- •Практикум 1 Комплексні числа та дії над ними
- •1.1. Теоретичні та довідкові дані
- •1.2. Алгебраїчна форма комплексного числа
- •1.3. Геометрична форма комплексного числа
- •1.4. Тригонометрична форма комплексного числа
- •1.4.1. Множення та ділення комплексних чисел
- •1.5. Показникова форма комплексного числа
- •1.5.1. Спряжені комплексі числа
- •Висновки
- •1.6. Приклади
- •1.7. Індивідуальні завдання
- •1.8. Приклади розв’язування індивідуальних задач
- •1.9. Контрольні запитання
1.5. Показникова форма комплексного числа
В теорії комплексних чисел використовуються тригонометричні функції комплексної змінної, наприклад, sin z, cos z тощо, а також показникові функції: , тощо. Формула Ейлера встановлює відповідність між певними тригонометричними та показниковими функціями комплексного числа z.
У загальному випадку формула Ейлера має вигляд:
. (1.37)
Якщо у формулі (1.37) зробити заміну i = i, то матимемо:
. (1.38)
Додавши формули (1.37) та (1.38), одержимо:
. (1.39)
Віднявши від рівняння (1.37) рівняння (1.38), матимемо:
. (1.40)
Формули (1.39) та (1.40) мають важливе практичне значення. Ми досить часто будемо вживати їх при переводі тригонометричних функцій дійсної змінної в поле комплексних змінних.
При заміні z = тригонометричні функції комплексної змінної правої частини формули (1.37) стають функціями дійсної змінної, а ліва частина залишається функцією комплексної змінної. Формула Ейлера набуває вигляду
. (1.41)
Права частина рівняння (1.41) є тригонометричною формою будь-якого комплексного числа z, модуль якого . При довільному значенні аргумента це рівняння одиничного кола. Отже, функція є теж рівнянням одиничного кола в показниковій формі.
Ця формула дозволяє будь-яке комплексне число z представити в показниковій формі:
. (1.42)
Або остаточно
. (1.43)
де аргумент комплексного числа z.
Для більш глибокого сприйняття формули Ейлера (1.41) дамо основний зміст її доведення. Для цього скористаємося розкладом функції в ряд Тейлора:
Розкладемо в ряд Тейлора функції cos та sin , що стоять в правій частині (1.41), при а = 0.
Аналогічним чином розкладемо в ряд Фур’є комплексну функцію . Строге доведення такого розкладу цієї функції в комплексний ряд Тейлора дається в теорії функцій комплексної змінної. Ми це здійснимо формально, посилаючись на теорію.
.
Отже, ми підтвердили вірність формули Ейлера.
Згідно показникової форми (1.43) будь-яке комплексне число z знаходиться на колі радіуса і має кутову координату (фазу) . Отже, рівняння (1.43) можна розглядати як рівняння кола радіуса на комплексній площині.
При одержимо рівняння одиничного кола:
.
y
Саме на одиничному колі фіксується значення аргументу φ у вигляді числа , при цьому має місце взаємно-однозначна відповідність .
На одиничному колі (рис. 1.8) зображено шість комплексних чисел:
; ; ;
; ; .
Рис. 1.8.
Показникова (експоненціальна) форма комплексного числа зручна для здійснення множення, ділення, піднесення до степеня, добування кореня, вона спрощує операції диференціювання та інтегрування.
Дійсно, якщо , , то
. (1.45)
Отже,
, (1.46)
де модуль , а аргумент .
Ділення числа на число відповідає формулі:
. (1.47)
Важливим є розширення показникової функції до більш загальної функції .
Виходячи з того, що одержимо:
. (1.48)
Таким чином, якщо , то модуль та аргумент функції відповідно дорівнюють:
(1.49)
Функція періодична функція і має період 2πі.
Дійсно
(1.50)
Зокрема,
(1.51)