Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2,3.doc Зерно.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
64.51 Кб
Скачать

Визначення вологи муки

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої і матеріали.

  • Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

  • Бюкси для зважування скляні СН 60/14 ТС або СН 85/15 ТС за ГОСТ 25336 чи інші, виготовлені з платини, нікелю, алюмінію.

  • Шафа сушильна з автоматичним регулюванням температури до (130 ± 1)°С.

  • Ексикатор 1(2)- 140(190,250) за ГОСТ 25336.

  • Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1°С і діапазоном вимірювання температури від 0 до 100°С за ГОСТ 23350.

  • Рукавиці чисті, сухі чи тримачі стаканчиків.

  • Силікагель за ГОСТ 3956 або хлористий кальцій за ГОСТ 450.

Порядок проведення роботи

Пусті відкриті бюкси для зважування разом із кришками ставлять у попередньо нагріту до температури (130 ±1) °С сушильну шафу та витримуютиь протягом 30 хвилин. Потім бюкси охолоджують в ексикаторі, виймають і зважують з похибкою ± 0,0002 г.

У бюкси поміщають наважку муки 5 г і зважують з похибкою ± 0,0002 г. Наважки з мукою висушують з відкритою кришкою бюкса у сушильній шафі при температурі (130± 1)° С. Тривалість висушування- 40 хв. Бюкси охолоджують в ексікаторі на протязі 2 год.

Опрацювання результатів

Масову частку вологи W у відсотках отримуємо за формулою:

,

де m1–маса наважки муки до висушування, г ;

m2 – маса наважки муки після висушування, г ;

Розходження між паралельними визначеннями не повинна перевищувати 0,2 %, а при арбітражному визначенню – не більше 0,5 %. Вологість муки вказують з точністю до 0,1 %.

Визначення крупності помелу муки

Аппаратура:

  • Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

  • Набір сит шовкових або металевих № 056- № 067.

  • Гумові кружечки діаметром 1 см, товщиною 0,3 см, масою 0,5 г.

Порядок проведення дослідження

На шовкове або металеве сито необхідного номеру (в залежності від сорту муки, наприклад, пшенична обійна номер сита 067, а житня обдерна – 045 згідно ДСТУ 26574-88, ДСТУ 7045) насипають 100 г обійної муки або 50 г сортової муки та додають 5 гумових кружечків діаметром 1 см, товщиною 0,3 см, масою 0,5 г ; муку просівають 10 хв. з частотою обертання 180-200 хв. –1 . Залишок на верхньому ситі і прохід через нижнє виражають в процентах до маси муки. Зважують з точністю до 0,01 г. Крупність помелу виражають з точністю до 1 ± % .

Відхилення від вимог стандарту, % допускається:

за залишком на ситі не більше 2 ;

за проходом через сито – для муки пшеничної обійної, житньої обійної та обдерної 4, для пшеничної першого сорту і житньої сіяної 6.

Визначення зараженості муки шкідниками

Апаратура:

  • Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

  • Набір сит шовкових або металевих № 056-067.

  • Шафа сушильна з автоматичним регулюванням температури.

  • Лупа з 5-10 кратним збільшенням.

  • Скельця лабораторні.

Порядок проведення дослідження

1 кг муки, нагрітої до 18-20 °С, просівають через проволочне сито № 056 (для сортової муки) або 067 та 056 (для обійної муки). Залишки на ситах № 056 і 067 розсипають на білій поверхні (лист ватману) і розглядають з метою знаходження жуків, зародків, личинок. Від проходу через сито № 056 відбирають п'ять наважок по 20 г, висипають кожну на дошку або скло , злегка пресують до товщини шару 1-2 мм і розглядають поверхню. Якщо на поверхні з'явиться здуття або борозни – це свідоцтво зараженості муки кліщами.