Видатні постаті херсонщини Радянська епоха (1917-1991 роки) нижеголенко валентина михайлівна

 

[1936]   дитяча письменниця

Нижеголенко Валентина Михайлівна народилася в с. Дніпряни Каховського району (тепер смт. Новокаховської міськради).
Закінчила Херсонське культурно-освітнє училище, працювала в бібліотеці с. Сергіївка Каховського району, з 1986 року - в обласній бібліотеці для дітей.
Нижеголенко В.М. керує дитячим літературним гуртком „Паросток". Друкувалася у центральних періодичних виданнях „Малятко", „Барвінок", „Літературна Україна", „Зірка", а також в місцевих - "Ірина", „Джерела", „Учитель" та інших.
Перша книжка В.М. Нижеголенко "Чому сонечко плаче?" побачила світ у 1996 році.
У віршах із збірок („Наш Херсонський рідний край", „Зорепад", „Життя по колу", „Серед трав пахучих", „Осіння політра") постає образ рідного краю, дорогої для серця Каховщини, України в цілому:

 

Тебе, прекрасну, рідну Україну, Люблю й любити буду до загину! „Україні".

Дитячі оповідки В.М. Нижеголенко транслюють по радіо України у програмі „Вечірня колисанка". Нижеголенко Валентина Михайлівна - член Національної Спілки письменників України з 2002 року.   

   Автор оповідань для дітей "Чому сонечко плаче?" (1996), "Рябкові гостинці" (1997), "Постережи мене , бабусю" (1999); повістей "Катруся" (2003), "Незабутній" (2004); поетичних збірок "Зорепад" (1999), "Бродят тени по саду" (1999);прозових творів у 2-х т. "Бринить мелодія життя" (2008). 

Обкладинка книжки В.Нижеголенко "Серце в п'яти заховалось".

Видатні постаті херсонщини Давні часи (до 1917 року) чернявський микола федорович

 

[1868-1938]  письменник

Чернявський Микола Федорович народився в с.Торська Олексіївка (Шахова) Бахмутського повіту, тепер с. Октябрське Добропільського району Донецької області, в сім'ї сільського диякона.
Закінчив Бахмутську духовну школу, Катеринославську духовну семінарію. Вчителював, працював земським статистиком у Чернігові.
Більша частина життя і творчості письменника пов'язана з Херсоном, куди переїхав у 1903 році і де при допомозі А.М. Грабенка одержав посаду завідуючого відділом народної освіти в Губернському земстві.
У 1905 році М. Чернявський підготував і видрукував альманахи "З потоку життя", "Перша ластівка", пізніше побачили світ його власні збірки поезій "Донецькі сонети", "Зорі".
У 1906 році наказом губернатора його звільняють з посади за "українофільство", вбачаючи "мазепинство" в упорядкуванні і виданні альманаху молодих українських письменників "Перша ластівка". В Сибір не заслали, а по службі понизили до помічника секретаря губернської управи, де й пропрацював письменник до 1919 року. На початку ХХ століття М.Ф. Чернявський був активним членом Херсонської української громади, яку очолював А.М. Грабенко, він один з фундаторів української автокефальної церкви в Херсоні.
До широкого кола читачів твори Чернявського дійшли лише в 20-ті роки, коли з нагоди 60-річчя письменника кооперативне видавництво "Рух" віддрукувло десятитомне видання його літературної спадщини.
У 1920 році з нагоди 25-ліття літературної діяльності письменника Херсонським кооперативним товариством "Українська друкарня" видано ювілейні видання: "Червона лілея", "Кедр Лівана", збірки поезій "Молодість", "Повість і оповідання" в 3-х книгах.
Письменник болісно переживав наступ сталінщини на українську культуру, масові репресії 30-х років.
У жовтні 1937 року М. Чернявський був заарештований. Вирок виконано у січні 1938 року, а родині сповістили, що його вислано у Північні табори.
Реабілітовано його посмертно.
Чернявський Микола Федорович - член Спілки письменників України з 1934 року.

Автор збірок віршів "Пісні кохання" (1895), "Донецькі сонети" (1898), збірки оповідань "Богові невідомому" (1912), Творів тв 10 т. (1927-1931), "Поезії" (1959), Творів в 2 т. (1966).

Портрет Чернявського М.Ф.