55. Правовий режим земель автомобільного транспорту.

Автомобільний транспорт — це підгалузь галузі транспорту. Він покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали, відомчий та індивідуальний автомобільний транспорт. ЗУ Про автомобільний транспорт встановлено, що автомобільним транспортом загального користування використовуються землі транспорту та інші землі відповідно до земельного законодавства. ЗК регулює відносини щодо земель автомобільного транспорту та земель дорожнього господарства. Наявність цих двох складових частин земель спеціального призначення забезпечує виконання завдань, які поставлені перед автомобільним транспортом загального користування.

До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства,автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами,, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнаннями, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:а)паралельні об'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;б)майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;в)будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;г)захисні насадження.

Однією з новел чинного земельного законодавства є можливість надання земельних ділянок із земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства для здійснення концесійної діяльності. Об'єктом концесії виступає автомобільна (позаміська) дорога загального користування, яка перебуває у державній власності, щодо будівництва, строкового платного володіння та експлуатації якої укладено концесійний договір. Особливості надання концесій на будівництво автомобільних доріг полягають в тому, що вони надаються передусім у напрямках міжнародних транспортних коридорів та міжнародних магістралей категорії «Є».

56. Правовий режим земель оборони.

Оборона є однією з найважливіших функцій держави і необхідним елементом її безпеки. Згідно чинному законодавству оборона України — це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій ЗСУ, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює знаходження їх тільки в державній та комунальній власності. При цьому у переважній більшості випадків землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності. Лише в окремих випадках певні земельні ділянки із земель оборони можуть передаватись в комунальну власність. Земельні ділянки для вказаних цілей надаються головним чином у постійне користування. При необхідності тимчасового зайняття певної з/д, наприклад, для проведення заходів, пов'язаних з потребами оборони, відповідна з/д, у землекористувача чи власника землі не вилучається.

Згідно ЗУ Про оборону України КМУ встановлює порядок надання ЗСУ, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок. Суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації ЗСУ, інші військові формування, які функціонують як самостійні юридичні особи.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Створення таких зон тягне за собою для власників земельних ділянок і землекористувачів, земельні ділянки яких межують із землями оборони, певні правові наслідки. Зокрема, для цих суб'єктів встановлюється особливий режим землекористування. Названі власники земельних ділянок і землекористувачі можуть бути обмежені в своїх земельних правах для забезпечення інтересів оборони країни, безпеки населення.