1.2. Проектування описового учбового тексту лекції

Приступаючи до педагогічного проектування дисципліни і її теоретичній лекційній частині, тобто курсу лекцій, викладач перш за все відбирає з відповідної науки (фізики, математики, гуманітарних, галузевих наук) ту необхідну і достатню інформацію, без якої читання курсу неможливе, - так званий базис дисципліни. Потім пише тематичний план лекцій в логічній послідовності. Далі складається робоча програма відповідно до необхідних професійних умінь і навиків, які необхідно сформувати у студентів в процесі вивчення дисципліни, в ній плануються і практична частина курсу (форми, зміст) і форми контролю. Курс розбивається на модулі. Кожен модуль може містити 1-2 лекції і 2-3 практичних заняття.

Число лекцій і практичних занять може бути довільним і залежить від специфіки предмету, але кожен модуль закінчується однією з форм контролю.

Усередині модуля як такого розрізняють пізнавальний модуль, тобто лекційну частину, і професійний модуль, тобто практичну частину. Ми вже згадували про це в розділі про рейтингову форму контролю. Нас в даному контексті цікавить пізнавальний модуль як частина лекційного курсу, конкретний розділ, що містить логічно закінчену частину учбової інформації. Готувати лекційний матеріал доцільно для повного модуля. Підготувавши текст для лекцій одного модуля, можна переходити до наступного.

Кажучи про лекційний текст, мається на увазі типова інформаційна лекція, незалежно від того, планується модульне навчання по даній дисципліні чи ні.

У основу методології проектування лекційного курсу у вигляді тексту лекцій покладені принципи системності, інформативності, наочності і зрозумілості.

Учбовий текст будується на основі реферативних перероблених наукових текстів, системно викладених. Лекція є ланкою єдиної замкнутої системи, що складається з модулів. Ціле і його частини зв'язані між собою так, що не можуть існувати один без одного - система розпадеться, перестане бути такій.

Системні зв'язки суть структурно-логічні зв'язки елементів системи в їх взаємодії і взаємообумовленості. У тексті кожної лекції існують внутрішні системні зв'язки між її розділами, що представляють дидактичні блоки. У кожному блоці поміщено декілька дидактичних одиниць (явище, закон, факт і т.д.), які у свою чергу можуть бути розчленовані на графи, ступінь складності яких залежить від рівня розуміння і трудності матеріалу. Через графи (найменші одиниці інформації) реалізується принцип зрозумілості.

Як реалізується в роботі над текстом лекції принцип інформативності? Існує певна методика проектування учбовий-описового тексту. Перш за все задається мова опису. Викладач розробляє вербальний текст лекції, проектує графічний текст, число і види формул. Він чітко повинен спланувати, де, коли, скільки, які формули, схеми і графіки слід пред'явити аудиторії на підтвердження і доказ вербальної інформації.

Практика показує, що частіше викладачі використовують дедуктивний метод (від загального до приватного). Індуктивний метод може застосовуватися в проблемній лекції.

Дедуктивно висловлюваний описовий текст будується за типовою схемою:

• опис параметрів і функцій об'єкту;

• розчленовування об'єкту на істотні частини-блоки;

• опис їх функціонування;

• опис деталей блоку і їх призначення.

Особливу увагу слід приділяти висновкам в кінці розділу і підсумковим висновкам в кінці лекції. У текст слід включити контрольні питання до вузлових моментів лекції, дидактичних блоків і одиниць, пропонованим студентам для активного засвоєння. Питання можуть мати проблемний характер, можуть мати вид тесту, що припускає вибір правильної відповіді, або відповіді типу "да - ні".

Принцип наочності реалізується в процесі читання лекції, проте лектор при проектуванні тексту повинен запланувати всі засоби візуалізації інформації, будь то ТЗН (слайди, "Лектор"), схеми, плакати, планшети, роздаточний ілюстративний матеріал або вербальні засоби (приклади, аналогії, порівняння і т.п.), їх форму, кількість, черговість демонстрації. Слід також вирішити наперед, коли застосовувати ТЗН, що вимагають затемнення аудиторії, оскільки недолік освітлення утрудняє конспектування.

Використання апарату "Лектор" дозволяє без зашторювання проектувати на екран виконані блок-схеми, демонструючи системні зв'язки між окремими блоками інформації, що сприяє її цілісному сприйняттю і формуванню системних знань.

Лінгвістичні параметри лекції можна звести до наступних головного вимог: текст лекції повинен бути гранично насичений сенсом, не допускати різночитань.

Всі незнайомі слова і терміни потрібно пояснювати аудиторії. Не слід перенасичувати його термінологією і іноземними словами, "наукоподібність" мови утрудняє сенс сказаного, вимушує слухачів спочатку розшифровувати інформацію, щоб зрозуміти її. Текст лекції повинен бути логічний, ясний і простий і вербальними засобами реалізовувати дидактичні принципи системності, інформативності, ілюстративності, зрозумілості. Слід пам'ятати про те, що учбова лекція - це канва, опорний матеріал, з яким навчаний може творчо працювати. Лекційний курс представляє той мінімум спресованій і систематизованій інформації, яка доповнюється практичними заняттями і самостійною роботою студентів.

Написаний і відредагований текст лекції бажано віддрукувати в комп'ютерному варіанті і зберігати в спеціальних теках типу альбомів для фотознімків, де кожен лист поміщений в подвійну плівку, що запобігає його передчасному зносу і втраті. Такий конспект може служити прикладом для наслідування і виховувати у студентів дизайнерську культуру.