23. Розкрийте причини виникнення важковиховуваності у дітей. Вкажіть шляхи попередження появи важковиховуваності та її подолання.

Діти та молодь у сучасних умовах є найменш захищеною групою, про що свідчить високий рівень дитячої та молодіжної злочинності, наркоманії та алкоголізму, особливо серед неповнолітніх. В органи внутрішніх справ нинішнього року доставлено близько 6 тис. безпритульних дітей і бродяг. Також гострою залишається програма боротьби із залученням дітей у порно-бізнес, проституцію і продаж у сексуальне рабство. За такими фактами міліція порушила понад 220 кримінальних справ. Небажання здобути інформацію веде до переоцінки ідеалів, що часто призводить до нерозважливої участі молоді в ризикових ситуаціях. Ризикова поведінка має руйнівні наслідки: згубний вплив на здоров'я молоді шкідливих звичок; зростання злочинності, насильства і корупції; виснаження людських, природних і фінансових ресурсів, що могли б бути використані для соціально-економічного розвитку суспільства і держави; руйнування сімей; ослаблення політичної, культурної, соціальної, економічної структур. Важкими підлітками вважають групу неблагополучних дітей від 10-11 до 14-15 років, які не мають розладів нервової системи, психіки та не потребують спеціального режиму і особливих умов виховання. Важковиховувані підлітки, переживаючи критичні періоди свого розвитку, наче випадають з тієї системи педагогічного впливу, яка ще зовсім недавно забезпечувала нормальний хід їхнього виховання і навчання. Педагогічний словник тлумачить „важковиховуваність” як „свідомий або несвідомий спротив дитини цілеспрямованому педагогічному впливу, викликаний найрізноманітнішими причинами, включаючи педагогічні прорахунки вихователів, батьків, дефекти психічного і соціального розвитку, особливості характеру, інші особистісні характеристики учнів, вихованців, що ускладнюють соціальну адаптацію, засвоєння навчальних предметів та соціальних ролей”. Важковиховуваність, зазвичай, розуміється саме як несприйнятливість до виховання, соціального досвіду. Однак, помилково було б розглядати важковиховуваність лише з точки зору реагування учня на виховні впливи. Важким підліток може бути, перш за все, для самого себе, проблемними сприймаються ним форми взаємодії з вчителями, нестерпними стосунки з ровесниками, нерозуміння себе, сенсу життя. Тому слід розрізняти поняття «важковиховний» – той, хто протидіє впливу вчителя, якого важко виховувати і «важкий» – який переживає особисті труднощі, переобтяжений внутрішніми складними проблемами. Капська А. розглядає такі ознаки змісту поняття важковиховувані діти: відхиленням від норми поведінки; порушення поведінки таких дітей важко підда-ються виправленню; діти потребують індивідуального підходу з боку вихователя та уваги од-нолітків . Такі ознаки, в основному, проявляються у формі різного роду конфліктів підлітка з його найближчим оточенням. Перші прояви спостерігаються у небажанні кори-тися педагогічному впливу, в емоційній неврівноваженості, відсутності витримки, грубості, афективних сплесках немотивованого гніву, що потім може трансформуватися за несприятливих умов у правопорушення. Водночас проблемний підліток володіє підвище-ною активністю, творчою енергією та іншими позитивними якостями, які через негативні умови середовища не знахо-дять соціально корисної реалізації.