Українська афіша
|
|
|
|
|
Афіша до фільму Довженка «Звенигора», 1928 рік
|
Агітаційний плакат «Україна постане знову»
|
Плакат «Німі ночі»
|
Театральна завіса
|
|
|
Театральна завіса доби рококо, Німеччина
|
Театр Стародавнього Риму
Історики свідчать, що театральна завіса виникла в театрі Стародавнього Риму. До її впровадження кожну виставу закінчували словами «Acta est fabula». Там вона вперше почала відокремлювати театральну залу від сцени. Цікаво, що завісу перед початком вистави опускали в щілину в підлозі, а не піднімали угору. До Римської імперії театр прийшов з Греції, тому Римляни і називали цю завісу «грецькою».
Відомо, що в Давньому Римі було два види театральних завіс — aulaeum (від грец. ανλαια — завіса) і siparium. Проте, згадки про них є надто скупі, щоб докладно реконструювати вигляд і функції цих завіс.
Siparium, на відміну від aulaeum, була завіса невеликих розмірів, що кріпилася вгорі і підносилася чи розсувалася в боки. Нею заступали «передню сцену» (frons scaene). Цей вид завіси (грец. παραπέτασμα) вже був відомий в елліністичному театрі й слугував для заступання зайвих декорацій. Натомість aulaeum була великою завісою, якою заступали всю сцену. Aulaeum вважається римським винаходом.
Завіса була поширена в римських театрах у другій половині 1 століття до н. е., а запроваджено її мабуть не раніше 133 року до н. е.
Перша відома згадка (56 до н. е.) про театральну завісу належить Цицерону. Він пише, що aulaeum підіймають наприкінці міму. Найповніший образ підйомної завіси знаходиться в «Метаморфозах» Овідія. Завдяки ньому відомо, що на завісах зображувалися постаті, які по мірі піднімання завіси ставали видимими з голови до ніг. Про завісу, на якій зображалися постаті переможених бритів згадує Вергілій у творі «Георгіки». Федр згадує, що завісу опускали на початку пантоміми. Натомість завдяки Горацію відомо, що завіса лишалася опущеною впродовж усієї вистави, яка тривала чотири години або довше, і що «чекати на aulaeum» означало «чекати на закінчення вистави».
У згаданому тексті Цицерона є також вказівки на можливі причини, через які запроваджено завіси. Автор порівнює старанно сконструйовану класичну виставу з мімом і звертає увагу на те, що мім мав невпорядковану структуру й завершувався несподівано, а сигналом того, що вистава закінчилася є підіймання завіси. Таким чином можливо, що популярність мімів вплинула на розповсюдження завіс у театрах.
Зі згаданих текстів випливає, що на відміну від звичної сьогодні техніки, принаймні до 5 століття aulaeum опускалася на початку й піднімалася наприкінці вистави. Завіси не завжди робилися з цілісного шматка тканини. Під час вистави завіса лишалася внизу, складена в заглибині біля краю сцени. Такого типу конструкції збереглися в Помпеях, Сіракузах, Арлі, Фьєзоле, Ліоні, Везон-ла-Ромені, Оранжі. Деталі функціонування таких завіс лишаються нез'ясованими. Можливо, для підіймання aulaeum використовували обертальні жердини, які розміщували в отворах сцени.