Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 семінар.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
131.58 Кб
Скачать

Корейська система освіти

Управління освітою в Кореї здійснюється на трьох рівнях адміністративної влади: Міністерством освіти, відділами освіти в провінціях і повітах.

Міністерство розробляє й виконує заходи, що стосуються освіти й науки, затверджує та дає дозвіл на видання навчальних посібників, направляє й координує діяльність органів планування й здійснення політики державної освіти, а також контролює й підтримує діяльність місцевих відділів освіти й університетів.

У відповідності з законом про освіту всі 626 вищих навчальних закладів - державних і приватних - контролюються Міністерством освіти. 80% вузів Кореї - приватні.

Усі вузи мають велику ступінь самостійності у складанні курсу навчання, але їхні програми обов’язково мають включати загальні й гуманітарні предмети: корейську мову та неменше двох іноземних, основи філософії, історію культури, загальну теорію науки і фізичне виховання.

Вищі навчальні заклади підрозділяються на чотири типи: коледжі й університети з чотирирічним навчанням(6-для медичних та стоматологічних), дворічні професійні коледжі з неповним курсом, чотирьохрічний педагогічний коледж, школи змішаного типу, що прирівнюються до коледжу, з терміном навчання від двох до чотирьох років(наприклад, для вихователів дитячих садків, духовні семінарії тощо).

Дворічні професійні коледжі з неповним курсом були створені на основі технічних коледжів з п'ятирічним курсом навчання для випускників середньої школи. Існують сільськогосподарські, технічні, риболовецькі, морські коледжі, а також коледжі мистецтв, медсестер(три роки навчання), медико-санітарні.

Великої уваги в навчальному процесі приділяється лабораторним заняттям і практиці на робочих місцях.

В коледжах і університетах існує понад 25 кафедр, де вивчають літературу, теологію, образотворчі мистецтва, музику, право, політологію, економіку, управління, торгівлю, природничі науки, економіку Кореї, фізичне виховання, техніку, медицину, фармакологію, охорону здоров'я й догляд за хворими, сільське господарство, ветеринарію, рибне господарство.

Обов'язковий курс у таких закладах складається із загальних і спеціальних предметів. Загальні включають національну етику, корейську мову, філософію, культуру, історію, вступ до природничих наук та фізичне виховання. Крім того, студенти мають обрати не менше двох предметів(без спеціалізації) з такого списку: гуманітарні науки: філософія, етика, література, історія, психологія, логіка, соціологія, релігія, педагогіка, етнографія і антропологія; суспільні науки: конституційне право, право, політологія, економіка, психологія, антропологія, педагогіка, історія, соціологія, статистика і економіка Кореї; природничі науки:

Китайська система освіти

Про те, що Китайська Народна Республіка є країною, вірною традиціям, знає кожен. Підтвердження цьому - її історія, релігія, культура. Що ж до освіти, можна справедливо відзначити, що в цій сфері найчисленнішої країни у світі змогли поєднатися традиції і звичаї Китаю з інноваціями і прогресом сучасного світу.

Державний захист освіти

Китай - одна з країн, яка поряд із традиціями, особливостями культури, які сповідують її жителі, змогла виплекати у свідомості людей важливу життєву потребу - в знаннях. Ті ж, хто міг дарувати ці знання народу, завжди вважались не просто освіченими, а такими собі пророками, посвяченими у таїнства "великого". Цим "великим" і була Наука...

Незаперечним фактом є також і те, що саме за 50 років з часу утворення Китайської Народної Республіки, і особливо за 20 років здійснення в Китаї політики реформ, у сфері освіти було досягнуто значних успіхів. Головною причиною цих успіхів є увага і підтримка освіти з боку держави. Нині китайський громадянин в середньому здобуває освіту приблизно протягом 8 років. Чисельність освіченого населення становить 340 млн. осіб. До кінця 1999 року в КНР працювало 1590 тис. навчальних закладів усіх ступенів і категорій, серед них 860 тис. звичайних і понад 730 тис. вищих навчальних закладів. Учнів та студентів налічувалося понад 230 млн. осіб. У навчальних закладах усього було зайнято 16 млн. викладачів, робочих і службовців, з них 12280 тисяч - викладачі. І, попри складність китайської мови, використання елементів одного ієрогліфа для позначення різних понять, а також багаточисельність населення Китайської республіки, китайський уряд завжди приділяв велику увагу загальній і обов'язковій освіті, а також роботі із ліквідації неписьменності серед молоді. І зараз, певне, не кожен китайський юнак або дівчина знають про те, що до 1949 року понад 80% населення в старому Китаї було неписьменним. Чого вже давно не скажеш про сучасних жителів КНР, які приїжджають до України і з успіхом вивчають не тільки державну мову екзотичної для себе країни, але й здобувають авторитет у різноманітних сферах діяльності нарівні з місцевими жителями.

Система освіти в Китаї

Система освіти у навчальних закладах Китайської Народної Республіки включає дошкільну освіту, початкову школу, неповну середню школу, повну середню школу, університет, аспірантуру. Відповідно до цієї градації, вік учнів і терміни навчання такі: дитячі садки набирають дітей дошкільного віку від 3-х років і готують їх три роки. Початкова школа і неповна середня школа зараз паралельно практикують навчальну систему "6.3", "5.4" і "9 років підряд" (у більшості районів поширена, в основному, система "6.3"). Тому термін навчання у початковій школі - 6-5 років, у неповній середній школі - 3-4 роки; вік тих, що вступають до початкової школи - 6-7 років, а до неповної середньої школи - 12-13 років.

День знань у Китаї відзначають відповідно до світової традиції - 1 вересня: саме в цей час всі школярі і студенти країни починають свій новий етап у опануванні життєвих істин і освоєнні наук. При цьому вони мають тривалі зимові канікули - з кінця грудня і майже до початку лютого. Для іноземців же цілий рік проводяться мовні курси, розраховані на різні терміни - від 1 місяця до 1 року. Отже, якщо ви вирішили здобути освіту в Китаї, за умови особистої посидючості і здібностей, можна оволодіти знаннями на мові країни.

Під час вступу кожен університет висуває свої вимоги: для того, щоб бути прийнятим у вищий навчальний заклад і одержати ступінь "бакалавра", необхідно бути не старшим за 25 років і мати атестат про середню освіту. Для вступу на мовні курси жодних особливих вимог не висувається. А мовній підготовці у китайській системі освіти приділяється чимало уваги, адже гідний рівень знання китайської мови необхідний для всіх мовних програм. Але, якщо ж ви вирішили вступити на мовний курс зі "слабким" знанням мови, особливо хвилюватися не варто - вас запишуть до групи відповідного рівня.

Вчитель - професія елітна

Воістину прекрасною китайською традицією, яка заслуговує на наслідування з боку інших держав, є пошана до вчителя. Не дарма великих людей китайського світу називали словом "дзи" - вчитель, яке викликає зворушення і захоплення. Діючи згідно з цим давнім звичаєм, китайський уряд приділяє також серйозну увагу підвищенню соціального статусу вчителя, а в 1995 році в КНР було запроваджено свято вчителя, яке відзначається 10 вересня. Ця дата стала в Китаї першою, присвяченою людям певної професії. Для китайців є цілком природним, що така першість належить саме людям сфери освіти.

Але й до викладачів Китайської Народної Республіки висуваються чималі вимоги. Однією з помітних особливостей - вимогою до вчителів Китаю - є... вік: віковий ценз дозволяє підтримувати професіоналізм вчителя, а також дає можливість молодим викладачам проявити себе, тим самим підтримуючи прогрес суспільства. І, звичайно ж, держава стежить за рівнем підготовки викладача, який цілком може бути різним - рівень знань та підготовки вихователя у дитячому садку справедливо може відрізнятися від рівня викладача середнього професійного училища або керівника практики. Отже, за турботу держави про матеріальні, моральні і соціальні блага вчителі відчувають велику відповідальність і намагаються виконати покладену на них значну місію