
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Мета й завдання курсового проекту
- •1.2 Завдання на проектування
- •1.2.1 Складання шифру студента
- •1.2.2 Порядок підбору схеми плану
- •1.2.3 Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів
- •1.2.4 Порядок підбору варіанта конструкції фундаментів
- •1.2.5 Порядок підбору варіанта конструкції стін
- •1.2.6 Порядок підбору варіанта конструкції перекриттів
- •1.2.7 Порядок підбору варіанта конструкції сходів
- •1.2.8 Порядок підбору конструктивного рішення покриття
- •1.2.9 Порядок підбору варіанта місця будівництва
- •1.2.10 Порядок підбору варіанта конструкції покрівлі
- •1.2.11 Порядок підбору типу перегородок
- •1.2.12 Порядок підбору типу вікон та дверей
- •1.2.13 Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків
- •1.3 Склад курсового проекту
- •1.4 Послідовність виконання курсового проекту
- •2 Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення житлових будинків
- •Фундаменти
- •Перекриття
- •Покриття
- •Балкони і лоджії
- •Перегородки
- •Санітарні вузли
- •Підлоги
- •Вікна й двері
- •3 Розробка і оформлення архітектурно-конструктивних креслень
- •3.1 Методика розробки та склад креслення плану першого поверху (на відмітці 0,000)
- •3.2 Методика розробки та склад креслення фундаменту
- •3.3 Методика розробки та склад проекцій кладочного або монтажного плану типового поверху
- •3.4 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану перекриття
- •3.5 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану покриття або крокв
- •3.6 Склад проекцій плану покрівлі
- •3.7 Методика розробки та склад проекцій розрізу
- •3.8 Методика розробки та склад проекцій фасаду
- •3.9 Методика розробки та склад схеми розташування збірних залізобетонних елементів фасаду
- •3.10 Методика розробки та склад проекцій архітектурно-конструктивних деталей
- •4 Вказівки до виконання пояснювальної записки
- •4.1 Склад пояснювальної записки
- •4.1.1 Підрозділ «Вихідні дані»
- •4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»
- •4.1.3 Підрозділ «Архітектурно-конструктивне рішення будинку»
- •4.2 Методика виконання та зразок теплотехнічного розрахунку зовнішньої стіни
- •4.3 Методика виконання та зразок теплотехнічного розрахунку горищного перекриття
- •4.4 Методика виконання та зразок розрахунку звукоізоляції стіни
- •4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни
- •Додаток а
- •*У темі проекту необхідно вказати: кількість квартир, поверхів, район будівництва. Наприклад: «9-квартирний 3-поверховий житловий будинок в м. Харкові» додаток б
- •Додаток в
- •1 Нормативна література
- •2 Стандарти
- •3 Підручники
- •4 Навчальні посібники
- •5 Довідкова література
- •Навчальне видання
Перекриття
Збірні перекриття, виконуються із залізобетонних плит із круглими порожнечами, що опираються на несучі кам'яні стіни та стіни з крупних блоків по двох сторонах, а суцільні залізобетонні панелі розміром «на кімнату» опираються на панельні стіни на, три або чотири сторони.
Для створення твердого єдиного горизонтального диска перекриття, залізобетонні плити з'єднують між собою й зовнішніми стінами за допомогою круглих сталевих анкерів, закріплених до монтажних петель. У районі обпирання плит на внутрішні стіни застосовують складені анкери, що з’єднуються між собою за допомогою зварювання. Збірні залізобетонні багатопустотні плити та суцільні плити перекриття розміром на «на кімнату» наведені у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Збірні залізобетонні плити перекриття
Покриття
Несучими елементами покрівлі, що сприймають навантаження від її ваги в скатних дахах, служать кроквяні конструкції, а в сполучених покриттях збірні залізобетонні ребристі плити покриттів.
Скатні дахи
Несучі конструкції скатного даху вирішені у вигляді наслонних кроквяних ніг з покладеним на них решетуванням. Кроквяні ноги виготовляють із брусів з перетином 120х160мм або дощок 50х150мм, відстань в осях 1000 – 1500мм. Решетування влаштовується із брусів перетином 50х50мм.
У проекті запропоновані різні конструктивні варіанти рішень скатних покрівель:
- металева покрівля – виконується з оцинкованої сталі, що укладається «картинами» (елемент покриття) по решетуванню. Ухил покрівель 180 – 240, відстань між решетуванням 270мм;
- черепична покрівля – застосовується гончарна (глиняна), пазова штампована, пазова стрічкова черепиця, що укладається по кроквах внахлист, створюючи щільне з'єднання. Ухил покрівель не менш ніж 450, відстань між решетуванням 330мм;
- покрівля з пофарбованих азбестоцементних хвилястих листів. Ухил покрівель 180 – 400, відстань між решетуванням 370мм.
Відвід зі скатних дахів атмосферних вод, як правило, виконується зовнішнім організованим за допомогою жолобів і зовнішніх ринв.
Горищні малоуклонні дахи
Сполучений дах у загальному вигляді включає багатошарову покрівлю з рулонних матеріалів, стяжку, що вирівнює, залізобетонні плити, що перекривають горищне приміщення.
У холодних горищах пароізоляція, утеплювач і його стяжка укладаються поверх горищного перекриття, а в теплих горищах на покриття.
Товщина шару матеріалу, що утеплює, розраховується.
Для видалення атмосферних вод сполучені покриття влаштовують із деяким ухилом. Утворюється ухил укладанням несучої конструкції покриття або стяжки змінної висоти.
Водовідвід – внутрішній організований. Стояки водостоків улаштовують із труб і розташовують у санітарних вузлах або сходових клітках. Внутрішні водостоки звичайно приєднуються до зливової каналізації або можуть мати відвід безпосередньо на вимощення. Водоприймальні лійки на даху розташовуються поблизу розжолобки, що проходить по поздовжній осі будинку, по однієї на житлову секцію. Максимальна площа водозбору для малоуклінних покрівель 1200м2.
Виходи на дах при малоуклінній рулонній покрівлі здійснюється через люк, захищений будкою з дверма.