4.2. Мета, завдання та форми організації фізичного виховання

Метою фізичного виховання у вузі є формування фізичноїкультури студента як системної якості особистості, невід'ємногокомпонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її внавчальної, соціально-професійної діяльності і родині.

Курс фізичної культури передбачає рішення наступних завдань: включення студентів в реальну фізкультурно-спортивну практику потворчого освоєння цінностей фізичної культури, її активноговикористання у всебічному розвитку особистості; сприяння різнобічного розвитку організму, збереження та зміцненняздоров'я, підвищенню рівня

загальної фізичної підготовленості, розвиткупрофесійно важливих фізичних якостей і психомоторних здібностеймайбутніх фахівців; оволодіння системно упорядкованим комплексом знань, що охоплюєфілософську, соціальну, природничо-наукову і психолого-педагогічнутематику, тісно пов'язану з теоретичними, методичними таорганізаційними основами фізичної культури; формування потреби студентів у фізичному самовдосконаленніі підтримці високого рівня здоров'я через свідоме використаннявсіх організаційно-методичних форм занять фізкультурно-спортивноїдіяльністю; формування навичок самостійної організації дозвілля звикористанням засобів фізичної культури і спорту; оволодіння основами сімейного фізичного виховання, побутовоїфізичної культури.

Фізичне виховання у вищих навчальних закладах проводиться наПротягом усього періоду теоретичного навчання і здійснюється внаступних формах.

Навчальні заняття: обов'язкові заняття (практичні, практикуми-консультації,теоретичні), які передбачаються в навчальних планах по всіхспеціальностями; консультативно-методичні заняття, спрямовані на наданнястудентам методичної та практичної допомоги в організації та проведеннісамостійних занять фізичною культурою і спортом; індивідуальні заняття для студентів, які мають слабку фізичнупідготовку або відстають в оволодінні навчальним матеріалом, якіорганізуються за особливим розкладом кафедри протягом навчального року,канікул, у період виробничої практики.

позанавчальний заняття: фізичні вправи в режимі навчального дня (малі формисамостійних занять у вигляді комплексів «хвилини бадьорості»);

41

заняття в секціях, неформальних групах і клубах по фізкультурнимінтересам; самостійні заняття фізичними вправами, спортом і туризмом; масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи.

Комплексне використання усіх форм фізичного виховання повиннозабезпечити включення фізичної культури в спосіб життя студентів,досягнення оптимального рівня фізичної активності.

42

4.3 Комплексне вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки

Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) якскладова частина процесу фізичного виховання студентів проводиться навсіх факультетах вузу з метою підготовки майбутніх фахівців довиробничої діяльності. При плануванні змісту навчальногоматеріалу необхідно конкретно визначити соціальне замовлення суспільства нафахівця з урахуванням науково обгрунтованих кваліфікаційних характеристик іпрофесіограм. У завдання ППФП входить: розвиток і вдосконалення засобами фізичної культури фізичнихі психічних якостей, необхідних майбутньому спеціалісту; оволодіння знаннями та прикладними руховими навичками,що сприяють освоєнню професії; складання і виконання тренувальних програм для самостійнихзанять з елементами вправ прикладного характеру, що зустрічаються ввиробничої діяльності; виховання засобами фізичної культури і спорту спеціальних вольовихі організаторських якостей, емоційної стійкості, зосередженості,необхідних майбутнім керівникам виробництва.

ППФП планується переважно на старших курсах у формітеоретичних,?? етодіческіх і практичних занять, групових ііндивідуальних консультацій на всіх навчальних відділеннях. Додатково вонаможе проводитися на навчальної та виробничої практики, воздоровчо-спортивному таборі або в процесі занять та змагань зприкладних видів спорту.

Методична рада кафедри розробляє навчальний матеріал з урахуваннямпропозицій профілюючих кафедр, знань техніки безпеки, науковоїорганізації праці, а також стверджує зміст контрольних нормативів ізалікових вимог для кожної спеціальності і терміни їх виконання.

Вибір засобів ППФП повинен бути спрямований на забезпечення ефективноїадаптації організму до складних факторів трудової діяльності:підвищення стійкості мікрокліматичним умов виробництва,розширення арсеналу прикладних рухових координації та ін

Найбільше поширення в практиці ППФП отримали заняттяпрофільованими видами спорту.

Ось коротка характеристика прикладної дієвості деяких видівспорту, рекомендованих для студентів вузів.

43

Види спорту на витривалість (біг на середні дистанції, лижні гонки,плавання, піший туризм, велоспорт, веслування, ковзанярський спорт). Регулярнізаняття формують прикладні навички раціональної ходьби, бігу, уміннятерпіти; забезпечують високий рівень динамічної працездатності,функціонування та надійності серцево-судинної, дихальної систем тасистеми терморегуляції; загальної адаптаційної здатності; розвиток високогорівня загальної витривалості, стійкості до несприятливих метеорологічнихфакторів виробничого середовища, інтоксикації; розвиток цілеспрямованості,дисциплінованості, наполегливості, терпіння, самостійності,стійкості.  Види спорту, що вимагають складної сенсорно-моторної координації у варіативно -конкретної ситуації (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, регбі, теніс,хокей, футбол, усі види боротьби, бокс). У процесі систематичнихтренувань формуються навички та вміння оперативних і колективних дій;забезпечується досить високий рівень загальної працездатності,функціонування центральної нервової, серцево-судинної, дихальноїсистем, зорового, слухового, рухового аналізаторів; розвиваютьсязагальна витривалість, спритність, спритність рук, пальців, проста і складнарухова реакція, швидкість і точність рухів, уміння дозуватиневеликі силові напруження, обсяг, розподіл і переключення уваги,оперативне мислення, емоційна стійкість, ініціативність,рішучість, почуття колективізму, перешкодостійкість,комунікативність.

44

Список використаної літератури:

1.Ашмарин Б. А. Методика педагогических исследований в физическом воспитании. Учебное пособие. ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1973. – 136 с., ил. 2. Ашмарин Б. А., Хентов Р. Я. Методика самостоятельной работы. Учебное пособие. ГДОИФК им. П. Ф. Лесгафта, 1974. - 159 с. 3. Научные основы физического воспитания и спорта. Реферативный сбор-ник диссертаций. Вып. 1-5. ФиС, 1958, 1962, 1963, 1968, 1971. – 135-211c. 4. Раченко И. П. Научная организация педагогического труда. М.,\"Педагогика\", 1972. – 348 с. 5. Спирин Л. Ф. Педагогический эксперимент в области воспитания. В кн. Методы педагогического исследования. Ред. В. И. Журавлев. М., \"Про-свещение\", 1972. - стр. 34- 61 6. Теория и методика физического воспитания. Т. I. \"Общие основы теории и методики физического воспитания\". Под общ. ред. Л. П. Матвеева, А. Д. Новикова. М., ФиС, 1976. – 71с. 7. Закон України "Про фізичну культуру і спорт". 8. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. – М., 1988. 9. Белов Р.А. Самостоятельные занятия студентов физической культурой. – К., 1988. 10. Ільницький В.І., Ясінський Є.А. Фізичне виховання у середніх навчальних закладах. – Тернопіль, 2000. 11. Мурза В.П. Фізичні вправи і здоров'я. – К., 1991. 12. Валик Б.В. Ребенок й физические нагрузки // Физическая культура в школе. — 1990. —- № 3. — С.54 13. Вишнева Л.В. Обучение должно бьіть развивающим // Физическая культура в школе. — 1981.— № 1. — С.15. 14. Губа В.П., Дорохов Р.Н. Дифферешщированньш подход // Физическая культура в школе. — 1986. — № 6. — С.4. 15. Должиков Й.Й. Личная карта ученика // Физическая культура в школе. —1985. — № 2. — С.32. 16. Матвеев А.П. С учетом полового созревания // Физическая культура в школе. — 1986. — № 12. — С.5. 17. Николаев В.Р. На занятиях школьницн // Физическая культура в школе. — 1990. — № 3. — С.2. 18. Новосельський В.Ф. Методика урока физической культуры в старших классах. — К.: «Радянська школа», 1989. — 127с.

19. Семеренский В.И. Сотрудничество в обучении // Физическая культура в школе. — 1994. — № 1. — С.15. 20. Шаулин В.Н. Приучать к самостоятельности с 1 -го класса // Физическая культура в школе. — 1987. — № 1. — С.30. 21. Шаулин В.Н. От обучения к учению // Физическая культура в школе. — 1992. — № 1. — С. 18. 22. Шаулин В.Н. Развивающее обучение: истоки, понятия, содержание // Физическая культура в школе. — 1994. — № 5. — С. 19; № 6. — С.8.