- •1 Загальна частина
- •2 Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення житлових будинків
- •3 Розробка і оформлення архітектурно-конструктивних креслень
- •4 Вказівки до виконання пояснювальної записки
- •1 Загальна частина
- •1.1 Мета й завдання курсового проекту
- •1.2 Завдання на проектування
- •1.2.1 Складання шифру студента
- •1.2.2 Порядок підбора схеми плану
- •1.2.3 Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів
- •1.2.4 Порядок підбору варіанту конструкції фундаментів
- •1.2.5 Порядок підбору варіанту конструкції стін
- •1.2.6 Порядок підбору варіанту конструкції
- •1.2.7 Порядок підбору варіанту конструкції сходів
- •1.2.8 Порядок підбору типу горища
- •1.2.9 Порядок підбору варіанту місця будівництва
- •1.2.10 Порядок підбору варіанту конструкції покрівлі
- •1.2.11 Порядок підбору типу перегородок
- •1.2.12 Порядок підбору типу вікон та дверей
- •1.2.13 Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків
- •1.3. Склад курсового проекту
- •1.4 Послідовність виконання курсового проекту
- •2 Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення житлових будинків
- •Фундаменти
- •Перекриття
- •Покриття
- •Балкони і лоджії
- •Перегородки
- •Санітарні вузли
- •Підлоги
- •Вікна й двері
- •3 Розробка і оформлення архітектурно-конструктивних креслень
- •3.1 Методика розробки та склад проекцій архітектурного плану першого поверху лівої торцевої секції
- •3.2 Методика розробки та склад проекцій кладочно-монтажного або монтажного плану типового поверху правої торцевої секції
- •3.3 Методика розробки та склад проекцій розрізу
- •3.4 Методика розробки та склад проекцій фасаду
- •3.5 Методика розробки та склад схеми розташування збірних залізобетонних елементів на головному або дворовому фасаді правої торцевої секції
- •3.6 Методика розробки та склад проекцій фундаменту лівої торцевої секції
- •3.7 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану перекриття правої торцевої секції
- •3.8 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану покриття або крокв лівої торцевої секції
- •3.9 Склад проекцій плану покрівлі
- •3.10 Методика розробки та склад проекцій
- •4 Вказівки до виконання пояснювальної записки
- •4.1 Склад пояснювальної записки
- •4.1.1Підрозділ «Вихідні дані»
- •4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»
- •4.1.3 Підрозділ «Архітектурно-конструктивне
- •4.2 Методика виконання та зразок
- •4.3 Методика виконання та зразок
- •4.3 Методика виконання та зразок
- •4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни
- •*У темі проекту необхідно вказати: кількість квартир, поверхів, секцій, район будівництва. Наприклад: «18-ти квартирний 3-х поверховий 2-х секційний житловий будинок в м. Харкові»
- •1 Підручники
- •2 Навчальні посібники
- •3 Довідкова література
- •4 Нормативна література
- •5 Стандарти
Фундаменти
При проектуванні застосовуються наступні конструктивні типи фундаментів: стрічкові, пальові.
Стрічкові фундаменти розташовують безперервною стрічкою під несучими стінами будинку й можуть виконуватися як у збірному, так і в монолітному варіантах.
Збірні залізобетонні фундаменти складаються із суцільних блоків-подушок і блоків стін підвалів. Залежно від тиску, що допускається, на ґрунт фундаментні блоки-подушки укладають без розриву впритул друг до друга, образуя суцільний стрічковий фундамент, або з розривом, створюючи переривчастий стрічковий фундамент. Зазор між блоками - подушками засипають піском, а величину зазору призначають не більше 0,2 довжини блоку фундаментних стін.
Монолітні бетонні фундаменти зводять у траншеях або щитовій опалубці. Найменша ширина бетонних фундаментів 400мм. При необхідності збільшення його ширини влаштовують уступи шириною 150-250мм і висотою 300мм.
Пальові фундаменти широко застосовуються в будівництві будинків, які зводяться на слабких сильностисливих ґрунтах. Пальовий фундамент являє собою ряд паль, об'єднаних ростверком. Ростверк може виконаються в монолітному або збірному варіантах.
Палі встановлюють у місцях перетинання стін і уздовж несучих стін з кроком 1,5 - 1,8м. При монолітному рішенні ростверк улаштовують у рівні позначки землі, а по ньому виводять стіну підвалу.
Особливі вимоги пред'являють до гідроізоляційних якостей конструкцій нульового циклу. Їх необхідно захищати від капілярного зволоження, затоплення підземними водами й від їхнього агресивного впливу. Горизонтальну гідроізоляцію стін підвалу виконують у двох рівнях - у рівні підготовки під підлоги підвалу й вище рівня вимощення.
Вертикальну гідроізоляцію виконують по зовнішній поверхні підвальних стін шляхом обмазки водостійкими матеріалами.
Схеми збірних залізобетонних блоків-подушок стрічкових фундаментів, збірних залізобетонних блоків фундаменту і стін підвалів, збірних залізобетонних забивних паль та їх розміри наведені у таблиці 1.
Таблиця 2.1- Елементи збірних залізобетонних фундаментів
Стіни
У житловому домобудівництві стіни виконують дві незалежні функції: конструкція, що обгороджує, і несуча конструкція.
Функція, що обгороджує, у зв'язку з напрямком на теплозаощадження енергоресурсів придбала вирішальне значення. Опір теплопередачі по ДБН В.2.6-31:2006 [4.5], визначається виходячи із санітарно-гігієнічних і комфортних умов, а також з умов енергозбережень.
У даному курсовому проекті пропонується виконання стін з кам'яної кладки, великих стінових блоків або великих стінових панелей.
Стіни з кам'яної кладки.
Розрізняють наступні типи кам'яних стін ефективної кладки:
- колодязна цегельна кладка із плитним утеплювачем і повітряним прошарком;
- колодязна цегельна кладка з монолітним легкобетонним або засипаним утеплювачем;
- цегляно-бетонна кладка.
Для стін з кам'яної кладки в даному проекті пропонується силікатна або керамічна цегла з ефективними утеплювачами.
Стіни з великих стінових блоків.
Великий блок як елемент кладки має самостійну стійкість. У зовнішніх стінах з великих легкобетонних блоків, наведених у таблиці 2.2, типорозміри основних елементів кладки призначені виходячи із дворядної розрізки в межах поверху висотою 2,8, 3,0м.
Блоки класифікують по наступних ознаках, що характеризує їхні типи: виду стіни; призначенню (місцю розташування) у стіні; числу основних шарів.
По виду стіни блоки підрозділяють на: блоки для зовнішніх стін і блоки для внутрішніх стін.
По призначенню (місцю розташування) у стіні блоки підрозділяють на: простінкові, підвіконні, перемичечні, поясні, парапетні, підкарнизні, цокольні, рядові.
Блоки підрозділяють на наступні основні типи:
зовнішні:
1БН - простінкові, рядові,
2БН - підвіконні,
3БН - перемичечні,
4БН - поясні,
5БН - парапетні,
6БН - підкарнизні,
7БН - цокольні;
внутрішні:
БВ - простінкові, рядові, блоки сходової клітки,
БВП - перемичечні й поясні.
Зазначені позначення типів зовнішніх блоків, що є кутовими в стінах, варто доповнити прописною буквою У, у лоджії - буквою Л. Наприклад, 1БНУ - блок зовнішній простінковий кутовий.
Великоблочна кладка зовнішніх стін ведеться з перев'язкою швів між простінковими й поясними (у тому числі перемичечними) блоками.
Стики між блоками герметизуються й утеплюються. Віконні й дверні коробки кріпляться до дерев'яних пробок, закладеним у простінкові блоки.
Стіни з великих стеновых панелей.
Панелі зовнішніх стін з конструктивно-ізоляційних легких бетонів, виконуються із заповненням з керамзиту, перліту, жужільної пемзи.
У курсовому проекті пропонується однорядна разрезка стін на панелі розміром на кімнату. Схеми крупних стінових панелей та їх розміри наведені у таблиці 2.3.
Панелі класифікують по наступних ознаках, що характеризує їхні типи: призначенню в будинку; конструктивному рішенню; числу основних шарів.
Таблиця 2.2 – Крупні стінові блоки
Продовження таблиці 2.2
По призначенню в будинку панелі підрозділяють на панелі для: надземних поверхів; цокольного поверху або технічного підпілля; горища.
Типи панелей:
- для надземних поверхів: НС
- для цокольного поверху або технічного підпілля: НЦ
- для горища: НЧ
Розміри панелей призначаються залежно від відстані між вертикальними й горизонтальними елементами несучого кістяка будинку.
Таблиця 2.3 – Крупні стінові панелі