33.Розвиток особистості у дитячих групах і колективах. Охарактеризуйте двоякість впливу дитячої групи і колективу на розвиток особистості дитини.

Протягом усього розвитку вітчизняної школи шкільний клас і класний колектив розглядалися як явища ідентичні. Хоча добре відомо, що не всі класи стають колективами. Спеціальне дослідження А.Г. Цегельника, проведене в 1980 році, показало, що тільки 4% класних груп можуть бути віднесені до колективу. Сьогодні таких класів, за проведеними дослідженнями Л.І. Новікової, Н.Л. Селіванової. Б.А. Караковський, тільки 2.5%. На думку Л.І. Новікової, причиною цього є дискредитація самого поняття "колектив" і слабка підготовка педагогів до роботи з будь-якої дитячої спільністю, в тому числі і з колективом. Колектив необхідний і дітям, і педагогам сьогоднішньої школи: адже в ній виховуються не тільки і не стільки учні - "п'ятірочників", "трієчники" і "двієчники", - а інтелектуали, ерудити, умільці, творці, організатори, заповзятливі люди, лідери, здатні вести за собою інших, майбутні захисники Батьківщини. До того ж ми хочемо, щоб це були добрі, гуманні чуйні люди, турботливі мами і тата, хороші сусіди. Виховання їх малоефективно без опори на колектив самих хлопців, їх організаційна єдність, психологічну спільність, без опори на громадську думку, прийняті в їхньому середовищі норми поведінки і ціннісні орієнтири. Бо дитячий колектив, як би він не називався "справедливе суспільство", "бойскаутський загін", "команда зелених" або "громада Маленького принца", - є досить дієвим і могутнім інструментом виховання в руках тих, хто думає педагогів-гуманістів, зорієнтованих на дитину як на найвищу цінність. Очевидно, що якщо в групі не враховуються індивідуальні потреби і можливості особистості, то її не правомірно розглядати як колектив. Дитина в цьому дитячому колективі не "приймає чужу норму", а разом з усіма бере участь у співтворчості норм співжиття. У взаємодії особистості і суспільства проявляється людська сутність - гуманність, з одного боку, як прагнення утвердити власну індивідуальність, що відчувається у вигляді абсолютної цінності, і, з іншого боку - як повага до суверенності іншої особистості. Людина живе серед людей, тому соціальна функція виховання безперечна. Як справедливо зазначають автори "Концепції виховання школярів сучасних умовах", "гуманістичне виховання - не прямий вплив на особистість, а соціальне взаємодія з нею різних суб'єктів: конкретних людей, їх мікрогруп і колективів. Це суб'єкт-суб'єктна взаємодія, діалог, в якому беруть участь конкретні особистості. Виховна ефективність такої взаємодії визначається тим, які особистості в ньому беруть участь, в якій мірі вони самі усвідомлюють і відчувають себе особистостями і бачать особистість в кожному, з ким вступають у взаємодію. Справжній діалог - це міжособистісне взаємодія на рівних, у якому одна людина сприймає іншого як таку ж цінність, як і він сам. " (Концепція виховання школярів у сучасних умова.У сучасній педагогіці гуманістичні відносини в колективі розглядаються в якості одного з найважливіших умов його згуртованості та виховної ефективності. Тому не витримують критики спроби представити колектив винуватцем усіх недоліків і промахів шкільного виховання. Адже як у вітчизняній, так і в зарубіжній педагогіці є чимало прикладів ідеальних дитячих спільнот, які забезпечують розвиток унікальності кожної дитини - члена колективу, що ратують за повагу до його точки зору, утвердження почуття власної гідності і піднесення авторитету особистості. Дитячий колектив, що досяг високого рівня розвитку залишається найважливішим інструментом виховання. Але не всякий колектив і не за будь-яких умовах є ефективним інструментом виховання. І не у кожному об'єднанні діти відчувають себе затишно і захищено, бо не завжди в ньому складаються умови, сприятливі для особистісного розвитку дітей. Аналіз масової практики, вивчення педагогічної публіцистики, результатів досліджень, присвячених проблемам виховання, показали: тільки 13% дітей задоволені своєю участю в житті класу, а 31% могли б зробити для класу більше. Тільки 17% дітей вважають відносини в класі доброзичливими, 48% - байдужими і 35% - конфліктними. Здібності, можливості та інтереси тільки 7% школярів використовуються в класі.