Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова 2014р. Яковишин Іван / курсова розділ 1.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
31.84 Кб
Скачать

Фактори зовнішнього середовища організації

Прямої дії непрямої дії

Споживачі Міжнародні події

Постачальники міжнародне оточення

Конкуренти Науково-технічний прогрес

Державні органи влади Політичні обставини

Інфраструктура Соціально-культурні обставин

Законодавчі акти Рівень техніки та технологій

Організації-сусіди Стан економіки

Рис. 1.2. Фактори зовнішнього середовища організації

Зовнішнє середовище є джерелом забезпечення організації ресурсами, необхідними для підтримання її внутрішнього потенціалу на необхідному рівні для досягнення цілей. Для визначення майбутньої поведінки організації її керівництву потрібно мати уявлення як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище, їх потенціал і тенденції розвитку, а також знати місце своєї організації в середовищі. Розрізняють зовнішнє середовище прямого і непрямого (опосередкованого) впливу. Зовнішнє середовище прямого впливу — це середовище, яке включає елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та зазнають прямого впливу операцій організації: споживачі, конкуренти, постачальники, закони, державні установи та інші.[7,с.28].

Конкуренти — це виробники подібної продукції на ринку[23,с.41]. Закони і державні установи — це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влади або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами[5,с.320].

Серед названих факторів зовнішнього середовища найважливішим є державне регулювання, тому що без втручання держави, без державного регулювання підприємство ніколи не зможе зробити виробництво економічно безпечним, гарантувати реалізацію соціально-економічних прав людини, вирівняти структурні та регіональні диспропорції тощо. Роль держави сьогодні в умовах ринку недосконалої конкуренції значно посилюється і стає об'єктивною потребою. Держава виконує свої економічні функції, застосовуючи різноманітні форми і засоби впливу на економіку. Серед основних форм державного регулювання ринкової економіки виокремлюють форми правового, економічного та адміністративного регулювання. Правові регулятори захищають систему ринкового підприємництва, визначають права й обов'язки підприємств та інших суб'єктів ринкової економічної системи. До форм економічного регулювання належать фінансова, грошово-кредитна, цінова, структурна та соціальна форми регулювання. Державне регулювання національної економіки здійснюється через різні форми економічної політики. Економічна політика — це цілеспрямована система заходів держави у сферах національного виробництва, розподілу, обміну і споживання благ. Держава може обрати будь-які форми і методи впливу на економіку, тому економічна політика держави має різні напрями. Виокремлюють фіскальну, монетарну, структурну, соціальну і зовнішньоекономічну політику.

Науковою основою державної економічної політики є економічна теорія, що формулює цілі економічної політики, найважливіші серед яких такі: економічне зростання, повна зайнятість, економічна ефективність, економічна свобода в ринкових межах, справедливий розподіл доходів, соціальний захист, збільшення вільного часу громадян як основи гармонійного розвитку особи, оптимальний торговий і платіжний баланс країни.

Отже, можна зробити висновок, що зовнішнє оточення є об'єктивною обставиною чи фактором, що оточує організацію в суспільстві, до яких їй необхідно пристосовуватися, або тими ж словами організації повністю залежать від навколишнього світу, зовнішнього середовища, ресурсів, споживачів, профспілок, економічних умов, урядових актів, конкуренції, громадської думки, системи цінностей у суспільстві, техніки, технологій тощо. Ці взаємопов'язані фактори впливають на все, що відбувається всередині організації. На підприємство впливає низка факторів, таких як економічні, технологічні, конкурентні міжнародні, правові, ринкові, політичні, соціальні, в залежності від яких обирають вид діяльності для підприємства, його спрямування. Також найважливішим фактором зовнішнього оточення є державне регулювання, тому що без втручання держави, без державного регулювання, підприємство ніколи не зможе зробити виробництво економічно безпечним, гарантувати реалізацію соціально-економічних прав людини, вирівняти структурні та регіональні диспропорції тощо. Роль держави сьогодні в умовах ринку недосконалої конкуренції значно посилюється і стає об'єктивною потребою.

В той же час зовнішнє оточення є джерелом забезпечення організації ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на необхідному рівні для досягнення бажаних цілей. Тому підприємствам в

будь-якому випадку доведеться контактувати з зовнішнім оточенням, з усіма ризиками які воно передбачає.

Соседние файлы в папке курсова 2014р. Яковишин Іван