
- •1. Педагогічна психологія як наука. Етапи розвитку педагогічної психології.
- •2. Типи темпераменту їх психологічна характеристика.
- •3. Завдання педагогічної психології. Структура педагогічної психології.
- •4. Загальне поняття про характер. Структура характеру.
- •5. Принципи педагогічної психології. Функції педагогічної психології.
- •6. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у немовлят.
- •7. Поняття про обдарованість, талант та геніальність.
- •8. Криза 1-го року. Криза 3-ьох років.
- •9. Психологія навчання. Мотиви навчання.
- •10. Загальне поняття про емоції та почуття. Класифікація емоцій та почуттів.
- •11. Загальне поняття про волю. Структура вольового акту
- •12. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
- •Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
- •Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
- •13. Проблемне навчання як спосіб організації навчального процесу.
- •14. Поняття про відчуття. Види відчуттів, їх характеристика.
- •16. Поняття про сприйняття. Властивості процесу сприйняття.
- •17. Психологія виховання. Компоненти формування особистості в процесі виховання.
- •18. Соціальна ситуація розвитку. Основні новоутворення. Провідна діяльність у дошкільному віці. Соціальна ситуація розвитку дитини дошкільного віку
14. Поняття про відчуття. Види відчуттів, їх характеристика.
Відчуття - це пізнавальний психічний процес відображення в мозку окремих властивостей предметів і явищ оточуючого світу, які в даний момент діють на органи чуття людини.
Характеристика відчуттів
Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів.. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю.
Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання.
Тривалість — часова характеристика відчуття. Вона за¬лежить від часу дії подразника, його інтенсивності й функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття.
Адаптація (лат. adapto — пристосовую) — зміна чутливості аналізатора під впливом подразника постійної си¬ли, що діє протягом тривалого часу. Вона проявляється у зниженні чутливості за великої сили подразників і підвищенні — за малої.
Сенсибілізація — підвищення чутливості органів чуття внаслідок взаємодії аналізаторів і систематичних вправ. При сенсибілізації спостерігається тимчасове зни¬ження нижнього порогу відчуттів.
Синестезія - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора.
Види відчуттів: 1) Екстрацептивні, які відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища та мають рецептори на поверхні тіла (зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові).
2) Інтроцептивні, які мають рецептори, розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла та відображають стан внутрішніх органів (органічні - спраги, голоду тощо).
3) Кінестатичні й статичні, які дають інформацію про рух і поло¬ження нашого тіла.
4) Проміжні й самостійні - температурні, вібраційні, рівноваги, прискорення, больові відчуття.
15. Програмоване навчання як спосіб організації навчального процесу.
Програмоване навчання - система подавання теоретичного матеріалу та організованих форм навчальної роботи учня, що сприяють йому у самостійному здобуванні знань, оволодінні уміннями і навичками
Ґрунтується програмоване навчання на загальних і специфічних дидактичних принципах (послідовності, доступності, наступності, систематичності, самостійності), які реалізуються у процесі виконання головного його елемента- навчальної програми. Головною проблемою програмованого навчання є моделювання, конструювання навчальних програм, підручників, навчальних посібників, евристичне програмування
Принципи програмованого навчання:
а) поділ матеріалу на окремі порції-кадри, що відповідають одному кроку у процесі засвоєння;
б) активність процесу засвоєння (необхідність виконання завдань, запропонованих у кожному кадрі);
в) наявність зворотного зв'язку (самоконтролю) у виконанні кожного завдання;
г) можливість індивідуалізації процесу навчання.
Реалізація цих принципів призвела до створення програм-матеріалів і використання навчальних машин. Найпоширенішими системами навчального програмування є лінійне, розгалужене і змішане.
-Лінійне програмування (Важливий послідовний виклад навчального матеріалущо сприяє безпомилковому засвоєнню. Навчальний матеріал поділють на порції, що охоплюють завдання мінімальної складності: Дозують на найменші порції оріентуючись на рівень знань відстаючого школяра. Пропуск у кадрі (кроці) слова є основним завданням (знайти слова, поняття, що становлять частину матеріалу, який не обхідно засвоїти). Учні мають послідовно виконувати ті самі дії. Лінійні програми розраховані на чітке уявлення про розумові можливості учнів у вивчені певної теми.
-Розгалуджене програмування (зорієнтоване не скільки на безпомилковість дії скільки на з`ясування вчителем та учнем причин, що зумовили помилку, вимагає певних розумових зусиль, керує процесом мислення. Підтверджує правильну відповідь зворотній зв`язок, а не тільки позитивне підкріплення.Розгалуджена програма є великим текстом, що містить багато відповідей на запитання до нього. Пропоновані у рамках (віконцях) розгорнуті відповіді відразу ж оцінюються як правильні або відхиляються).
-Змішане програмування (У змішаних системах програмованого навчання поєднуються лінійна і розгалуджена (сітчаста) програми).
Отже, програмоване навчання - це така організація навчального процесу, що забезпечує можливості самостійного засвоєння учнями (студентами) предмету, поділ його на фрагменти (кроки) навчального матеріалу (знань, вмінь і навичок), постійний зворотний зв'язок для учня (педагога) про успішність його засвоєння.