Навчальний план, навчальні програми, підручники

Зміст освіти для всіх типів навчальних закладів відображений у навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних посібниках.

Навчальний план - документ, що визначає набір навчальних предметів, які вивчають у закладі освіти, їх розподіл, тижневу й річну кількість годин, відведений на кожний навчальний предмет, структуру навчального року.

Згідно із Законом "Про загальну середам освіту "базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження на учнів та загально річну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через галузі Базового навчального плану.

У Базовому плані середньої загальноосвітньої школи визначено освітні галузі:

"Українська мова як державна" - має забезпечити загальнообов'язкові для всіх випускників середній рівень володіння українською мовою.

- "Словесність" - вивчення мов (рідної та іноземної) і літератури.

- "Художня культура" — прилучення школярів до різних видів мистецтва (музичного, образотворчого,театрального тощо), утому числі і шляхом включення учнів у відповідей види художньої діяльності.

- "Суспільствознавство" — має на меті сформувати в учнів цілісне уявлення про сучасну природо наукову картину світу, роль і місце людини у навколишньому світі.

- "Математика" - знання і способи діяльності з арифметики, алгебри, геометрії, математичної статистики та інших галузей математики.

-• "Фізична культура і здоров'я" - передбачає сприяння фізичному розвитку учнів, зміцненню їхнього здоров'я, формуванню життєво важливих рухових умінь і навичок на основі включення школярів у різноманітні види спеціально організованої рухової та фізичної діяльності, прилучення їх до занять спортом.

- Технології" - покликана забезпечити ознайомлення учнів з науковими основами і принципами сучасного виробництва, оволодіння уміннями і навичками в користуванні типовими знаряддями праці.

Навчальна програма — документ, що визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок з кожного навчального предмета, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Основні розділи навчальної програми:

- пояснювальна записка, яка містить виклад мети навчання з певного предмета, ознаки процесу (організація навчання кожнго класу);

- зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеннямг кількості годин на кожну з них;

• обсяг знань, умінь і навичок (у їх різновидах) з певного предмета для учнів кожного класу;

• перелік унаочнень, літератури для учнів та методичної літератури для викладачів;

• критерії оцінювання знань, умінь і навичок щодо кожного з видів роботи.

Навчальні програми побудовані за лінійним і концентричним принципами.

Відповідно до навчальних програм розробляють підручники і

навчальні посібники.

Підручник - книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до мети навчання, визначеної програмою і вимогами дидактики:

Підручник виконує освітню, виховну, розвивальну функції. Підручник має відповідати гігієнічним, дидактичним, методичним вимогам.

Питання 19

Загальне поняття про прийоми, засоби, методи, технології навчання. Характеристика основних класифікацій методів навчання.

Термін метод (від грецького methodos) - буквально шлях добудь чого, спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Метод навчання - це упорядкована взаємозв'язана діяльність вчителя і учнів, спрямована на досягнення мети навчання. В педагогічній літературі поняття метода інколи відносять до діяльності педагога або діяльності учнів. В першому випадку говоримо про методи викладання, а в другому - про методи уміння. Якщо мова іде про спільну діяльність вчителя і учнів, то тут проявляються методи навчання.

У методів навчання як дидактичної категорії тривала історія розвитку. Найдавнішою формою передачі соціального досвіду дорослих дітям був показ зразка дій, багаторазове їх повторення та відтворення, тобто репродуктивний метод. У середньовіччі навчання у школах здійснювалося через заучування текстів і точне їх відтворення. Такий спосіб навчання дістав назву схоластично-догматичного методу. Я. А. Коменський різко критикував словесно-догматичні методи навчання і обстоював забезпечення самостійного чуттєвого пізнання як основу активності учнів.

Значний внесок у розробку методів навчання зробив К.Д. Ушинський. Він не тільки обстоював необхідність активності і самостійності дітей у процесі навчання, а й практично показав у своїх підручниках, які методи слід використовувати для розвитку мислення, спостережливості, пам'яті, самостійності дітей.

Бурхливий розвиток шкільництва у 20-30 роках XX століття зумовив появу так званих активних методів навчання (проектів, дальтон-план, трудовий, дослідницький тощо).

У 80-90-х роках вийшло кілька ґрунтовних праць з теорії методів навчання (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, І.Я. Лернер, М.І Махмутов, М.М. Скаткін).

В структурі методів навчання виділяють прийоми. Прийом - це елемент методу, його складова частина, одноразова дія. Одні й ті самі прийоми можуть входити до складу методів навчання. Так, розповідь може включати прийоми постановки запитань, порівняння, узагальнення, наведення прикладів, ілюстрування тощо. Інколи функцію прийому в реалізації методу може виконувати інший метод, роль якого у цьому разі допоміжна Наприклад, пояснюючи спосіб дій, учитель може використати як допоміжній прийом елементи бесіди, дидактичної гри, вправляння тощо.

Взаємозв'язок методів і прийомів навчання в дидактиці — рухливий і залежить від функцій, яку вони виконують. Тому в педагогічній літературі одні й ті самі поняття нерідко вживаються як у розумінні "метод", так і в значенні "прийом". Це, зокрема, стосується аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, порівняння.

Аналіз взаємозв'язку методів і прийомів навчання приводить до висновку, що в процесі навчання вони переплітаються, поєднання методів може бути різноманітним. Одні дидактичні засоби можуть переходити в інші. Один і той самий вид роботи виступає то як метод, то як прийом:

В галузі методів навчання більш всього проявляється власна творчість, індивідуальна майстерність педагогів, тому методи навчання завжди були й залишаються сферою високого педагогічного мистецтва.

Як багатомірне утворення метод навчання має багато ознак, у зв'язку з чим виявляється багато класифікацій методів, в яких останні об'єднуються на підставі одного або ряду загальних ознак.

Класифікація методів навчання - це упорядкована за певною ознакою їх система. В теперішній час відомо десятки класифікацій методів навчання.

1. Традиційна класифікація методів навчання бере початок в давніх філософських і педагогічних системах і уточнена для сучасних умов. В них виділяється загальна ознака - джерело знань. Таких джерел з давніх-давен відомо три: практика, наочність, слово. В ході культурного прогресу до них приєднався ще один - книга, а в останні роки - відео у поєднанні з новітніми комп'ютерними системами. В даній класифікації виділяють п'ять методів: практичний, наочний, словесний, робота з книгою, відео метод.