2.2.4. Сільській зелений туризм

Сільський зелений туризм є «лагідним» до навколишнього природного середовища, тому є одним із найліпших напрямків рекреаційного освоєння природоохоронних територій.

У садибах відпочивальникам пропонують відпочинок на лоні природи у поєднанні з різними видами рекреаційної діяльності: верхова їзда, збір ягід та грибів, піші погулянки та екскурсії, купання та риболовля у річках, катання на лижах (узимку).

Туристи також мають можливість долучитись до ведення домашнього господарства: спільно з господинею подоїти корову, під керівництвом господаря – підкувати коня, а всією сім’єю взяти участь у збиранні врожаю. Також у селі можна ознайомитись із народною творчістю – піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами, особисто долучитися до народних свят.

У Придністров’ї нараховується 15 садиб сільського зеленого туризму. Тут виділяється Хотинський район із 10-ма садибами, розташованими на північних схилах Хотинської височина біля річки Дністер. Найбільше їх у селі Рашків – 7. У цих садибах спеціалізуються на літньому відпочинку на воді: купання та прийняття сонячних ванн, риболовля, катання на човнах, катерах і яхтах та ін.(Додаток В)

Основною проблемою для масового розвитку зеленого туризму є створення відповідних побутових умов для туристів. Елементарними серед них є наявність ванни, постійна гаряча і холодна вода, санвузол у будинку і супутникове телебачення. Ці проблеми в сучасних умовах розвитку техніки є такими, які можна повністю вирішити, все решта залежить від набору послуг, що планують надати туристам. Поле діяльності для господарів тут різноманітне: від звичайних селянських хат з солом'яними матрацами до єврономерів. Харчування також може бути різноманітним: від простої селянської їжі до кулінарних делікатесів.

Проте є ще одна, але дуже важлива проблема, яка значно впливає на масовий розвиток садиб зеленого туризму — це відсутність, а в більшості випадків, неможливість проведення реклами. Для цього потрібно, щоб практично кожний господар мав свою веб-сторінку в мережі «Інтернет». А це є поки що проблематично.

РОЗДІЛ 3

Актуальні проблеми і перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу

3.1. Проблемні аспекти розвитку туризму

Головними проблемами розвитку туристично-рекреаційного комплексу Придністров’я виступає необхідність всебічного оцінювання ресурсної бази, можливостей широкого використання території для туристської діяльності. Ця діяльність належить до видів суспільної практики із яскраво вираженою ресурсною орієнтацією.

У Середньому Придністров'ї можливе проведення пішохідних, велосипедних або комбінованих походів 1 категорії складності та некатегорійних походів вихідного дня, зокрема комерційних. Проблемою є те, що основна інформація та розроблені туристичні маршрути розраховані на «цивілізованих» туристів, які користуються автотранспортом і потребують комфортних умов для проживання та харчування. Саме для цієї категорії туристів створюється туристична інфраструктура, на розвиток якої виділяються інвестиції. Про любителів активного відпочинку в наметах всі майже забули.

На нашу думку, доцільно й актуально буде розробити і впровадити регіональну програму розвитку активного туризму на території Середнього Придністров'я. Це, в свою чергу, передбачає наступні кроки:

1. Розробка нових та впорядкування вже існуючих пішохідних і велосипедних туристичних: маршрутів, якими можливе здійснення ступеневих та спортивних походів 1 категорії складності, некатегорійних походів вихідного дня. Маршрути мають охоплювати цікаві природні та культурно-історичні об'єкти.

2. Маркування маршрутів на місцевості, облаштування туристичних стоянок. Популяризація інформації щодо туристських маршрутів Середнім Придністров’ям серед туристської громадськості, туристичних операторів у сусідніх регіонах, зокрема великих індустріальних центрах. Розміщення інформації на спеціальному інтернет-ресурсі для загального доступу. Впровадження окреслених заходів буде сприяти залученню додаткових коштів до місцевих бюджетів за рахунок збільшення кількості туристів, розвантаженню інших найбільш популярних туристських районів — Криму і Карпат, пропаганді здорового способу життя, підвищенню загального культурного рівня молоді, виховання в неї патріотизму та любові до рідної землі.

Лімітуючими рекреаційне використання в районах є поширення несприятливих процесів: сейсмічність, ерозійні процеси, зсуви - Новоселицький, Північно-Бесарабський; карст – Заставнівський, Новоселицький; забруднення рік промисловими стоками – Припрутський, Новоселицький. Рекреаційному використанню тут має передувати інженерне облаштування. Природоохоронні заходи потрібні в першу чергу у дністровських долинних, долинно-терасових комплексах.

Долинна система природно концентрує цінні для відпочинку рекреаційні ресурси лісостепу. На території системи бажано реконструювати санаторно-лікувальні заклади з комплексом рекреаційних форм (водо,- фіто,- геліо,- спелео,- дієтотерапії), для розташування яких найбільш придатні місцевості днищ долини Дністра і Хотинської височини. Для місцевого населення та наших земляків потребують реконструкції бази відпочинку с.с. Баламутівка-Брідок, Рашків-Гордівці, Грушівці-Нагоряни, Чорнівка (місцевості долини Дністра). Дуже зручні окремі схилові і вододільні урочища Хотинської височини. В межах долинної рекреаційної системи краще суміщати туристично-екскурсійні заняття (водні подорожі по р. Дністер з пішоходними екскурсійними походами). Найбільш придатними для цього є місцевості днищ і “стінок” Дністра, Хотинської височини, Товтрової гряди, карстових лійок і “вертебів”.