Визначення зольності муки

Апаратура:

• Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

• Муфельна піч.

• Бюкси для зважування, виготовлені з алюмінію.

• Ексикатор 1 (2) –140 (190, 250) за ГОСТ 25336.

• Рукавиці чисті сухі чи тримачі стаканчиків.

• Силікагель за ГОСТ 3956 або хлористий кальцій за ГОМ/СТ 450.

Порядок проведення дослідження

Зольність муки визначають спалюванням в муфельній печі, нагрітій до яскраво - червоного каління, наважки муки 1,5- 2 г у двох попередньо прокалених і зважених тиглях. Спалювання ведуть до повного зникнення чорних часток. Потім бюкси охолоджують в ексикаторі, зважують і знову прокалюють протягом 20 хв., охолоджують та зважують. Якщо два останні зважування дадуть різницю не більше ± 0,0002 г, ознайомле6ння вважають закінченим.

Опрацювання результатів

Всі зважування ведуть на аналітичних вагах з точністю ± 0,0002 г. Зольність Х, % в перерахунку на сухі речовини, розраховують за формулою:

,

де m_з – маса золи, г ;

m_м – маса муки, що взята для озолення, г ;

W_м – волога муки у % .

Якщо в якості прискорювача озолення використовують спиртовий розчин оцтовокислого магнію, в бюкс з мукою додають 3 см³ прискорювача, після 1-2 хв. в витяжній шафі підпалюють вміст бюксу. Після вигорання прискорювача бюкси ставлять в муфельну піч і ведуть озолення до повного зникнення чорних часток (біля 1 год.). Потім бюкси з золою охолоджують в ексикаторі та зважують. Зольність розраховують за формулою:

,

де m_n–маса золи прискорювача, г.

Масу золи прискорювача визначають спалюванням в бюксі 3 см³ розчину прискорювача та прокалюванням його у муфельній печі протягом 20 хв. Зольність муки визначають з точністю до 0,01 % . Різниця між двома паралельними визначеннями не повинна перевищувати ± 0,025 % . При контрольному визначенні зольності допускається розходження між контрольним та першим значенням не більше ±0,05 % .

Визначення металодомішок

Апаратура :

• Ваги лабораторні загального призначе5ння 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

• Підковоподібний постійний магніт, вантажопідйомність 12 кг.

• Папір фільтрувальний лабораторний за ГОСТ 12026.

Порядок проведення дослідження

Наважку муки масою 1 кг розсипають на фільтрувальному папері рівним шаром завтовшки не більше 0,5 см. Металеві домішки із муки виділяють підковоподібним магнітом, вантажопідйомність якого повинна бути не менше 12 кг. Магніт повільно проводять вздовж і поперек товщі шару муки. Операцію повторюють тричі, перед кожним визначенням муку змішують і рівняють Періодично з магніту здувають муку, а металеві домішки переносять на годинникове скло та зважують.

Масу метало домішок і їх характеристику фіксують в формі 6 "Журнал обліку металомагнітних домішок у сировині" (форма 3).

Визначення кислотності муки

Апаратура:

• Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

• Шафа сушильна.

• Бюретка 1 (2,4,5,6)-50-0,1 за ГОСТ 20292.

• Колба К_м-1-100-34 ТХС,ГОСТ 25336.

• Колба К_н-2-250-34 ТХС, ГОСТ 25336.

• Склянка СН-100, ГОСТ 25336.

• Вода дистильована за ГОСТ 6709-72

• Гідроксид натрію за ГОСТ 4328-77 з концентрацією с=0,1 моль/дм³

• Розчин фенолфталеїну 1% у 96% об. спирті етиловому.

• Папір фільтрувальний лабораторний за ГОСТ 12026.

Порядок виконання роботи

В суху конічну колбу місткістю 100-150 см³ наливають 50 см³ дистильованої води, висипають 5 г муки, яку зважили з точністю до 0,01 г, отряхують до отримання суспензії без грудочок, додають 5 крапель 1%-го спиртового розчину фенолфталеїну і титрують розчином NaOH з с=0,1 моль/дм³ до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.

Опрацювання результатів

Кислотність муки К, град, дорівнює:

К= 2а·Т,

де а- кількість розчину NaOH з с=0,1 моль/дм³, що пішло на титрування, см³;

Т- коефіцієнт поправки до титру, 0,1 моль/дм³ розчину NaOH.