- •1 Загальна частина
- •2 Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення житлових будинків
- •3 Розробка і оформлення архітектурно-конструктивних креслень
- •4 Вказівки до виконання пояснювальної записки
- •1 Загальна частина
- •1.1 Мета й завдання курсового проекту
- •1.2 Завдання на проектування
- •1.2.1 Складання шифру студента
- •1.2.2 Порядок підбора схеми плану
- •1.2.3 Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів
- •1.2.4 Порядок підбору варіанту конструкції фундаментів
- •1.2.5 Порядок підбору варіанту конструкції стін
- •1.2.6 Порядок підбору варіанту конструкції
- •1.2.7 Порядок підбору варіанту конструкції сходів
- •1.2.8 Порядок підбору типу горища
- •1.2.9 Порядок підбору варіанту місця будівництва
- •1.2.10 Порядок підбору варіанту конструкції покрівлі
- •1.2.11 Порядок підбору типу перегородок
- •1.2.12 Порядок підбору типу вікон та дверей
- •1.2.13 Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків
- •1.3. Склад курсового проекту
- •1.4 Послідовність виконання курсового проекту
- •2 Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення житлових будинків
- •Фундаменти
- •Перекриття
- •Покриття
- •Балкони і лоджії
- •Перегородки
- •Санітарні вузли
- •Підлоги
- •Вікна й двері
- •3 Розробка і оформлення архітектурно-конструктивних креслень
- •3.1 Методика розробки та склад проекцій архітектурного плану першого поверху лівої торцевої секції
- •3.2 Методика розробки та склад проекцій кладочно-монтажного або монтажного плану типового поверху правої торцевої секції
- •3.3 Методика розробки та склад проекцій розрізу
- •3.4 Методика розробки та склад проекцій фасаду
- •3.5 Методика розробки та склад схеми розташування збірних залізобетонних елементів на головному або дворовому фасаді правої торцевої секції
- •3.6 Методика розробки та склад проекцій фундаменту лівої торцевої секції
- •3.7 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану перекриття правої торцевої секції
- •3.8 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану покриття або крокв лівої торцевої секції
- •3.9 Склад проекцій плану покрівлі
- •3.10 Методика розробки та склад проекцій
- •4 Вказівки до виконання пояснювальної записки
- •4.1 Склад пояснювальної записки
- •4.1.1Підрозділ «Вихідні дані»
- •4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»
- •4.1.3 Підрозділ «Архітектурно-конструктивне
- •4.2 Методика виконання та зразок
- •4.3 Методика виконання та зразок
- •4.3 Методика виконання та зразок
- •4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни
- •*У темі проекту необхідно вказати: кількість квартир, поверхів, секцій, район будівництва. Наприклад: «18-ти квартирний 3-х поверховий 2-х секційний житловий будинок в м. Харкові»
- •1 Підручники
- •2 Навчальні посібники
- •3 Довідкова література
- •4 Нормативна література
- •5 Стандарти
4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни
Визначити звукоізолюючу здатність повітряного шуму міжкімнатної стіни великопанельного житлового будинку із залізобетону питомою вагою γ0=2500 кг/м3, товщиною h = 160 мм = 0,16 м.
Розрахунок ведемо за [4.4].
Основна розрахункова формула: Iв = 50 + в ≥ Iвн
За таблицею 3 даних методичних вказівок Iвн= 41дБ.
Визначаємо поверхневу щільність міжкімнатної стіни:
m=2500 · 0,16=400 кг/м2
За рисунком 5”а” даних методичних вказівок при γ0=2500 кг/м3 та при h=0,16 м визначаємо ƒв=260 Гц.
За рисунком 5”б” даних методичних вказівок при m=400 кг/м2 визначаємо Rв=39 дБ.
Розглянемо рис. 3 даних методичних вказівок та відкладемо значення абсциси ƒв=260 Гц та значення ординати, яка дорівнює Rв = 39 дБ. На їх перетині отримаємо точку В. Місце розташування точок А, С та D отримаємо за методикою, описаною вище. Отримаємо рисунок 6.
Записуємо в розрахункову таблицю 4 для кожної частоти в октавних смуг в межах 100 – 5000 Гц розрахункові та нормативні значення звукоізоляції в дБ. Після цього визначаємо несприятливі відхилення 9 (у таблиці вони з від’ємним знаком) нижче за нормативну частотну характеристику.
Рисунок 4.6 Нормативна, фактична та зміщена нормативна частотна
характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції
Підсумок несприятливих відхилень[-∑]=[-38]. Тоді середнє несприятливе відхилення дорівнює: >[-2].
Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, отримане в нашому розрахунку, то нормативну частотну характеристику зміщуємо вниз (на ціле число децибелів) так, щоб середнє та максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини.
Зміщуємо нормативну частотну характеристику вниз на 2 дБ.
Після цього середнє несприятливе відхилення дорівнюватиме: <[-2], максимальне відхилення складає: [-5]<[-8], ав=2 дБ.
Тоді, підсумуємо отримані дані в основну розрахункову формулу:
Iв=(50-2)=48 дБ >Iвн=41 дБ.
Нерівність виконана.
Висновок: міжкімнатна стіна товщиною 160 мм у житловому будинку з великорозмірних панелей забезпечує ізоляцію від повітряного шуму.
Таблиця 4.4 - Розрахункова таблиця
Частота, Гц |
Розрахункове значення звукоізоляції, дБ
|
Нормативні значення звукоізоляції, дБ
|
Відхилення розрахункових значень від нормативних, дБ
|
Значення звукоізоляції нормативної кривої зміщеної на 2 дБ
|
Відхилення розрахункових значень від зміщених нормативних значень звукоізоляції, дБ
|
100 125 160 200 250 320 400 500 630 800 1000 1250 1600 2000 2500 3200 4000 5000 |
39 39 39 39 45 41 44 47 50 53 55 58 60 60 60 60 60 60 |
27 32 37 42 45 48 51 53 55 56 56 56 56 56 55 54 52 50 |
12 7 2 -3 -6 -7 -7 -6 -5 -3 -1 2 4 4 5 6 8 10 |
25 30 35 40 43 46 49 52 53 54 54 54 54 54 53 52 50 48 |
14 9 4 -1 -4 -5 -5 -4 -3 -1 1 4 6 6 7 8 10 12 |
Підсумок |
[-∑]=[-38] |
|
[-∑]=[-23] |
Підсумок несприятливих відхилень[-∑]=[-38]. Тоді середнє несприятливе відхилення дорівнює: >[-2].
Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, отримане в нашому розрахунку, то нормативну частотну характеристику зміщуємо вниз (на ціле число децибелів) так, щоб середнє та максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини.
Зміщуємо нормативну частотну характеристику вниз вниз на 2 дБ.
Після цього середнє несприятливе відхилення дорівнюватиме: <[-2], максимальне відхилення складає: [-5]<[-8], ав=2 дБ.
Тоді, підсумуємо отримані дані в основну розрахункову формулу:
Iв=(50-2)=48 дБ >Iвн=41 дБ.
Нерівність виконана.
Висновок: міжкімнатна стіна товщиною 160 мм у житловому будинку з великорозмірних панелей забезпечує ізоляцію від повітряного шуму.
Додаток А
Приклад аркуша креслень та титульного аркушу пояснювальної записки
1 - Позначення документа – Архітектурно-конструктивний курсовий проект № 1.
2 - Район будівництва.
3 – Найменування будинку – Двохсекційний 3х поверховий квартирний житловий будинок.
4 – Найменування зображень, поміщених на даному аркуші, у точный відповідності з найменуванням, зазначеним над зображенням на полі креслення.
5- Умовне зображення стадії проектування – П - проект.
6 – Порядковий номер аркуша.
7 – Загальна кількість аркушів.
8- Найменування організації – ХДТУБА група.
Рисунок А1 Приклад заповнення штампу на кресленнях
-
Міністерство освіти і науки України
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Кафедра архітектурних конструкцій
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового архітектурно-конструктивного проекту:
«Громадянського будинку»
Тема:*________________________________________________
Виконав: студент гр.
_________________
Керівник:
_________________
Харків – 200_
Рисунок А2 Приклад титульного аркуша пояснювальної записки