- •Вступ українська культура як соціально-історичне явище
- •Джерела формування української культури
- •Передслов'янська доба
- •Слов'янська доба Світоглядні уявлення слов'ян
- •Розвиток мистецтва у східних слов'ян
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Література
- •Доба київської русі
- •Християнство як чинник нових культурних процесів
- •Розвиток освіти та наукових знань
- •Розвиток літератури
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Мистецтво оздоблення книги
- •Художнє ремесло
- •Культура галицько-волинської русі
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Семінарське заняття Тема: Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури
- •Література
- •Українська культура у XIV – першій половині XVII століття
- •Соціально-політична та культурна ситуація на українських землях
- •Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
- •Розвиток освіти і науки
- •Розвиток друкарства
- •Архітектура і мистецтво
- •Література
- •Культура козацтва
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Література
- •Українська культура у другій половині
- •XVII – XVIII століття
- •Соціально-культурна ситуація на українських землях
- •Освіта і наука
- •Літописання та література
- •Архітектура і мистецтво
- •Музична та театральна культура
- •Контрольні запитання:
- •Теми рефератів
- •Література
- •Українська культура у хіх столітті
- •Доба національно-культурного відродження
- •Освіта і наука
- •Розвиток літератури та початки української журналістики
- •Театральна та музична культура
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Декоративно-прикладне мистецтво
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Семінарське заняття
- •Література
- •Культура україни у хх столітті
- •Українізація 20-х років та українська культура
- •30-І роки в долі української культури
- •Першої половини 50-х років
- •Українська культура другої половини 50-80-х років
- •Українська культура 90-х років
- •Основні тенденції сучасного культурного розвитку україни
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Словничок
- •Література до курсу Тексти
- •Навчальні видання
- •Дослідження
- •Довідкові видання
- •Бібліографічні видання
- •Періодичні видання
Мистецтво оздоблення книги
Із прийняттям християнства на Русі з'явився ще один культ — культ книжного знання. Це визначило ставлення до книги як до святині. Книгами пишалися в Київській Русі, ціна на деякі з них була такою високою, що як говорили тоді, її «один бог знає»: недарма при пожежі, передусім, рятували книги. Позаяк і у Візантії книга вважалася скарбницею «божественного откровення» і мудрості. Прикрашали книгу так, що вона сама по собі була коштовністю. Вся орнаментика книги виконувалася художником-златописцем, а виготовлення окладу, оздобленого сріблом, ажурною філігранню, коштовними каменями, золотими пластинами доручалося златоковалю і емальєру.
У зразках давньоруської книги, які дійшли до нас, можна побачити взаємодію кількох видів мистецтва.
Сторінки рукописних книг часто оздоблювали мініатюрами, які відзначалися високохудожньою майстерністю. У давньоруській мініатюрі відбилися риси, що характеризують загальний шлях розвитку давньоруського мистецтва. Як і в пам'ятках монументального мистецтва, в ранніх мініатюрах відчуваються візантійські впливи. Але вже з другої половини XI ст. спостерігається проникнення сюжетів і мотивів, узятих з навколишнього життя. У книгах XI ст. є зображення не тільки руських князів, а й простих людей, трудових процесів, розваг тощо.
У другій половині XII ст. тематика книжкових мініатюр розширилася. Наприкінці XIІ — на початку XIII ст. з'явився цілий цикл сюжетів світського змісту — ілюстрацій літописів, історичних розповідей.
Найдавнішою і найвідомішою пам'яткою книжкового мистецтва Київської Русі є «Остромирове Євангеліє», написане дияконом Григорієм у 1056-1057 pp. на замовлення новгородського посадника Остромира, наближеного великого князя Ізяслава. У мініатюрах спостерігається відгук софійських мозаїк. Кожний колір і фігури євангелістів обведені золотом, тому вся мініатюра нагадує перегородчасту емаль. Фігури обведені рамкою зі складним орнаментом, характерним для виробів київських ювелірів. Великі заголовні літери з рослинними мотивами переходять у людські або звірині зображення і своїми золотими контурами і кольоровими сполученнями також нагадують емаль.
Найцікавішими з художнього погляду є три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки і Марка. На першій мініатюрі зображений Іоанн з учнем Прохором. Вся композиція вписана у квадрифолій (чотирилистник) і обрамлена рослинним орнаментом на золотій смузі. Художні прийоми в мініатюрах із зображенням Луки і Марка зовсім інші, ніж у першій. На відміну від зображення Іоанна, яке наближене до монументального живопису, образи Луки і Марка виписані більш графічно, нагадуючи перегородчасті емалі. Очевидно мініатюри створені різними художниками.
Про мистецтво книжкової мініатюри XI ст. дає уявлення й «Ізборник Святослава» 1073 року, написаний дяком Іоанном на замовлення князя. Найцікавішою ілюстрацією цього рукопису є портрет родини князя Святослава Ярославича. Композиція мініатюри характеризується фронтальністю і статичністю. Ліворуч від портрета зображене фантастичне чудовисько у вигляді крилатого дволапого створіння з собачою головою. Вважається, що це зображене язичницьке божество Сімаргл, охоронець дерева життя. Є такі припущення, що це міг бути герб династії Святославовичів та їх нащадків. Ця думка підтверджується тим, що скульптурне зображення подібного чудовиська було поміщене у Борисо-Глібському соборі в Чернігові.
Цікаві також малюнки на полях рукопису, які уособлюють знаки Зодіаку. Символи ці прийшли на Русь зі Стародавньої Греції, але стилістика їх виконання суто руська: «стрілець» зображений у вигляді руського воїна, «діва» — кругловидої рум'яної руської дівчини в кокошнику.
Традиції XI ст. знайшли пряме продовження і розвиток у XIІ-ХШ ст. Але в цей час на мініатюрах позначилися риси місцевих художніх шкіл періоду феодальної роздробленості.
Видатною пам'яткою книжкового мистецтва Давньої Русі XII ст. є «Юріївське Євангеліє», створене для новгородського Юріївського монастиря. Орнаментальні мотиви «Юріївського Євангелія» нагадують орнаментацію «Ізборника Святослава», але позначені вираженою графічністю.
Тривалий час вважали, що руському мистецтву X-XI ст. був мало властивий такий вид живопису, як портрет. Однак портретні зображення були присутні у монументальному живописі, наприклад, портрет родини Ярослава Мудрого в Софійському соборі. У книжкових мініатюрах такі портрети мали навіть менш умовний характер. Таким було зображення родини князя Святослава Ярославича в «Ізборнику Святослава». Мистецтво книжкової мініатюри Давньої Русі — це самобутня пам'ятка руського живопису. В портретах князів, зображеннях святих, в орнаментальних мотивах, в тематиці знайшли вияв самобутні риси давньоруського мистецтва. Разом з графічною майстерністю блискуче виявилося обдарування митців. Яскраве мистецтво давньоруських художників-мініатюристів міцно увійшло в скарбницю вітчизняного й світового мистецтва.