3.2 Загальні поняття теорії фізичної культури

Фізична культура являє собою складне суспільне явище,яке не обмежена вирішенням завдань фізичного розвитку, а виконує іінші соціальні функції суспільства в області моралі, виховання, етики. Вонане має соціальних, професійних, біологічних, вікових,географічних кордонів.

Теорія фізичної культури виходить з основних положень теоріїкультури і спирається на її поняття. У той же час вона має специфічнітерміни і поняття, що відображають її сутність, цілі, завдання, зміст,а також засоби, методи і керівні принципи. Головним і найбільш загальнимє поняття «фізична культура». Як вид культури вона взагальносоціальному плані являє собою велику область творчоїдіяльності по створенню фізичної готовності людей до життя (зміцненняздоров'я, розвиток фізичних здібностей і рухових навичок). Уособистісному плані фізична культура - міра і спосіб всебічногофізичного розвитку людини.

Таким чином, фізична культура - це вид культури, якийє специфічний процес і результат людськоїдіяльності, засіб і спосіб фізичного вдосконалення людини длявиконання соціальних обов'язків.

До структури фізичної культури входять такі компоненти, якфізична освіта, спорт, фізична рекреація (відпочинок) ірухова реабілітація (відновлення). Вони повністю задовольняють усіпотреби суспільства і особистості у фізичній підготовці.

Фізична освіта - педагогічний процес, спрямований наформування спеціальних знань, умінь, а також на розвиток різнобічнихфізичних здібностей людини. Як і освіту в цілому, воно єзагальної та вічною категорією соціального життя особистості і суспільства. Йогоконкретний зміст і спрямованість відображає потреби суспільствав фізично підготовлених людей і втілюються в освітнійдіяльності.

Спорт - ігрова змагальна діяльність і підготовка до неї;заснований на використанні фізичних вправ і спрямований на досягненнянайвищих результатів, розкриття резервних можливостей і виявленняграничних рівнів організму людини в рухової активності.  Змагальність, спеціалізація, спрямованість на найвищі досягнення,видовищність є специфічними особливостями спорту, як частинифізичної культури.

28

Фізична рекреація (відпочинок) - використання фізичних вправ, атакож видів спорту в спрощених формах для активного відпочинку людей,отримання задоволення від цього процесу, розваги, перемикання ззвичайних видів діяльності на інші. Вона становить основний змістмасових форм фізичної культури і являє собою рекреативнудіяльність.

Рухова реабілітація (відновлення) - цілеспрямований процесвідновлення або компенсації частково або тимчасово втраченихрухових здібностей, лікування травм та їх наслідків.

Процесздійснюється комплексно під впливом спеціально підібранихфізичних вправ, масажу, водних і фізіотерапевтичних процедур ідеяких інших засобів. Це відновлювальна діяльність.

Фізична підготовка - вид фізичного виховання: розвиток івдосконалення рухових навичок і фізичних якостей, необхідних уконкретної професійної або спортивної діяльності. Вона можевизначатися і як вид загальної підготовки спеціаліста (професіонала) абоспортсмени (наприклад, фізична підготовка гімнаста).

Фізичний розвиток - процес зміни форм і функцій організму підвпливом природних умов (їжі, праці, побуту) абоцілеспрямованого використання спеціальних фізичних вправ.  Фізичний розвиток - це також і результат дії зазначених засобів іпроцесів, який можна виміряти в будь-який момент часу (розміри тіла ійого частин, показники різних якостей, функціональні можливостіорганів і систем організму).

Фізичні вправи - руху або дії, які використовуються длярозвитку фізичних якостей, внутрішніх органів і систем руховихнавичок. Це засіб фізичного вдосконалення, перетвореннялюдини, її біологічної, психічної, інтелектуальної, емоційної ісоціальної сутності. Це також і метод фізичного розвитку людини.  Фізичні вправи є основним засобом всіх видів фізичноїкультури.

29