- •1. Хімічно-пінні, повітряно-пінні та водяні вогнегасники Рідинні (водяні) вогнегасники
- •Мал.1.1. Схема рідинного вогнегасника
- •Вогнегасники хімічні пінні
- •Мал.1.2. Вогнегасник хімічний пінний вхп-10
- •Вогнегасники повітряно-пінні
- •Мал.1.3. Вогнегасник повітряно-пінний типу впп-5
- •2. Порошкові вогнегасники
- •Мал.2.1. Стаціонарний порошковий вогнегасник вп-250
- •Мал. 2.2 Вогнегасник порошковий оП-10
- •3. Вуглекислотні вогнегасники
- •Мал.3.1. Ручний вогнегасник вв
- •Мал.3.2. Вогнегасник всв-5п
- •Мал.3.3. Вогнегасник стаціонарний всв-5
- •Мал.3.4. Запірно-пускова головка гзсм
- •Мал.3.5. Пересувний вуглекислотний вогнегасник вв-25
- •Мал.3.6. Пересувний со2-вогнегасник вв-80 Мал.3.7. Пересувний причепний вогнегасник вв-400 (зправа)
- •4. Правила експлуатації, розміщення та зберігання вогнегасників
4. Правила експлуатації, розміщення та зберігання вогнегасників
Усі типи вогнегасників ставляться до групи судин, що працюють під тиском, тому при роботі з ними і при їхньому обслуговуванні необхідно додержуватися вимоги, запропоновані до судин, що працюють під тиском. Особи, зайняті оглядом, зарядкою і перевіркою вогнегасників, зобов'язані пройти спеціальне підготування і сдать екзамен з техмінімуму.
Гідравлічні іспити вогнегасників провадяться, як правило, на спеціалізованих зарядно-випробувальних станціях добровільного пожежного товариства. Гідравлічним іспитам підлягають 25 % спільного числа наявних на об'єкті вогнегасників після закінчення 12 міс. із дня запровадження їх в експлуатацію і 50 % вогнегасників після закінчення двох років експлуатації. При подальшій експлуатації іспиту піддають 100 % вогнегасників, незалежно від терміна їхньої експлуатації. Вогнегасники, що не витримали гідравлічних іспитів, до подальшої експлуатації не припускаються і списуються з балансової вартості.
При постановці вогнегасників в експлуатацію вони повинні бути заряджені, опломбовані і мати бирку з вказівкою дати (місяць, рік) зарядки і дати чергового перезарядження і технічного огляду.
СО2-вогнегасники заповнюють скрапленим обезвоженим діоксидом вуглецю.
С02-вогнегасники поставляються заводами-виготовниками, як правило, зарядженими і цілком укомплектованими. Отримані нові СО2-вогнегасники контролюють зважуванням. З отриманої маси вичитають масу порожнього балона з вентилем, що указана в паспорті вогнегасника і вибита на його корпусі. Різниця мас виражає дійсну масу заряду вогнегасника, що не повинна бути менше указаної в паспорті на 250 гр. При більшій різниці мас споживач має право пред'явити рекламацію заводу-виготовнику, а вогнегасники або повернути, або відправити на підзарядку. Після заповнення вогнегасник пломбують і передають в експлуатацію. Тривкість корпусів СО2-вогнегасників перевіряють через 5 років експлуатації гідравлічним іспитом при тиску 22,5 МПа (225 кгс/см2) протягом 1 хв. Перед іспитами балони старанно промивають і зважують.
Корпуси нових пінних вогнегасників випробовують гідравлічним тиском 2 МПа (20 кгс/см2). Через 1 рік після початку експлуатації іспитам піддають 25 % вогнегасників від отриманої партії, через два роки - 50 %, через три роки - 100%. Кількість заряду характеризується кратністю одержуваної піни. Для визначення кратності піни в скляний циліндр поміщають 0,01 обсягу розчину кислотної частини заряду (4,5 мл), а потім, дотримуючи запобіжних заходів, доливають 0,01 обсягу розчину лужної частини заряду (88мл). Змішувані розчини повинні мати температуру 20±2°С. Обсяг хімічної піни,щоутвориться, Vпобчисляють з точністю до 5 мл.