5.3 Визначання міцності горілок ареометром

Метод ґрунтується на вимірюванні ареометром для спирту об'ємної частки етилового спирту у водно-спиртовому розчині, отриманому після попередньої перегонки горілки.

Нижня границя визначання міцності (ЮР) — 0,5 %.

Методика виконання аналізу забезпечує виконання вимірювань з абсолютною похибкою ± 0,2 % за довірчої ймовірності Р = 0,95.

5.3.2 Засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої

Ареометри скляні для спирту типу АСП-2 або АСП-1 — згідно з ГОСТ 18481

Термометри рідинні скляні з діпазоном вимірювання від 0 °С до 55 °С з ціною поділки 0,1 °С — згідно з ГОСТ 28498

Краплевловлювач ЮЭ-14/23-60 ХС або К0-60 ХС — згідно з ГОСТ 25336 Колби 2-250-2; 2-500-2 — згідно з ГОСТ 1770

Колби К-1-500-29/32 ТХС; К-1-1000-29/32 ТХС або П-1-500-29/32 ТС; П-1-1000-29/32 ТС — згідно з ГОСТ 25336

Холодильник скляний лабораторний ХШ-1-400-29/32 ХС або ХПТ-3-400 — згідно з ГОСТ 2533С Циліндри — 150/335 — згідно з ГОСТ 18481 або 1-250; 1-500 — згідно з ГОСТ 1770 Вода дистильована — згідно з ГОСТ 6709

Колбонагрівач (електроплитка) — згідно з чинними нормативними докуметами.

ДСТУ 4165:2003

Установка для відгонки спирту (відповідно до рисунку 1) складається з колбонагрівача 5, пере- гонної плоскодонної або круглодонної колби 1, сполученої через краплевловлювач 2 з холодильни­ком 3. Можна використовувати колбу, яка закривається гумовим корком з отвором, у який вмонто­вано краплевловлювач із оплавленим кінцем.

Холодильник сполучений із приймальною колбою 4 скляною трубкою б з відтягнутим кінцем, який опускають у приймальну колбу майже до дна.

1 — перегонна колба; 2 — краплевловлювач; 3 — холодильник; 4 — приймальна мірна колба, 5 — колбонагрівач, б — скляна трубка

Рисунок 1 —Установка для відгонки спирту

5.3.3 Випробовування

200 (250; 500) см³ горілки, відміряної мірною колбою за температури 20 °С, поміщають у пере- гонну колбу місткістю 500 (1000) см³. Мірну колбу споліскують два-три рази дистильованою водою,- зливаючи ополоски у перегонну колбу з таким розрахунком, щоб загальний об'єм дистильованої води не перевищував 60 см³.

Перегонку проводять на установці, яка описана вище.

Приймальною колбою є та сама мірна колба, якою відміряли досліджувану горілку. У приймальну колбу перед перегонкою наливають дистильовану воду об'ємом 10—15 см³ і занурюють вузький кінець скляної трубки для створювання водяного затвору. Потім приймальну колбу поміщають у баню з хо­лодною водою і починають перегонку. Нагрівання колби ведуть так, щоб забезпечити рівномірність процесу відгонки.

Після заповнення приймальної колби приблизно наполовину місткості, її опускають так, щоб кінець скляної трубки не занурювався у дистилят і продовжують перегонку без водяного затвору.

Після заповнювання приймальної колби відгоном на 80—90 % об'єму (до початку нижньої час­тини горловини колби) перегонку припиняють, кінець скляної трубки споліскують 5 см³ дистильова­ної води, доводять об'єм до позначки дистильованою водою за температури 20 °С і перемішують.

Вміст колби переливають у сухий циліндр для ареометрів і вимірюють об'ємну частку етило­вого спирту ареометром для спирту.

5

Перед вимірюванням об'ємної частки спирту водно-спиртовий розчин ретельно перемішують мішалкою, переміщаючи її не менше п'яти разів вверх і вниз по всій висоті стовпа рідини, не вий­маючи її із розчину. Вимірювання об'ємної частки спирту проводять за відсутності пухирців повітря у водно-спиртовому розчині.

ДСТУ 4165:2003

Перед визначанням об'ємної частки спирту необхідно виміряти температуру ^ водно-спирто- вого розчину. Потім у розчин занурюють ареометр таким чином, щоб він не торкався стінок цилінд­ра. Відлік показів проводять по нижньому рівню меніска з точністю до 0,5 найменшої поділки.

Потім знову вимірюють температуру <₂ водно-спиртового розчину. За температуру ( водно-спир­тового розчину приймають середнє арифметичне значення температур і і₂.

Об'ємну частку спирту у водно-спиртових розчинах визначають за таблицями для визначання вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах [3].

Розрахунки під час визначання об'ємної частки спирту проводять до сотих відсотка. Результа­ти заокруглюють до десятих відсотка.

5.3.4 Опрацьовування результатів вимірювання

За кінцевий результат вимірювання приймають середнє арифметичне результатів двох пара­лельних вимірювань міцності (ф_сер), якщо різниця між ними не перевищує 0,1 %.

Результат вимірювання представляють у вигляді:

Ф_сер % ± 0,2 %; Р = 0,95.

Контроль якості вимірювань в лабораторії (збіжності, внутрішньолабораторної відтворності-та міри правильності вимірювань) виконують відповідно з розділом 6. Значення нормативів контролю характеристик похибки вимірювання міцності наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 — Значення нормативів контролю похибок вимірювання міцності горілок

Значення нормативів контролю, об'ємна частка, %
Збіжність, (гn), n = 2, Р = 0,95	Внутрішньолабораторна відтворність, (Rn), m = 2, Р = 0,95	Міра правильності (границя похибки вимірюзання), (Кп), Р - 0,95
0,1	0,2	±0,1