13. Повернення позовної заяви. Залишення заяви без руху.

Повернення позовної заяви – це закріплене в ухвалі волевиявлення суду щодо відмови прийняти позовну заяву з підстав, визначених законом, яке не перешкоджає повторному зверненню до суду при усуненні тих перешкод, які стали підставою для повернення заяви.    Суд повертає заяву позивачеві, якщо:    1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;    2) заяву подано недієздатною особою;    3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;    4) справа не підсудна цьому суду;    5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України (ст. 121 ЦПК).    Відповідно до ст. 219 ЦПК ухвала про повернення позовної заяви може бути об’єктом апеляційного оскарження.

   Залишення заяви без руху – це надання позивачеві чи іншому заявнику можливості усунути у строк, встановлений судом, недоліки у позовній заяві щодо змісту, форми чи порядку подання. Так, відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що до суду подана позовна заява із вадами щодо змісту, форми чи порядку подання, вона не оплачена судовим збором чи сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку оскільки не перешкоджає розвитку процесу у справі.    Коли позивач усуне зазначені судом недоліки, то заява вважатиметься поданою у первісний день її подання до суду. Це правило встановлене для забезпечення доступності правосуддя, адже позивач може в силу юридичної необізнаності чи з інших підстав упустити той чи інший момент, який є обов’язковим щодо подання позовної заяви до суду.    Якщо ж позивач не усуне вказані судом недоліки, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що постановляється ухвала. Це, у свою чергу, не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку.   

14. Підготовка справи до судового розгляду як стадія цивільного процесу. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.

Після прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі розпочинається підготовка цивільної справи до судового розгляду – одна із обов’язкових стадій цивільного процесу. Мета цієї стадії полягає у сприянні охороні прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом створення умов для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи й ухвалення у ній законного і обґрунтованого рішення.

Завданнями підготовки є:

   1) створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, в тому числі примирення сторін;    2) визначення характеру спірного правовідношення та матеріальної норми права, яка підлягає застосуванню;    3) визначення предмета доказування, тобто фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;    4) визначення складу учасників процесу у справі, їх процесуального становища та способів забезпечення своєчасної явки цих суб’єктів в судове засідання;    5) з’ясування кола доказів, необхідних для вирішення справи та забезпечення їх своєчасного надання;

     Суддя призначає попереднє судове засідання, веде його, ухвалює судове рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення між сторонами мирової угоди, здійснює переважну більшість процесуальних дій по підготовці справи до судового розгляду, передбачених ст.ст. 127, 130 ЦПК. Так, сторони та особи, які беруть участь у справі, на цьому етапі судочинства можуть заявляють клопотання, висловлюють свою позицію по всім питанням, що виникають. Сторони можуть укладати мирову угоду і, тим самим, припинити спір, не доводячи справу до судового розгляду. Особливе значення підготовка справи до судового розгляду набуває щодо формування доказової бази у справі, адже відповідно до ст. 131 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

   На стадії підготовки виконують свої процесуальні обов’язки й інші учасники цивільного процесу (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі тощо). Наприклад, у випадку порушення справи особою або щодо особи, яка не володіє мовою судочинства, при підготовці справи як і під час судового розгляду не обійтися без участі перекладача.    Разом з тим, роль кожного з учасників процесу при підготовці справи до судового розгляду взагалі, та при проведенні попереднього судового засідання зокрема, не однакова. Враховуючи вищевикладене, процесуальні дії, що складають зміст стадії підготовки, за суб’єктом здійснення, можна поділити на три групи:

   1) процесуальні дії судді по підготовці справи;    2) процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі;    3) процесуальні дії осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.

   Таким чином, підготовка справ до судового розгляду – обов’язкова стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та на забезпечення своєчасного та правильного розгляду та вирішення цивільної справи.

Розпочинається підготовка цивільної справи до судового розгляду після відкриття провадження у справі. З цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу також надсилаються копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних вимог та їх обґрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належним чином підготуватися до участі в справі та сприяє їх активній участі у ході підготовки. Зокрема, відповідач, після отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація отримана судом з такого заперечення дозволяє судові мати більш повне та різностороннє уявлення про обставин справи вже на даному етапі судочинства.      Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК засідання повинно проводитись за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому, призначаючи засідання суд повинен враховувати час, необхідний для отримання повідомлення відповідною особою та забезпечення її явки до суду.