протилежного кута матриці.
Члени із знаком мінус утворюються
аналогічно з елементів, розміщених на
другій діагоналі і на паралелях до неї.
Правило обчислення додатних і від’ємних
членів визначника третього порядку
можна подати схематично (рис 7).
П
риклад.

(Рис. 7)
Права частина рівності (9) також є визначник третього порядку – визначник матриці, яку дістанемо з матриці (8) замінимо її першого стовпця стовпцем із вільних членів системи (7).
.
Аналогічно,
помноживши (7) відповідно на числа
,
,
,
знайдемо
.
Нарешті,
помноживши (7) відповідно на
,
,
дістанемо
.
Т
еорема
2.
(правило Крамера). Якщо визначник
матриці системи (7) трьох лінійних
рівнянь з трьома невідомими відмінними
від нуля, то система (7) має єдиний
розв’язок. Цей розв’язок задається
формулами
,
,
. (10)
де
– визначник, яких дістанемо з визначника
заміню його
-го
стовпця стовпцем з вільних членів
системи (7).
Приклад. Розв’язати систему

Обчислюємо
визначник
з коефіцієнтів системи

Оскільки
,
то система має єдиний розв’язок, який
можна знайти за формулами Крамера (10).
Обчислюємо
визначник
:

Отже,
,
![]()
