- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) бахута анатолій павлович
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) братан микола іванович
- •Фотогалерея
- •Видатні постаті херсонщини Давні часи (до 1917 року) дніпрова чайка
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) загороднюк василь степанович
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) кулик валерій павлович
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) нижеголенко валентина михайлівна
- •Видатні постаті херсонщини Давні часи (до 1917 року) чернявський микола федорович
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) щерба таїсія миколаївна
- •Видатні постаті херсонщини Давні часи (до 1917 року) куліш микола гурович
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) куліш леонід пилипович
- •Матеріали про життєвий та творчий шлях Анатолія Кичинського
- •З автобіографії
- •З фотоархіву Анатолія Кичинського
- •Фомін євген павлович [1910-1942], поет
- •Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) гончар олесь терентійович
Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) гончар олесь терентійович
[1918-1995] письменник |
Після закінчення семирічної школи працював в редакціях районних газет. Закінчив Харківський технікум журналістики ім. М. Островського, навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету ім. О.М. Горького, закінчив Дніпропетровський державний університет, навчався в аспірантурі Інституту літератури АН УРСР, працював головним редактором журналу "Вітчизна".
О.Т. Гончар учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеня та ін.
Літературну діяльність розпочав у студентські роки. Друкуватись почав на сторінках українських літературних журналів та дніпропетровської обласної газети "Зоря".
Перший роман-трилогія "Прапороносці" (кн. 1 – "Альпи", 1946; кн. 2 – "Голубий Дунай", 1947; кн. 3 – "Злата Прага", 1948) витримав понад 150 видань мовами народів колишнього СРСР та зарубіжних країн.
Твори О. Гончара "Альпи", "Голубий Дунай", "Злата Прага", "Людина і зброя" відзначенні державними нагородами.
Життя та творчість Олеся Гончара тісно пов'язані з Таврійським краєм. На матеріалі степового краю ним створені оповідання, новели, статті, а також романи й повісті: "Таврія", "Перекоп", "Тронка", "Берег любові", "Бригантина", "Чари – комиші", "На косі".
У творах змальовані події дожовтневого періоду і громадянської війни, проблеми степових сіл і всього світу, повсякденний педагогічний подвиг та духовна краса сучасників, нелегкі долі і славні трудові звершення.
Герої О. Гончара – прості трудівники, які задумуються над сенсом життя, над призначенням людини, причетністю до історії краю.
Широка географія нашого краю постає з творів митця: Каховка, Нова Каховка, Чаплинка, Асканія-Нова, Хорли, Берислав, Гола Пристань, Цюрупинськ, Херсон...
Мешканцями Херсонщини О. Гончар неодноразово обирався депутатом до Верховної ради України та колишнього СРСР. Він часто бував у різних колективах області, зустрічався з робітниками, колгоспниками, представниками інтелігенції, з молодими виборцями, студентами.
О.Т. Гончар був ініціатором створення Херсонського відділення спілки письменників, сприяв будівництву у Херсонської обласної наукової бібліотеки, яка нині за рішенням уряду носить його ім'я. При обласній книгозбірні створено "Гончарівську вітальню", де зібрано цікаві матеріали про життя та творчість письменника.
Твори О.Т. Гончара перекладені на багато мов народів світу.
Гончар Олесь Терентійович член Спілки письменників України з 1946 року.
Указом Президента України від 14 липня 2005 року йому присвоєно звання Герой України.
До бібліографічного списку включено літературу, в якій йдеться про зв'язок письменника з Херсонщиною.
Олесь Гончар Він схожий на планету, Відкриту та непізнану людьми. У вічність відійшов, але не канув в Лету І словом пристрасним іде на Ви Супроти зла, нещирості, свавілля, Супроти сірості й пустопорожньої брехні. Своїм "Катарсисом", ніби чар-зіллям, Лікує душі страхом знівечені. – Ні, Не перекреслити нікому і ніколи Його сповитих совістю думок. А той, хто одягнув на очі шори І втягує їдкого наклепу димок, Хай спробує пройти тернистий шлях до Храму З любов'ю до людей і до землі. Хай відчинити спробує його масивну браму, Спокутувавши гріх в досвітанковій млі. А поки ми, заплутані в тенетах Лжеправди, за софітами не бачимо Зорі І молимося новим ідолам в багетах, На сполох б'є Собор Його душі. Лана Світ |